Volkswagen Golf очолив рейтинг найпопулярніших вживаних авто, ввезених в Україну у серпні

07.09.2026, 08:31 mind.ua

Частка електромобілів у сегменті секонд-хенду впала майже вдвічі порівняно з торішнім серпнемУпродовж серпня український автопарк поповнили 20,7 тис. вживаних легковиків, ввезених з-за кордону, що на 9% менше, ніж торік.Про це повідомляє Укравтопром.Найбільша частка в цьому сегменті авторинку належала бензиновим авто - 52% проти 48% у серпні 2025 року. Далі йдуть електромобілі - 17% (порівняно з 26% торік), дизельні авто - 17% (без змін), гібриди - 11% (проти 6% торік) та авто з ГБО - 3% (також без змін). Середній вік вживаних машин, що перейшли на українські номери у серпні, становив 8,7 року.Лідером серед ввезеного секонд-хенду став Volkswagen Golf. До топ-10 найпопулярніших моделей місяця також увійшли Volkswagen Tiguan (775 од.), Nissan Rogue (707 од.), Audi Q5 (695 од.), Skoda Octavia (633 од.), Renault Megane (532 од.), Tesla Model Y (494 од.), Tesla Model 3 (480 од.), Nissan Leaf (454 од.) та Ford Escape (408 од.).Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що продажі нових вантажівок в Україні у серпні впали на 20% за місяць, але зросли на 12% за рік. Renault очолив рейтинг найпопулярніших марок комерційних авто.Mon, 07 Sep 2026 08:11:00 +030020309498Новиниhttps://mind.ua/news/20309498-volkswagen-golf-ocholiv-rejting-najpopulyarnishih-vzhivanih-avto-vvezenih-v-ukrayinu-u-serpnihttps://mind.ua/news/20309498-volkswagen-golf-ocholiv-rejting-najpopulyarnishih-vzhivanih-avto-vvezenih-v-ukrayinu-u-serpni#comment_header_layerНовини на mind.uaАвтоЯк бізнесу компенсувати збитки від війни: які програми вже працюють і де можна отримати грошіВід страхування та фіксації втрат до кредитів і майбутніх міжнародних виплат – що варто знати постраждалим компаніямЩонайменше 12 600 підприємств мають активи, пошкоджені або знищені через війну. Із них близько 100 – великі та середні приватні компанії, ще близько 500 – державні підприємства. Прямі збитки бізнесу у промисловості, будівництві та сфері послуг оцінюються у $18,4 млрд. Це дані свіжого звіту KSE Institute. Але в них не остаточна картина: статистика зафіксована станом на лютий 2026 року.Після пошкодження або знищення майна у компаній виникає низка практичних питань: як правильно зафіксувати збитки, які документи зібрати, куди подавати заяви на компенсацію, чи можна одночасно скористатися кількома програмами та де вже зараз отримати кошти на відновлення.Відповіді на ці та інші питання можна знайти в оновленому гайді Європейської Бізнес Асоціації та BDO в Україні «Як діяти бізнесу у випадку пошкодження майна внаслідок збройної агресії: Покроковий план 3.0».У документі – юридичні, фінансові, податкові, трудові та операційні інструкції не лише для постраждалих компаній, а і для бізнесів, які хочуть заздалегідь підготуватися до ризиків. Зокрема, йдеться про отримання статусу потерпілої сторони, оцінку та документування збитків, взаємодію зі страховиками, використання державних програм підтримки тощо.У третю редакцію гайду додані зміни законодавства та нові інструменти підтримки. Серед нового – практичний блок про Реєстр збитків для України, програма «Точка опори», кредити на відновлення в межах «Доступних кредитів 5-7-9%» до 150 млн грн, нові правила реструктуризації кредитів, оновлений механізм Експортно-кредитного агентства (ЕКА) та матриця сумісності механізмів фіксації, компенсації й фінансування (вона допомагає зрозуміти, які інструменти можна використовувати паралельно та які обмеження при цьому діють).Mind проаналізував 58 сторінок оновленого гайду та розібрав умови, обмеження й особливості застосування інструментів компенсації на практиці.Вісім механізмів: які з них бізнес може використати вже заразПісля пошкодження майна компанія фактично має вісім паралельних треків. Перші три – юридична фіксація збитків і підготовка до майбутнього відшкодування:кримінальне провадження зі статусом потерпілої сторони;позов до росії в українському суді;подання заяви до міжнародного Реєстру збитків для України (RD4U).Кримінальне провадження саме по собі не передбачає виплати. Його завдання – зафіксувати воєнний злочин, отримати статус потерпілого та зібрати докази. На підставі цієї доказової бази компанія може надалі подавати позов до росії, звертатися до ЕКА, страховика або Реєстру збитків.Позов до росії український бізнес може подати в господарському суді. Таке рішення фіксує суму збитків і потенційно може бути використане для подальшого стягнення, зокрема, за рахунок заморожених російських активів або міжнародних механізмів.Наслідки атаки на «Епіцентр» у Сумах 21 липня 2026 рокуДжерело: Сумська МВАМіжнародний трек наразі працює лише як механізм фіксації. Із 29 квітня 2026 року юридичні особи можуть подавати через «Дію» заяви до Реєстру збитків у категоріях, що охоплюють пошкодження критичної та некритичної інфраструктури, втрату активів, упущену вигоду та повну втрату бізнесу. Але сам Реєстр не виплачує компенсацій. Заяви передаватимуться майбутній Міжнародній компенсаційній комісії, яка визначатиме розмір виплат після початку роботи. За оцінкою Мін'юсту, це може відбутися у 2027 році.Тож для бізнесу, якому потрібні гроші на відновлення вже зараз, практичне значення мають наступні п’ять треків – державні програми та страхові механізми. Про них розповідаємо детальніше.Джерело: гайд «Як діяти бізнесу у випадку пошкодження майна внаслідок збройної агресії: Покроковий план 3.0».ЕКА: до 30 млн грн компенсації за пошкоджене майноПрограма Експортно-кредитного агентства – один із небагатьох механізмів, за яким держава вже здійснює реальні виплати бізнесу за воєнні ризики. Вона діє з 1 січня 2026 року і передбачає два напрями.Перший – до 30 млн грн за пошкоджене або знищене майно. За даними гайду, станом на початок липня 2026 року було погоджено 139 заяв на 2,67 млрд грн ймовірної компенсації. Але наразі вона надається не всім постраждалим бізнесам. Мають «зійтися» декілька факторів.По-перше, компенсація виплачується лише за майно, що було пошкоджене або знищене починаючи з 1 січня 2026 року.По-друге, майно розташоване на територіях підвищеного ризику. Наразі це Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська та Чернігівська області (крім ТОТ). Ймовірно, до цього переліку невдовзі включать і Київську область.Третій фактор: бізнес (ФОП та юридичні особи) вже має бути учасником програми ЕКА на дату атаки. Щоб ним стати, потрібно подати заяву до агентства (через pk.eca.gov.ua або Дія.Бізнес), сплатити внесок, отримати письмове повідомлення про включення до програми та зберігати в електронному вигляді пакет документів по кожному активу, який включено до програми.Наслідки атаки на склад Rozetka в Києві 21 березня 2026 рокуДжерело: Українська рада торгових центрів«Для подання заяви оцінка майна не є обов’язковою, але для визначення суми ймовірного збитку, розміру внеску та подальшої підготовки доказової бази її доцільно мати завчасно. Варто підготувати актуальний витяг з ЄДР, документи про право власності на майно, документи щодо повноважень підписанта та внутрішній перелік активів із орієнтовною вартістю кожного об’єкта. До заяви бажано додати внутрішню інвентаризацію активів і резервну електронну копію всіх документів у хмарному сховищі – це суттєво спрощує подальшу роботу з ЕКА, страховиком і оцінювачем», – пояснюється в гайді.Ще один важливий нюанс: за свіжою постановою Кабміну № 887, тепер достатньо подати одну заяву щодо всього постраждалого або знищеного майна (замість окремих по кожному об'єкту). Для виробничого обладнання та інженерних мереж документи на компенсацію можна подавати, не чекаючи внесення інформації до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій.Одноразовий внесок за участь у програмі – 0,5% від загальної суми ймовірного збитку. Для бізнесу це означає, що при граничному ліміті 30 млн грн верхня межа внеску – 150 000 грн. Важливо: у разі ненастання випадку для виплати, відмови у компенсації або відсутності бюджетного фінансування внесок не повертається.Страхування воєнних ризиків: держава компенсує до 3 млн грнДругий напрям ЕКА – здешевлення страхування майна від воєнних ризиків. Держава компенсує частину страхової премії, що перевищує 1% страхового тарифу за воєнними ризиками. Максимальна компенсація для одного суб’єкта господарювання – 3 млн грн на календарний рік.За даними, наведеними в «Покроковому плані 3.0», станом на початок липня 2026 року подано 63 заяви, загальна вартість страхового покриття за ними – 7,9 млрд грн, потенційний обсяг компенсації – 94,22 млн грн.На відміну від першого напряму, цей інструмент діє на всій підконтрольній території України, де страховики пропонують ринкове страхування майна від воєнних ризиків.Інші умови участі – схожі. Компенсація надається за договорами страхування майна, укладеними після 1 січня 2026. Важливо, щоб документ був із виокремленими страховою сумою, тарифом і страховим платежем саме за воєнними ризиками, уточнюють в гайді.Об'єктом страхування має бути саме майно, визначене програмою ЕКА, а страхувальником – компанія, яка є учасником програми. Вищезгадана постанова № 887 спростила вимоги і до застрахованого майна: достатньо перебування майна у власності суб'єкта господарювання – вимогу щодо використання в основній діяльності скасовано.Внесок за участь у програмі компенсації страхової премії становить 5000 грн і має бути сплачений до подання страховику заяви про участь у програмі.Наслідки атаки на «Запоріжсталь» 27 серпня 2026 рокуФото: «Метінвест»«Заяву на компенсацію можна подавати починаючи з 31-го календарного дня після укладення договору і до спливу 30 календарних днів після закінчення строку його дії – постановою № 887 скасовано попередній 60-денний дедлайн. Якщо премія сплачується частинами, заява за кожною наступною частиною подається не пізніше ніж через 10 календарних днів після її фактичної сплати. Для бізнесу практично важливо одразу будувати календар контролю дат за кожним договором страхування, інакше є високий ризик пропустити строк подання заяви», – пояснюють нюанси розробники гайду.Та наводять приклад. Великий київс