Іскандери по туалетному паперу, дрони по маршрутках: як РФ обирає цілі в Україні
Ілюстрація: ШІ
1 липня. Одещина – ракета влучає у склади заводу туалетного паперу “Сніжна панда”. Того ж дня, за кілька годин, Сили оборони України б’ють по підприємству, що постачає деталі для “Іскандерів” і “Калібрів”. Один день, дві атаки, дві абсолютно різні категорії цілей. Ми зібрали підтверджену статистику ударів обох сторін за останній тиждень і за перше півріччя – і різниця у виборі цілей видно без коментарів.
1 липня Росія завдала одразу кількох ударів по цивільних об’єктах в різних областях України.
А в ніч проти 2 липня – масована комбінована атака на Київ: балістика, крилаті ракети, “Циркони” і сотні ударних дронів. За уточненими даними станом на ранок, щонайменше 13 загиблих і понад 80 поранених, руйнування зафіксовані у семи районах столиці. Влучання – у житлові багатоповерхівки, підстанцію швидкої допомоги (поранено п’ятьох медиків), медичний заклад, готель. Дані про постраждалих продовжують зростати.
Представник Повітряних сил Юрій Ігнат пояснював логіку таких ударів: мета росіян – не лише ураження конкретних об’єктів, а психологічний тиск на суспільство. Росія позиціонує масовані атаки як “акт помсти”, тримаючи країну в напрузі.
З українського боку логіка інша. Командування Сил безпілотних систем описує свою стратегію як системне позбавлення ворога ресурсу – пального, компонентів для ракет, засобів ППО. Звідси і вибір об’єктів: заводи й термінали, а не житлові квартали.
Херсонська область – лідер серед областей України за щільністю обстрілів. За словами очільника ОВА Олександра Прокудіна, тільки дронових атак по регіону нараховується близько 5,5 тисячі на тиждень.
Хроніка лише кількох днів 2026 року за офіційними зведеннями ОВА:
Прокудін неодноразово наголошував, під що саме потрапляють цивільні об’єкти на Херсонщині: автобуси, волонтерські машини, храми, вантажівки з продуктами. Про атаку на маршрутку 1 липня він написав: “Оператор ворожого безпілотника точно бачив, що перед ним цивільний транспорт із людьми, які їхали у своїх справах”.
З іншого боку лінії фронту – зовсім інша картина цілей. За даними Міноборони, у березні 2026-го Сили оборони уразили 15 стратегічних об’єктів у Росії: нафтопереробні заводи в Уфі, Ярославлі, Краснодарському краї, порти Кавказ та Усть-Луга.
Далі протягом весни і літа:
Сукупний результат цієї кампанії: станом на кінець червня понад половину потужностей первинної нафтопереробки Росії не працюють, здебільшого через українські удари. З десяти найбільших НПЗ країни вражено вісім. 28 червня Путін вперше публічно визнав проблеми з автомобільним паливом у країні.
Раніше цього року Сили оборони також вдарили по залізничному мосту через Північно-Кримський канал – об’єкті, що забезпечував логістику окупаційних військ.
За перше півріччя 2026 року, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини, кількість жертв серед цивільних в Україні зросла на 20% порівняно з торішнім періодом. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.
З іншого боку – жодне з опрацьованих нами джерел про українські удари по нафтопереробній і військовій інфраструктурі РФ за цей же період не повідомляє про верифіковані цивільні жертви серед населення Росії внаслідок цих ударів.
Область живе під найвищою в Україні щільністю обстрілів вже котрий місяць – і жоден з блоків статистики вище не натякає, що це зміниться. Атаки на маршрутки, адмінбудівлі та житлові квартали в Херсоні – це той самий патерн цілей, що і склад туалетного паперу в Одесі чи АЗС на Дніпропетровщині: не військова інфраструктура, а повсякденне життя цивільних.
Для регіону це означає одне: аналітики Інституту вивчення війни (ISW) неодноразово фіксували закономірність – Кремль посилює удари по цивільних об’єктах саме тоді, коли зазнає невдач на фронті або втрачає ініціативу через українські удари вглиб Росії. Масовані атаки слугують не відповіддю на конкретні події, а способом відвернути увагу від слабкості на полі бою і продемонструвати “силу” власному населенню.
У Кремлі цю різницю в цілях пояснюють по-своєму. Речник Путіна Дмитро Пєсков заявляв, що російські військові вражають ті цілі, які вони вважають “асоційованими з військовим комплексом”.
Склад заводу туалетного паперу на Одещині. Маршрутне таксі о сьомій ранку в Херсоні. АЗС на Дніпропетровщині. Житлові багатоповерхівки і підстанція швидкої допомоги в Києві. Якщо у Кремля це і рахується як “об’єкти військового комплексу” – то справжні об’єкти військового комплексу в цій війні знайшлися по інший бік лінії фронту: в ангарах із Су-30 на аеродромі “Саки” і на заводі, що постачає деталі для “Іскандерів”.
1 липня Росія витратила ракету на склад з туалетним папером. Україна – на завод, що виробляє частини для тих самих ракет. Обидві сторони цього дня заявили про досягнення своїх цілей. Але є нюанс.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
2 липня 2026
