Мінцифра розвіяла міфи про закриття держреєстрів

24.06.2026, 11:56 expert.com.ua

Будь-які законодавчі ініціативи, що стосуються доступу до публічних даних та державних реєстрів, в Україні традиційно проходять через призму жорсткого громадського контролю. Днями у вітчизняному медіапросторі спалахнула емоційна дискусія навколо нового законопроєкту від Міністерства цифрової трансформації. Окремі лідери думок та розслідувачі звинуватили відомство у спробах «закрити дані» та допомогти посадовцям приховувати власні статки.

У відповідь на суспільний резонанс пресофіс Мінцифри оприлюднив офіційне роз’яснення. У міністерстві наголошують: документ покликаний не обмежити права громадян, а навпаки — адаптувати українське законодавство до жорстких європейських норм, зокрема до Директиви ЄС 2019/1024. Аби зняти напругу та врахувати позиції всіх стейкхолдерів, відомство офіційно продовжило термін громадського обговорення законопроєкту до 10 липня 2026 року включно.

Редакція HiTech Expert проаналізувала юридичні факти та публікує детальний аналіз п’яти головних міфів, які за замовчуванням виникли навколо цієї реформи.

🛡️ Факт: законопроєкт не вносить жодних змін до статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації», яка регулює обмеження доступу. Поняття «повторного використання» (re-use) — це суто базовий юридичний термін із права ЄС. Він означає, що коли держорган використовує дані для своїх прямих обов’язків — це первинне використання, а будь-яке подальше опрацювання цих даних бізнесом, громадянами чи медіа класифікується як «повторне». Це технічна синхронізація понять, яка жодним чином не звужує права розслідувачів.

🛡️ Fact Check: насправді орбіта відкритості розширюється. Законопроєкт поширює вимогу обов’язкового оприлюднення на всю інформацію, якою володіють розпорядники. Крім того, у правове поле відкритої інформації вперше вводяться дослідницькі дані, а також масиви інформації, що зберігаються у бібліотеках, музеях та архівах, що суттєво спростить роботу науковців та аналітиків.

🛡️ Факт: строк відповіді на прямі інформаційні запити від ЗМІ та громадян залишається незмінним і суворим — 5 робочих днів. Позначка у 20 робочих днів (пряма норма Директиви ЄС) стосується виключно внутрішнього дедлайну для держорганів, протягом якого вони зобов’язані планово викидати у відкритий доступ нові масиви інформації, розпорядниками яких вони є. Оскільки обсяг обов’язкових для публікації даних суттєво зростає, цей часовий буфер є організаційно обґрунтованим для чиновників.

🛡️ Факт: чинне законодавство України й раніше чітко визначало, що розпорядник не зобов’язаний створювати новий інтелектуальний продукт або аналітику у відповідь на запит. Законопроєкт тут нічого не змінює. Дані, які вже занесені в цифрові реєстри і потребують лише технічного вивантаження, як і раніше, безперешкодно надаватимуться за стандартною процедурою запиту.

🛡️ Факт: захист інтелектуальної власності третіх осіб — незмінна вимога європейського комплаєнсу. Вона стосується специфічних документів (наприклад, складних патентів чи науково-дослідних розробок), але абсолютно не поширюється на бюджетні витрати, державні закупівлі чи декларації чиновників. Ба більше, якщо орган спробує відмовити у доступі через авторське право, він за законом зобов’язаний чітко вказати конкретного правовласника.

Оскільки оприлюднений документ є лише первинною робочою версією, Мінцифра закликає профільні b2b-спільноти, журналістів та ІТ-юристів до конструктивного аналізу без емоційних спекуляцій. Надати свої офіційні пропозиції, зауваження та правки до проєкту акта можна до 10 липня 2026 року за такими каналами:

📧 Електронна пошта: kalinchuk@thedigital.gov.ua

📬 Поштова адреса: 03150, м. Київ, вул. Ділова, 24.

Для HiTech Expert ми робимо важливий інфраструктурний та репутаційний висновок: цей кейс наочно демонструє, наскільки високим є градус чутливості українського суспільства до будь-яких натяків на обмеження свободи слова та прозорості . Те, що Мінцифра не пішла на таран, а миттєво зреагувала, розклала юридичні дефініції по поличках і продовжила громадське обговорення — це єдиний правильний b2g-крок у демократичній країні.

З інженерної точки зору, ця реформа є критично необхідним кроком для реалізації глобальних планів міністерства. На тлі того, як на нещодавньому форумі Мінцифра презентувала роботу 60 реєстрів на базі Дія.Engine та анонсувала перехід до концепції Agentic State (Проактивної ШІ-держави), стандартизація поняття даних за європейськими лекалами стає технічною необхідністю. Штучний інтелект не зможе працювати, якщо українські реєстри та європейські дата-хаби розмовлятимуть різними юридичними мовами. Синхронізація термінів на кшталт re-use відкриває шлях для майбутньої інтеграції України до єдиного цифрового ринку ЄС.

Держава, де кожен крок чиновника залишає незмінний цифровий слід, а самі реєстри мігрують у гнучкі комерційні хмари (завдяки нещодавньому законопроєкту про скасування застарілих “Типових договорів”), фізично не здатна побудувати глуху стіну цензури. Проте Мінцифрі варто ретельніше комунікувати складні юридичні формулювання з Директив ЄС, аби не провокувати паніку. Продовження обговорення до 10 липня — це чудове вікно можливостей для ІТ-юристів, щоб відшліфувати формулювання закону, захистити права розслідувачів та одночасно виконати домашнє завдання з євроінтеграції без шкоди для національної прозорості.

Читати повністю…