У травні в Україні зареєстрували 218 автобусів – на 3% більше, ніж рік тому

19.06.2026, 11:06 mind.ua

Частка нових машин скоротилася до 31%, тоді як попит на вживані автобуси зрісУ травні 2026 року український автобусний ринок показав помірне зростання: кількість зареєстрованих автобусів і мікроавтобусів збільшилася на 3% порівняно з травнем 2025 року – до 218 одиниць.Про це повідомляє Укравтопром.Частка нових автобусів у загальному обсязі реєстрацій склала 31%, що помітно менше, ніж торік – 44%. Серед нових машин найчастіше реєстрували Ataman – 20 одиниць (–26%), Etalon та Ford – по 11 одиниць (–11% і –50% відповідно).У сегменті вживаної техніки лідирував Mercedes-Benz із 67 зареєстрованими одиницями (+63%), за ним – Van Hool та Volkswagen по 18 одиниць (+50% і +6%).З початку 2026 року автобусний парк країни поповнився на 1047 одиниць, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року. З них нових – 448 одиниць (–3%), вживаних – 599 одиниць (+5%).Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що у травні імпорт вживаних авто зі США скоротився на 12% – до 3800 одиниць. Понад половину американських автівок з пробігом становлять бензинові, середній вік – 6,3 року.Fri, 19 Jun 2026 10:42:00 +030020306673Новиниhttps://mind.ua/news/20306673-u-travni-v-ukrayini-zareestruvali-218-avtobusiv-na-3-bilshe-nizh-rik-tomuhttps://mind.ua/news/20306673-u-travni-v-ukrayini-zareestruvali-218-avtobusiv-na-3-bilshe-nizh-rik-tomu#comment_header_layerНовини на mind.uaАвто,Громадський транспортМитний постаудит відновився: за рік донарахування перевищили 2,5 млрд грнДМС різко збільшила кількість перевірок бізнесу, однак частина рішень оскаржується в судахПісля дворічного мораторію українська митниця відновила документальні перевірки бізнесу – і вже за перший повний рік роботи в новому режимі суттєво наростила як кількість ревізій, так і обсяги донарахувань.Про це йдеться в матеріалі Mind.До 1 травня 2024 року в Україні фактично діяла заборона на митний постаудит. Після ухвалення Верховною Радою закону №3453-IX Державна митна служба отримала право проводити планові та позапланові документальні перевірки, зокрема й ті, що були зупинені після 24 лютого 2022 року. Обмеження збереглися лише для суб'єктів господарювання на тимчасово окупованих територіях або в зонах активних бойових дій.За даними ДМС, отриманими Mind на запит, за травень – грудень 2024 року митники винесли понад 1400 повідомлень-рішень про донарахування на загальну суму близько 974 млн грн. У 2025 році кількість таких рішень перевищила 3000, а обсяг донарахувань досяг 2,5 млрд грн.Водночас зросла й кількість самих перевірок: якщо у 2020 році їх було близько 400, у 2021-му – 715, то впродовж 2025 року ДМС провела майже 1500 ревізій.Проте далеко не всі рішення митних органів завершуються реальною сплатою: за підсумками 2025 року бізнес оскаржив майже 16% повідомлень-рішень на суму 1,6 млрд грн, а в судах вдалося відстояти 25 рішень приблизно на 36 млн грн.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що європейський автопром вимагає відкласти запровадження нових мит на електромобілі. Виробники не встигають налагодити випуск акумуляторів до 2027 року.Fri, 19 Jun 2026 10:38:00 +030020306672Новиниhttps://mind.ua/news/20306672-mitnij-postaudit-vidnovivsya-za-rik-donarahuvannya-perevishchili-25-mlrd-grnhttps://mind.ua/news/20306672-mitnij-postaudit-vidnovivsya-za-rik-donarahuvannya-perevishchili-25-mlrd-grn#comment_header_layerНовини на mind.uaбізнесНе вільний ринок, а промислова політика: Галасюк пояснив успіх української оліїСьогодні Україна забезпечує близько 50% світового експорту соняшникової оліїОдна з найбільших експортних галузей України була створена не завдяки вільному ринку, а завдяки державному втручанню та протекціоністській політиці.Про це під час форуму Industrial Evolution заявив економіст і президент Української асоціації Римського клубу Віктор Галасюк.За його словами, переломним стало рішення парламенту 1998 року запровадити 23% мито на експорт насіння соняшнику.«Сьогодні Україна має 50% світового ринку соняшникової олії. І це не невидима рука вільного ринку – це промислова політика. Саме завдяки цьому рішенню в країні почала розвиватися переробка», – сказав Галасюк.Він нагадав, що до цього Україна переважно продавала за кордон сировину, а готову продукцію імпортувала.«Ми експортували соняшник і купували соняшникову олію. Уявіть рівень абсурду. Люди їхали в інші країни працювати на заводах, які переробляли нашу ж сировину», – зазначив економіст.За словами Галасюка, сьогодні експорт соняшникової олії приносить Україні близько $6 млрд на рік і залишається однією з найбільших експортних позицій країни. На його думку, аналогічні підходи варто використовувати і для розвитку інших галузей переробної промисловості.Бекграунд. Раніше Mind писав, що аналітики підрахували, які культури в агросекторі приносять Україні мільярди доларів. Найбільші прибутки Україні приносять лише кілька ключових товарів.Fri, 19 Jun 2026 10:30:00 +030020306647Новиниhttps://mind.ua/news/20306647-ne-vilnij-rinok-a-promislova-politika-galasyuk-poyasniv-uspih-ukrayinskoyi-oliyihttps://mind.ua/news/20306647-ne-vilnij-rinok-a-promislova-politika-galasyuk-poyasniv-uspih-ukrayinskoyi-oliyi#comment_header_layerНовини на mind.uaЕкспорт,економікаКисилевський: Якщо Україна хоче ще 100 заводів, потрібні нові інструменти підтримкиДепутат виступив за поєднання регуляції, стимулів для інвесторів і захисту внутрішнього ринкуУкраїна має відмовитися від підходу, за яким дерегуляція вважається універсальним рішенням для економіки, і зосередитися на створенні законодавства, яке стимулює інвестиції та захищає національного виробника.Про це під час форуму Industrial Evolution заявив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.За його словами, подальший розвиток промисловості вимагатиме не лише спрощення правил, а й активної промислової політики.«Колись ми вважали, що дерегуляція – це панацея. Але виявляється, що є дерегуляція хороша, а є дерегуляція погана. Ми маємо спочатку визначити мету, а вже потім підбирати інструменти для її досягнення», – сказав Кисилевський.Він наголосив, що коли Україна хоче залучати інвесторів і будувати нові заводи, то держава повинна використовувати ширший набір інструментів, ніж просто скорочення регулювання.«Якщо ми хочемо, щоб в Україні було ще сто таких заводів, то десь потрібна регуляція, десь потрібні гроші, а десь інструменти, які називаються протекціонізмом. Там, де потрібно захистити українського виробника від субсидованого імпорту, треба ставити бар’єр, який його захищає», – заявив депутат.Кисилевський зазначив, що саме такий підхід ліг в основу законодавчих змін щодо індустріальних парків, які парламент і уряд послідовно впроваджують із 2021 року.За його словами, результатом стало зростання кількості активних індустріальних парків із двох у 2020–2021 роках до близько 40 сьогодні. Обсяг інвестицій у них уже досяг 45 млрд грн, що майже на 50% більше, ніж роком раніше.«Це дуже матеріальний результат того, що правильна політика, правильне законодавство й правильні рішення уряду працюють. Ми бачимо це в нових виробництвах, інфраструктурі та інвестиціях», – підсумував Кисилевський.Бекграунд. Раніше Mind писав, що ЄС дозволяє стимулювати будівництво заводів через податки, але МВФ проти. У Верховній Раді намагаються переконати фонд підтримати механізм стимулювання переробної промисловості.Fri, 19 Jun 2026 10:00:00 +030020306641Новиниhttps://mind.ua/news/20306641-kisilevskij-yakshcho-ukrayina-hoche-shche-100-zavodiv-potribni-novi-instrumenti-pidtrimkihttps://mind.ua/news/20306641-kisilevskij-yakshcho-ukrayina-hoche-shche-100-zavodiv-potribni-novi-instrumenti-pidtrimki#comment_header_layerНовини на mind.uaЗАКОНОДАВСТВО,бізнес,Промислове виробництвоВ Україні досі немає частини регуляторних норм, необхідних для роботи в ЄС – президент «Біофарма Плазма»Фармгалузь закликає прискорити адаптацію законодавства до європейських вимогУкраїнський бізнес потребує не дерегуляції, а запровадження регуляторних вимог, які відповідають європейським стандартам і дозволять компаніям працювати на ринку ЄС.Таку думку під час форуму Industrial Evolution висловив президент фармацевтичної компанії «Біофарма Плазма» Костянтин Єфименко.За його словами, інтеграція до Євросоюзу не повинна зводитися лише до відкриття ринків, адже українські виробники повинні мати можливість працювати за однаковими правилами з європейськими конкурентами.«Біофармі» не потрібна проста регуляторка. «Біофармі» потрібна складна регуляторка. Якщо у вас проста регуляторка, нас там ніхто не чекає», – заявив Єфименко.Він навів приклад фармацевтичної галузі, де для виходу на ринок ЄС компанії повинні виконувати вимоги, які зараз навіть не повністю закріплені в українському законодавстві.«Я йду в Європу – мені треба здати Plasma Master File. А в Україні немає навіть поняття, що таке Plasma Master File. Ми самі маємо приймати такі правила і самі себе регулювати відповідно до європейських вимог», – сказав він.За словами Єфименка, аналогічна ситуація стосується системи контролю якості лікарських засобів. Він наголосив, що в ЄС підтвердження окремих лабораторних висновків здійснюють незалежні державні лабораторії, тоді як в Україні така інфраструктура ще потребує розвитку.«Нам не потрібна краща чи гірша регуляторка. Нам потрібна така регуляторика, щоб не вийшло так, що вся країна вже в Європі, а українські виробники залишилися поза європейським ринком», – наголосив президент «Біофарма Плазма».На його думку, гармонізація українського законодавства зі стандартами ЄС має стати одним із ключових напрямків підготовки промисловості до майбутнього членства України в Євросоюзі.Fri, 19 Jun 2026 09:45:00 +030020306639Новиниhttps://mind.ua/news/20306639-v-ukrayini-dosi-nemae-chastini-regulyatornih-norm-neobhidnih-dlya-roboti-v-es-prezident-biofarma-plahttps://mind.ua/news/20306639-v-ukrayini-dosi-nemae-chastini-regulyatornih-norm-neobhidnih-dlya-roboti-v-es-prezident-biofarma-pla#comment_header_layerНовини на mind.uaфармацевтика,бізнес,ЄСДефіцит кадрів залишається однією з головних проблем бізнесу – гендиректор ФРУПопри освітн

Читати повністю…