На Полтавщині стартував новий культурний проєкт про спадщину земських шкіл
Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації у партнерстві з командою Ukraine Open розпочав роботу над другим культурним проєктом за підтримки Українського культурного фонду. Ініціатива реалізується в межах програми «Мистецтво в кадрі» та спрямована на продовження дослідження й осмислення унікальної спадщини земських шкіл.
Про це повідомила пресслужба Полтавської ОВА 12 червня 2026 року, передає Район.Миргород
Йдеться про створення документального фільму «Зберегти не можна втратити. Спадок Сластьона», який відкриє нові грані української архітектурної спадщини та постаті Опанаса Сластьона як художника й архітектора, що сформував її візуальну мову.
Опанас Сластьон із 1900 року жив і працював у Миргороді, де викладав у художньо-промисловій школі. Саме тут він активно розвивав архітектурний напрям, ставши одним із засновників українського архітектурного стилю. За його проєктами на Полтавщині споруджувалися земські школи, які сьогодні вважаються зразками українського модерну.
Старт експедиції, яка поклала початок роботі над стрічкою, відбувся у Музеї мистецької родини Кричевських в Опішні. Саме це місце вважають осередком, де формувався унікальний код українського архітектурного стилю. Також команда завітала до майстерні «Опішнянська артіль», де планує реалізувати спільні творчі задуми.
Для творчої команди цей проєкт є особливим викликом і відповідальністю. Автори наголошують, що прагнуть зробити стрічку доступною для якомога ширшої аудиторії, незалежно від фізичних можливостей глядачів.
Саме тому фільм створюється у кількох версіях — із перекладом українською жестовою мовою та аудіодискрипцією (аудіоописом). Це дозволить забезпечити комфортний та емоційно повноцінний перегляд для людей із порушеннями слуху та зору.
Як повідомила Район.Миргород у Департаменті культури і туризму Полтавської ОВА, документальний фільм розповість про всі земські школи, які збереглися.
У Миргодському районі школ Стластьона предаставлені школами Лохвицького земства.
Будівництво шкільної мережі почалося після запровадження обов’язкової початкової освіти (1908 рік), коли земства отримали завдання створити нові типові шкільні приміщення.
Загалом у 1910–1917 роках було збудовано понад 50–90 таких шкіл (за різними оцінками), найбільша концентрація яких припала на Лохвицький, Лубенський, Пирятинський і Чорнухинський райони. Частина об’єктів також розташована на території Чернігівщини та Сумщини.
Протягом ХХ століття значна частина цих будівель зазнала руйнувань або перебудов. Частину шкіл було втрачено під час воєн і занепаду сільської інфраструктури, інші — змінювали функцію або тривалий час залишалися без використання. До наших днів збереглося близько 40–60 будівель, частина з яких перебуває у задовільному стані, інші — у напівзруйнованому або аварійному.
Окремі школи продовжують використовуватися як навчальні заклади або заклади культури, однак значна кількість потребує реставрації та захисту як об’єктів культурної спадщини.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
16 червня 2026
