Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

В родині відомої запорізької художниці викрали дитину: подробиці

zprz.city

В родині відомої запорізької художниці викрали дитину: подробиці

Відома в нашому місті мисткиня, головний художник Запорізького академічного обласного театру юного глядача Тетяна Власенко поділилась на своїй сторінці у фейсбуці історією викрадення 12-річної дитини з сім'ї її родичів у Києві та звернулася да розголосом і за допомогою. Як художниця уточнила zprz.city, дівчинка є її внучатою племінницею.

Читайте також: Відома запорізька художниця почала робити дуже милих іграшкових тварин для підтримки ЗСУ - фото

Публікуємо розповідь Тетяни Власенко:

"В нашій сім’ї викрадено дитину!

Зараз буде досить багато тексту та емоцій, але я спробую стисло розповісти, що сталося не десь там, а в моїй сім’ї, просто зараз, у Києві.

3 квітня 2026 року, Майя Давидченко 2014 року народження, як завжди спокійно пішла до свого 6-А класу у гімназію №182 Дніпровського району м. Києва, де приблизно об 11 годині ранку була викрадена невстановленими особами за сприянням директора гімназії та класної керівниці Череповської Юлії Євгеніївни.

З цього моменту дівчинку вже майже 20 днів незаконно утримують окремо від сім’ї проти її волі та волі її мами та рідних. Чому я пишу саме зараз, а не по гарячих слідах. По-перше, ситуація така абсурдна, що спочатку здавалось, що вирішиться дуже швидко, бо це якесь дике непорозуміння. Але ми стикнулись просто з залізобетонною стіною та бюрократичним болотом, які вижирають час і не дають ніякого результату.

Задіяно усе, що тільки можливо. Є адвокат, який відкрив кримінальне впровадження за ст. 26, 27, 146, 151, 364 КК України, дзвінки та звернення до поліції, опікунської та ювенальної служб, депутатів, мерії, прокуратури, омбудсмена, всіх, до кого тільки можливо звернутись. Мама та бабуся б’ються у всі двері. При чому бабусі весь час ставлять до відома, що вона ніхто у очах закону. Всюди морозяться, ігнорують, футболять від себе, дають місячні терміни чекання на відповіді на розіслані усюди запити.

Нам страшно, нам реально страшно, для чого дитина була викрадена з благополучної родини? Час іде, і якщо вона зараз знаходиться у безпечному місці, центрі захисту дітей « Наші діти», це реабілітаційний центр для дітей-сиріт, перебудований нашими зарубіжними партнерами з притулку для дітей-безхатьок. Інколи там дають Майї поспілкуватись за мамою мобілкою, але не особисто. Місце знаходження рідні знайшли по сигналу джіпіес, бо адресу, де перебуває дитина їм не надали. Але що робити, коли її завтра віправлять звідти незнамо куди з невідомою метою злодії, які її викрали…

Тепер я напишу, як це сталося, і ви зрозумієте, що ніхто, абсолютно ніхто, у кого діти, не є у безпеці, якщо ті, у кого є службові можливості та бажання провернути схему викрадення дитини абсолютно безкарно вирішать це зробити. Про безкарно, це ще ми подивимось, буде суд, обов’язково буде, але на сьогодні це саме так.

Майя народилася у лютому 2014, під час Революції Гідності, перші три літери її ім’я від слова Майдан.

Дитина, яку чекали, яку люблять та обожнюють мама і бабуся з дідусем. Гарна, весела, жвава дівчинка без жодних ознак депресії, хоч родину і спіткало велике горе: два роки тому від серцевого нападу помер батько Майї. Родина тільки почала оговтуватись від трагедії. Близькі роблять усе, щоб мінімізувати втрату.

Майю водять, саме водять, супроводжують, до музичної та художньої шкіл, у басейн. А ще у театр, музеї на виставки, бо вона дуже творчо обдарована дитина.

Мама Майї, Наталка, інвалід 3 групи з правом працювати, отримала травму ноги в аварії, стоїть на черзі на зміну тазостегневого суглоба. При цьому вона закінчила сертифіковані кулінарні курси та працювала 12-годинні зміни, стоячи у кулінарному цеху, що, погодьтеся, не всякому здоровому під силу. Зараз вона шукає роботу не з таким великим навантаженням. Це важливо, зараз ви зрозумієте, чому.

Перший крок злочинної схеми: два років тому Наталка шукала для себе та доньки нового сімейного лікаря, у районній поліклініці не було вільних терапевтів, і тут, така «вдача», просто в її будинку на бульварі Ігоря Шамо, 19, у викупленій двохкімнатній квартирі відкрилась Амбулаторія №26 (ЦПМСД Волноваської МТГ) з двома лікарями з Волновахи Антоновим Андрієм Станіславовичем, керівником цього мед закладу, та Севостьяновим Олександром Михайловичем, лікарем-терапевтом.

Наталка радо пішла до них, взяла справки для Майї у музичну школу та басейн і собі направлення на рентген стегна. Усе. Більше ніяких контактів вона з ними не мала.

Тепер увага! Саме ці два лікаря з амбулаторії роблять за два дні до викрадення дитини фейковий висновок лікарсько-консультативної комісії, якої взагалі не було, підписаної тільки ними двома, хоча потрібні підписи трьох лікарів на таких паперах - про повну непридатність до самообслуговування та залежність від інших осіб, яка перешкоджає виконанню батьківських обов’язків Давидченко Наталією Борисівною.

Ця злочинна писулька, вона на фото посту, і стала головною, фактично єдиною підставою для вилучення дитини з сім’ї.

Поліція Дніпровського району Києва, вам не цікава ця Волноваська амбулаторія, яка в чотири руки шльопає такі підложні ЛКК, як їм заманеться? Наше за шостим номером, до речі.

Мама Наталка зараз проходить справжнє ЛКК, щоб перекрити це липове, і це квест за кількістю аналізів та спеціалістів, хто проходив, той знає.

Коли в опікунській раді Наталка спитала, чи бачать вони, що вона прийшла до них своїми ногами, нормально рухається і цілком дієздатна, то у відповідь їй показали цей папірець від стрьомної амбулаторії, та сказали, що ось чому вони вірять. Що логічно, бюрократичні очі бачать тільки папірці, а не людину. Це був головний, але не єдиний щабель добре продуманої та реалізованої схеми.

Другий крок злочинної схеми. Гімназія, яка у особах класної керівниці Череповської Юлії Євгеніївни, директора Яланського Дениса Геннадійовича та психолога Соколова Юрія Георгійовича (до речі, у минулому директора цієї ж гімназії), згідно їх заздалегідь продуманому плану віддали Майю Давидченко невстановленим працівникам служби у справах дітей та сім’ї.

Незадовго до викрадення психолог почав проводити бесіди з дівчинкою та знаходити «тривожні ознаки» у її поведінці. Про свою тривогу він нічого не повідомляв матері, яку до речі добре знав, бо вона у нього навчалась свого часу, яка, логічно, перша мала би знати про проблеми дитини.

У родині нема конфліктів, сварок, є абсолютна підтримка та любов одне до одного, бабуся з дідусем 24/7 готові підхопити та допомогти при найменших проблемах. У дитини два теплих затишних дома. Коти, кроль, папуги, прогулянки та гості. Ніяких тривожних «дзвіночків». Але психолог робить свої таємні висновки та направляє їх «куди треба».

Класна керівниця дзвонить матері та напрошується у гості «подивитись, чи не потрібна якась допомога, така зараз практика, і ми відвідуємо всіх». Приходить не сама, з нею сам пан директор та дві жінки, які не представилися. Наталя пригощає їх чаєм та млинцями, які спеціально приготувала до візиту.

«Комісію» не цікавлять вибиті вибуховою хвилею вікна та балконні двері. Вони лізуть у холодильник та кастрюлі без дозволу, цікавляться, чому у морозилці тільки сало (бо за відсутності електрики морозилка просто шафа), чому не викинуто маленький рожевий рюкзачок (Майя його любить і не дозволяє викидати), і ще багато дивних запитань подібного плану. При цьому вони все фотографують і пишуть акт, який затуркана Наталя підписує, не читаючи. Цей акт не фігурує у справі, бо, я думаю, причепитеся не було до чого. Але на прощання просять не повідомляти про їх візит бабусі, щоб не хвилювати, такі турботливі.

Всі ці дії показують, що була таємна підготовка до кримінальної дії, яка точно має якусь мету та зиск для її учасників, неясна для нас і від того лякаюча. Ми думаємо і про торгівлю дітьми і про можливу відправку за кордон. Бо дуже напирають, щоб мати відмовилась від батьківських прав та оформила опікуна, але ні в якому разі щоб це не була бабуся, що дивно, бо бабуся зовсім не старенька, а дуже енергійна жінка.

Дуже прошу розголосу та перепостів, бо, здається, це єдине, що може налякати цих злочинців.

Ще думаю, що, можливо, Майя Давидченко не перша у такій схемі і може бути не останньою, а такий злочин треба зупиняти у зародку".

Раніше ми писали, що Тетяна Власенко присвятила Дніпровським плавням красиву незвичайну картину з шовку й бавовни.

Також ми розповідали, що запорізька художниця Тетяна Власенко малювала невидиме та передчувала війну - фото.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
21 квітня 2026

Новини на тему

Більше новин