Мобілізація, меми і Telegram: як українцями можуть маніпулювати перед виборами
До перших повоєнних виборів в Україні ще далеко, але боротьба за увагу та прихильність виборців фактично вже триває. Політики нарощують медійну присутність, соцмережі формують нових лідерів думок, а Росія, за словами експертів, готується використати майбутню кампанію для інформаційного реваншу.
Як можуть маніпулювати свідомістю українців після війни та як цьому протистояти — розбиралася «Точка Сходу».
Щоразу, коли з’являються розмови про можливе припинення бойових дій або початок мирних переговорів, в українському інформаційному просторі помітно активізуються політичні кампанії. Про це заявляє журналіст, медіадослідник та голова громадської організації «CAT-UA» Артем Захарченко.
Подібну ситуацію він спостерігав і у 2025 році, коли Дональд Трамп став президентом і обіцяв завершити війну в Україні швидко, і після заяв української влади щодо можливих переговорів.
За словами Захарченка, наближення можливих переговорів або мирних домовленостей майже завжди супроводжується саме сплеском критики влади в інформаційному просторі.
Про те, що підготовка до виборів у медійному полі фактично не припинялася говорить і головний редактор «Суспільного», програмний директор премії Гонгадзе та медіаконсультант Влад Зінкевич.
За словами медіаексперта, сьогодні не йдеться про повноцінні виборчі кампанії, адже воєнний стан їх забороняє. Проте багато публічних осіб уже працюють над власною впізнаваністю та репутацією.
На його думку, за роки повномасштабного вторгнення в Україні сформувався великий пул людей, які завдяки медіа стали впливовими фігурами.
Говорячи про потенційний вплив політиків через медіа, Влад Зінкевич виділяє кілька основних напрямків.
Перший — це спекуляції на болючих темах, які загострила війна.
Як приклад він наводить тему мобілізації.
Другий напрямок — прагнення асоціювати себе з перемогами країни.
За словами Зінкевича, повномасштабна війна фактично «обнулила» багатьох політиків. Частина з них зникла з публічного простору, але тепер поступово повертається.
Експерт радить уважно вивчати біографії потенційних кандидатів. Варто подивитися, чим ця людина займалася до повномасштабного вторгнення, бо бекграунд має значення.
Третій фактор, який змінила війна, — можливість прикриватися безпековими аргументами в незручних ситуаціях.
Водночас він нагадує, що правила висвітлення воєнної тематики існують, але нерідко трактуються довільно.
У таких умовах особлива роль відводиться журналістам, адже саме вони стають одним із головних фільтрів інформації. На думку Зінкевича, медійникам особливо важливо навчитися протистояти маніпуляціям.
Свій підхід до перевірки інформації експерт описує як внутрішні дебати.
Також він радить завжди ставити собі кілька простих запитань.
«Хто це говорить? Навіщо він це говорить? Яку вигоду може отримати? Політичну, фінансову чи будь-яку іншу?». А потім варто подивитися, хто ще поширює схожі меседжі. Якщо це координована кампанія, то до такої інформації потрібно ставитися особливо обережно.
В Україні працює Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, а всі медіа мають дотримуватися закону «Про медіа». Втім, ключову роль, на його думку, відіграє не стільки державний контроль, скільки відповідальність самих редакцій.
При цьому Зінкевич не вважає, що проблему можна вирішити додатковими законами.
Експерт звертає увагу на популярність окремих Telegram- і TikTok-каналів.
Однак питання медіа стосується не лише політиків та виборців. Змінюється і сама роль журналістики. На цьому акцентує увагу медіадослідник Артем Захарченко.
На його думку, вплив класичних медіа буде меншим навіть порівняно з виборами 2019 року.
Зараз ситуація вже інша.
Влад Зінкевич розповідає про новий інструмент політичного впливу — гумор і меми.
Героями такого контенту нерідко стають політики або військові. Хтось десь обмовився чи запнувся — і це миттєво перетворюється на мем.
Однак окремі інформаційні кампанії можуть бути не лише внутрішньополітичною боротьбою. Експерти переконані, що після завершення війни українському суспільству доведеться протистояти й зовнішньому впливу. Зокрема, Зінкевич каже: після завершення війни Кремль спробує взяти реванш політичними методами.
На його думку, Росія використовуватиме дві основні тактики.
Перша — створення інформаційного хаосу.
Друга тактика — спроби посварити українців між собою.
Водночас експерт не вірить у повернення старих проросійських політичних проєктів.
Артем Захарченко зазначає, головне завдання Кремля протягом останніх років залишається незмінним — максимально дискредитувати чинну українську владу.
Водночас він зауважує, що інколи російській пропаганді навіть не доводиться вигадувати нові приводи.
Він також звертає увагу, що відкрито проросійська риторика сьогодні залишається токсичною навіть для багатьох українських політиків.
На думку Захарченка, це люди, які вже мають сформоване конспірологічне бачення світу.
«Йдеться не просто про людей, які бояться мобілізації або ще чогось. Це люди, які побудували цілісну картину світу навколо переконань, що мобілізація незаконна, що народами навмисно маніпулюють, що українців хочуть кимось замінити. Саме тому на цю аудиторію так добре лягли історії про бангладешців та інших трудових мігрантів», — пояснює Захарченко.
Він нагадує, що частина таких аудиторій раніше активно споживала антивакцинаторський контент, а згодом переключилася на інші теми.
На думку експерта, якщо якась політична сила вирішить працювати саме з такою аудиторією, це має стати тривожним сигналом.
При цьому Захарченко наголошує, що відверто проросійські інформаційні майданчики сьогодні вже не мають такого впливу на українську аудиторію, як раніше.
Натомість значно небезпечнішими він вважає ресурси, які зовні виглядають проукраїнськими.
Артем Захарченко радить насамперед не відмовлятися від інформації повністю.
На його думку, людина, яка не стежить за інформаційним полем, стає навіть більш вразливою.
Інший важливий принцип — аналізувати походження інформації. Потрібно ставити собі питання: чому ця інформація з’явилася саме зараз, хто її поширив і який шлях вона пройшла до мене. Особливо це стосується новин, які викликають сильні емоції.
За словами експерта, саме в моменти сильних емоцій люди найчастіше втрачають здатність критично мислити.
Читайте також: Вибори після війни: що буде з мільйонами українців за кордоном
- Останні
- Популярні
Новини по днях
20 червня 2026
