Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

У Житомирі фото шести «лабухів» нагадало про музику без ноутбуків і ресторани 70–80-х

zhitomir-online.com

У Житомирі фото шести «лабухів» нагадало про музику без ноутбуків і ресторани 70–80-х

У Житомирі фото шістьох музикантів із підписом про старих «лабухів» викликало теплі спогади про часи, коли в ресторанах грали наживо — без ноутбуків, фонограм і готових плейлистів.

Світлину у Facebook опублікував Petr Shunevich. Автор допису коротко підписав фото: «Це старі житомирські музиканти (лабухі)».

«Настільки старі, що ще застали ті часи, коли все гралося без ноутбуків, з допомогою лише пальців, вух і голови!»

Цей жарт швидко перетворився на маленький архів міської пам’яті. У коментарях житомиряни почали згадувати людей, заклади й атмосферу старої ресторанної сцени.

У коментарі Лина Лаговская згадала одразу кілька житомирських закладів, де, за її словами, грала та співала. Серед них — «Ялинка», «Житомир», «Тетерів» і «Полісся».

«В “Ялинці” грала та співала, Мішеньку Бендерського заміняла, світла йому пам’ять. В “Житомирі” — Петенька Біляка та Сашу-вокаліста. В “Тетереві” Сергія заміняла, навіть в “Поліссі” грала декілька вечорів… Мої улюблені, кохані “лабухи”».

У цьому ж коментарі вона згадала Васю Шмідта і написала про колег як про людей, які допомагали одне одному на сцені. Такі деталі добре показують не парадний, а живий Житомир — із ресторанними вечорами, замінами музикантів, знайомими голосами й пам’яттю про тих, кого вже немає.

Катерина Луговая у коментарі написала, що це були «справжні музиканти 70–80 років минулого століття». Саме ця фраза найточніше пояснює реакцію під дописом: для багатьох це не просто фото знайомих людей, а нагадування про цілий пласт міського життя.

Ресторанні музиканти в радянському й пострадянському Житомирі були не фоном. Вони знали репертуар, тримали зал, підхоплювали замовлення, грали на слух і часто працювали так, що вечір запам’ятовувався не стравами, а піснею.

Слово «лабух» у такому контексті звучить не як образа, а як своєрідна професійна міська назва. Так називали музикантів, які грали на весіллях, у ресторанах, кафе, на банкетах і вечорах. Вони могли за кілька секунд перейти від ліричної пісні до танцювального номера — без довгих репетицій і без технічних підказок.

Про іншу сторінку житомирської музичної сцени Житомир Онлайн раніше писав у матеріалі «У Житомирі грати легко, але дуже відповідально»: музиканти з гурту Retro21.

Читайте також:

Хлопці з Житомира створили гурт, кожна пісня якого як літературний твір

Любите такі історії старого Житомира? Стежте за нами у Telegram, Facebook або Viber.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
2 липня 2026

Новини на тему

Більше новин