Мінцифра показала результати дослідження грального ринку

25.06.2026, 12:07 expert.com.ua

Міністерство цифрової трансформації України отримало та оприлюднило розгорнуті результати першого етапу масштабного загальнонаціонального дослідження, присвяченого реальному впливу азартних ігор на громадян. Головна мета масштабного соціологічного проєкту — формування об’єктивної, очищеної від політичних маніпуляцій дата-бази про реальну поширеність гемблінгу, оцінка супутніх ризиків та перевірка того, як на практиці працюють державні механізми захисту гравців (Responsible Gambling).

Проєкт був реалізований експертами «Центру відповідальної гри» за безпосередньої підтримки Асоціації українських операторів грального бізнесу. Перший етап дослідження базується на репрезентативному опитуванні 3 164 респондентів віком від 18 років (похибка вибірки не перевищує 2%). Окрему увагу було приділено специфічним цільовим групам: у межах квот опитали 415 представників молоді, 409 внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та 404 військовослужбовців, включаючи бійців із передової, представників тилових підрозділів та демобілізованих осіб.

Отримані цифри демонструють серйозний розрив між загальним суспільним сприйняттям гемблінгу та реальною побутовою поведінкою українців:

🚫 Ігрова активність населення. Попри поширене уявлення про тотальну «ігроманію», особистий досвід участі в азартних іграх має відносно невелика частина громадян. Лише 15% українців вважають себе взагалі азартними людьми (тоді як 84% заперечують це). Протягом останнього року в азартні ігри грали лише 5% респондентів, а активна місячна аудиторія (MAU) становить усього 2%. Кожен третій українець взагалі не має у своєму оточенні людей, які б грали.

🛑 Рівень негативного впливу. Абсолютна більшість населення — 83% опитаних — зазначили, що ніколи особисто не стикалися з негативними наслідками азартних ігор у своєму житті чи родинах. Крім того, 93% громадян протягом останнього року жодного разу не позичали знайомим кошти для покриття ігрових витрат.

🚪 Ефект «короткого знайомства». Для більшості геймерів досвід не перетворився на хронічний. 83% респондентів, які мали досвід гри, повідомили, що припинили грати. Основними причинами стали банальна втрата інтересу (65%), фінансові ліміти або надмірні витрати (23%) та свідоме занепокоєння через ризик формування залежності (10%).

Основним драйвером для входу в гру українці назвали суто фінансову мотивацію — прагнення виграти гроші (70%). Суто за емоціями та азартом приходять 41% опитаних. Цікаво, що вплив реклами чи оточення як першопричину вказали лише 15–17% респондентів.

Водночас дослідження чітко підсвітило високу ефективність впроваджених інструментів самообмеження серед активного ядра гравців:

Аналітики окремо перевірили потенційно вразливі верстви населення. Результати дослідження повністю спростували міфи щодо високої вразливості внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — показники в цій групі не вибиваються із загальнонаціональних трендів. Проте серед молоді та військовослужбовців ризики виявилися значно вираженішими, що вимагає розробки точкових, специфічних протоколів захисту та профілактики.

Українське суспільство демонструє жорстку консервативну позицію щодо b2c-маркетингу та тіньового сектору:

🚫 Заборона реклами. 48% громадян вважають обмеження реклами азартних ігор головним пріоритетом для держави. При цьому лише 4% респондентів визнають, що ця реклама реально впливає на їхнє власне рішення зробити ставку.

⚔️ Боротьба з тінню. 78% українців твердо переконані, що саме нелегальні онлайн-казино завдають прямої та масштабної шкоди економіці країни.

⚖️ Жорсткий контроль. 74% опитаних вимагають посилення заходів із захисту людей від лудоманії, а 67% виступають за безкомпромісне державне регулювання сфери. Серед інших пріоритетів — посилення контролю за дотриманням правил легальними онлайн-казино (29%) та контроль вікових обмежень (19%).

Для HiTech Expert ми робимо важливий ринковий та інфраструктурний висновок: оприлюднені Мінцифрою дані чітко фіксують перехід українського гемблінгу в епоху дата-driven регулювання. Довгий час рішення в цій сфері приймалися на основі емоційних лозунгів та політичного хайпу. Наявність репрезентативної соціології з похибкою до 2% нарешті дає державі інструмент хірургічної точності. Головний висновок — проблема лудоманії в Україні не є масовою катастрофою, проте вона має локалізований характер, б’ючи по найбільш цінних верствах: молоді та військових.

З інженерної та управлінської точок зору, запит 78% громадян на знищення нелегальних казино — це пряме технічне завдання для IT-сектору та кіберполіції. На тлі того, як Мінцифра масштабує 60 державних реєстрів на базі конструктора Дія.Engine та готує ШІ-перехід до моделі Agentic State, верифікація гравців має стати абсолютно автоматичною та безшовною. Легальний бізнес уже інтегрував перевірку через Дію та Реєстр лудозалежних, що доводить статистика: 51% гравців чітко знають про механізми блокування. Проте тіньовий ринок обходить ці бар’єри.

Рішенням тут є не тотальна заборона інтернету, а автоматизований моніторинг транзакцій та миттєве блокування нелегальних шлюзів (міскодингу) на рівні НБУ та комерційних банків, а також захист периметру завдяки підключенню України до Резерву кібербезпеки ЄС під егідою ENISA. Інструменти відповідальної гри мають працювати як інтелектуальні алгоритми: якщо користувач на своєму смартфоні або лептопі перевищує встановлений фінансовий ліміт або грає занадто довго, система має фоново обмежувати сесію. Мінцифра заклала правильний фундамент — тепер на основі цих даних держава зобов’язана створити прозорий цифровий контур, який захистить армію та молодь, збереже податки всередині країни та остаточно витисне тіньових ділків з українського вебу.

Читати повністю…