Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

У Пакистані ДНК-баркодування допомагає досліджувати комах — Dawn

ua.news

У Пакистані ДНК-баркодування допомагає досліджувати комах — Dawn

У Пакистані дослідники застосовують ДНК-баркодування, геномні бази даних і біоінформатику для ідентифікації комах, яких складно точно визначити лише за зовнішніми ознаками. Як повідомляє Dawn, такий підхід дає змогу виявляти генетичні відмінності між зовні схожими видами, зокрема серед сільськогосподарських шкідників.

Під час національного дослідження біорізноманіття комах, для якого матеріал збирали на 1858 локаціях у 2010–2019 роках, науковці отримали 50 592 записи ДНК-баркодів. Із них 49 363 записи віднесли до 6590 Barcode Index Numbers (BIN) — кодів, які система Barcode of Life Data System використовує для об’єднання генетично подібних зразків.

Лише 21% BIN вдалося зіставити з видами, що вже мали назви у глобальних базах даних. На час аналізу 59% BIN були зареєстровані в BOLD лише за зразками з Пакистану. Це не означає, що відповідні комахи не трапляються в інших країнах, оскільки Пакистан і сусідні держави досліджені нерівномірно.

ДНК-аналіз особливо важливий для дослідження сільськогосподарських шкідників. Білокрилка Bemisia tabaci зовні може виглядати як один вид, однак науковцям відомий комплекс близькоспоріднених і візуально схожих груп. Вони відрізняються здатністю поширювати віруси рослин і реакцією на інсектициди.

В одному з досліджень у провінціях Пенджаб і Сінд зразки білокрилок зібрали у 255 місцях. Аналіз 173 записів розподілив матеріал на 15 BIN, дав змогу визначити кілька ймовірних видів та виявити раніше невідому генетичну групу з позначкою Pakistan.

Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.

Інше дослідження порівняло повний геном білокрилки Asia II 1 із референсним геномом MEAM1 — інвазивного біотипу Bemisia tabaci, здатного переносити віруси культур і швидко набувати стійкості до хімічних засобів. Дослідники зафіксували приблизно 2,33 млн однонуклеотидних відмінностей у ДНК та 202 479 вставок і делецій. Також вони виявили варіанти у 14 генах, які раніше пов’язували з потенційною стійкістю до інсектицидів.

Біоінформатика допомагає звузити пошук генетичних варіантів, що потребують подальшого вивчення, однак сама по собі не доводить стійкість комахи до конкретного інсектициду. Окреме дослідження білокрилок із п’яти округів Пенджабу, проведене у 2017–2019 роках, показало, що реакція залежала від місця збору та випробуваного інсектициду.

Генетичні методи також використовують для вивчення рожевого бавовникового черв’яка Pectinophora gossypiella, іншого небезпечного шкідника бавовнику. Дослідники порівнювали популяції за тисячами генетичних маркерів, зокрема зразки з Пенджабу та Сінду. Інша робота на основі даних із 17 округів Пенджабу, лабораторних спостережень і температурних моделей оцінювала, як надалі можуть змінюватися ураження шкідником. На такі оцінки можуть впливати погода, сорт культури, час висіву та захист рослин.

Для розвитку досліджень у Пакистані генетичні дані пропонують поєднувати з ретельно ідентифікованими та кураторськими зразками, інформацією про місце й час збору, а також про рослину або тварину-господаря. Польова робота, таксономія та лабораторні експерименти залишаються необхідними для перевірки результатів ДНК-аналізу.

Читай нас у Telegram та Sends

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
11 вересня 2026

Новини на тему

Більше новин