Логістична криза окупаційних військ: тактичний вимір для ЗСУ
Слід зазначити, що ще донедавна Крим був основною логістичною складовою російської окупаційної армії. Йшлося про можливість перекидання особового складу, паливно-мастильних матеріалів, боєкомплектів, важкої бронетехніки з тилових районів Росії у Тамані залізничними поромами в напрямку Запорізької та Херсонської областей через окупований Крим. Плюс Крим використовувався як база накопичення тих самих боєкомплектів і паливно-мастильних матеріалів. Наразі в окупантів такої можливості немає.
Нагадаю, що останній із залізничних поромів, а саме "Славянин", був знищений безпілотниками Головного управління розвідки Міноборони України у квітні 2026 року.
Те, що зараз відбувається, — Сили оборони України відсікають окупований Крим і від материкової України. Удари завдаються як безпосередньо по Чонгарському перешийку, так і по Чонгарському та Армянському мостах.
Причому, зазначу, самі окупанти визнають серйозні логістичні проблеми в моменті передислокації особового складу, боєкомплектів, продовольства, води і, головне, паливно-мастильних матеріалів безпосередньо до лінії зіткнення.
Читайте також: Кримський тупик: Як вогневий контроль України ламає плани окупантів на півдні
Під вогневим контролем опинилася не лише логістична система окупованого Криму, а й портова інфраструктура окупованих Маріуполя та Бердянська. Ці глибоководні порти на Азовському морі активно використовувалися російськими військами як ключові логістичні хаби.
Вони не можуть передислокувати особовий склад, проводити ротації, вивозити поранених, підвозити боєкомплекти, паливно-мастильні матеріали. Без усього цього активна фаза бойових дій окупаційних військ неможлива.
Блокування логістики в тилу противника дає можливість активізувати військові дії українським захисникам. Так, на Запорізькому напрямку Сили оборони мають низку серйозних тактичних успіхів у районі селищ Степногірськ, Приморське, Кам’янське. У районі окупованого Кам’янського українські підрозділи атакують фланги військ РФ, створюючи серйозні проблеми для російського угруповання.
Крім цього, на стику трьох областей — Донецької, Запорізької та Дніпропетровської — за останні тижні Сили оборони України, саме завдяки блокуванню логістики окупантів, зуміли провести успішні рейдові дії та деокупувати до 47 кв. км. Водночас територіальні втрати України за весь травень склали всього лише 14 кв. км.
Як бачимо, поступово Сили оборони України перехоплюють ініціативу на окремих ділянках фронту.
ЗСУ посилили удари по тиловій логістиці окупантів не тільки на південному напрямку, але й на захоплених частинах Донецької, Луганської областей. А також на території Росії — насамперед у Бєлгородській та Курській областях, де розташовані тилові бази паливно-мастильних матеріалів, польові склади боєкомплектів, командно-штабні пункти.
Читайте також: Сили оборони України системно завдають ударів по глибокому тилу російської логістики
І, як наслідок, на Лиманському напрямку фронту за останні кілька днів Сили оборони України досягли серйозних тактичних успіхів.
Завдяки блокаді російської логістики Сили оборони України провели зачистку Зеленої Долини та Шандриголового. Деокуповано 11,7 кв.км. Плюс, Сили оборони України просунулися на схід від Рай-Олександрівки — це Слов’янський напрямок фронту. І головне, ЗСУ вибили противника з трьох населених пунктів — Дробишеве, Новоселівки та Дерилове (Лиманський напрямок). Як бачимо, захисникам України вдалося досягти серйозних тактичних успіхів завдяки так званому транспортному локдауну противника.
Щобільше, зупинилося подальше просування окупантів на цьому напрямку. А це була одна із найскладніших ділянок фронту для Сил оборони України.
Крім того, внаслідок ударів ЗСУ по логістиці російських військ практично зупинено просування противника в районі села Гришине та міста Родинське на Покровському напрямку.
На мій погляд, тактика масштабування ударів по оперативних тилах російських військ може найсерйознішим чином вплинути на подальший хід бойових дій. І країна-окупант буде позбавлена можливості під час переговорів використовувати військову складову для політичного тиску як на американську, так і на українську сторону. А російський диктатор неодноразово заявляв, що контроль окупаційних військ над усією Донецькою областю є основним пунктом російських "мирних пропозицій". І якщо Україна не віддасть цей регіон дипломатичним шляхом, то Росія захопить його військовим. Але, як бачимо, зараз ситуація саме на лінії фронту змінилася найсерйознішим чином.
Спеціально для Еспресо
Про автора. Дмитро Снєгирьов, військовий експерт, співголова ГІ "Права Справа".
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
20 червня 2026
