Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

ШІ в «Шахедах»: експерт розібрав міфи про автонаведення

expert.com.ua

ШІ в «Шахедах»: експерт розібрав міфи про автонаведення

Пост військового зв’язківця та експерта з радіотехнологій Сергія Флеша від 24 червня 2026 року вносить технічну ясність у гостру дискусію щодо наявності функцій штучного інтелекту та автоматичного захоплення цілей у російських ударних БпЛА типу Shahed-136 («Герань»). Спираючись на інженерну логіку та аналіз відеоматеріалів, які поширює ворог, експерт розклав архітектуру роботи інтелектуальних систем наведення крилатих безпілотників на три незалежні технологічні етапи.

Перший етап — базове виявлення контурів цілей на відео — сьогодні вже не є унікальною військовою технологією. Більшість сучасних комерційних відеокамер високого цінового сегмента, які виробляються в Китаї та масово імпортуються російським ОПК, мають фабричну функцію автоматичного підсвічування та розпізнавання об’єктів. Бортова нейромережа камери навчена ідентифікувати специфічні силуети (техніку, будівлі, людей), фокусуватися на них та утримувати в кадрі під час маневрування. Сама по собі наявність рухомого «зеленого квадрата» фіксації цілі на російських пропагандистських відео свідчить про роботу саме цього цивільного алгоритму стеження, який інтегрований безпосередньо в оптичний модуль і не є свідченням повноцінного бойового ШІ.

Найбільш складною та дискусійною ланкою є етап автоматичного аналізу пріоритетності цілей, їхнього самостійного вибору та ухвалення безпілотником автономного рішення на ураження без участі людини. За оцінкою Сергія Флеша, такі інтелектуальні системи є безальтернативним майбутнім для всього світового ринку ударних БпЛА, проте станом на літо 2026 року як в Україні, так і в Російській Федерації подібні комплекси перебувають лише на стадії первинних фронтових випробувань і не є масовим серійним явищем.

Що стосується фінального доведення (так званої «останньої милі»), то його реалізація на безпілотниках літакового («крилатого») типу типу Shahed є інженерно складнішим завданням через вищу швидкість та обмежену маневреність порівняно з квадрокоптерами. Проте технічно ця функція вже успішно впроваджена обома сторонами конфлікту. Для роботи доведення на «Шахеді» відповідний програмний алгоритм має бути інтегрований в інтерфейс бортового польотного контролера, який переводить планер у режим автопілота після захоплення цілі. При цьому критично важливим фактором залишається стабільність відеоканалу: оскільки повноцінного автономного ШІ-вибору цілей ще немає, саме людина-оператор через трансляцію повинна вручну вказати бортовому комп’ютеру конкретний об’єкт для атаки. Попри теоретичні прорахунки, експерт наголошує на важливості вивчення виключно цілісних трофейних зразків для точного розуміння архітектури систем ворога та створення ефективних засобів радіоелектронної протидії.

Цей аналіз демонструє межу між наявними комерційними технологіями та перспективними військовими ШІ-розробками.

Тверезий аналіз Сергія Флеша щодо відсутності у росіян масового ШІ для самостійного вибору цілей підтверджує правильність стратегії українського оборонного кластера. Поки ворог експериментує з базовими китайськими камерами, понад 100 українських MilTech-компаній у захищеному середовищі Brave1 Dataroom тренують вітчизняні нейромережі на мільйонах кадрів реальних бойових вильотів. Оскільки державна програма фінансується за рахунок рекордних залучень від засідань «Рамштайн-35», Україна має всі шанси першою перевести алгоритми автономного вибору та атаки із площини полігонних тестувань у масовий серійний конвеєр маркетплейсу DOT-Chain Defence.

Заява про обов’язкову наявність відеоканалу для ручної вказівки цілі оператором «Шахеда» підсвічує вразливість російських розробок перед українською безпілотною ППО. Оскільки для фіксації об’єкта оператору потрібна чиста картинка, нові швидкісні українські зенітні літаки та комплекси здатні перехоплювати такі борти ще на етапі підльоту. Інтеграція шведських високомобільних РЛС Saab Giraffe в систему DELTA (Mission Control) дозволяє виявити траєкторію «Шахеда» за секунди, вирахувати курс і навести ШІ-антидрон для кінетичного тарана до того, як ворожий безпілотник наблизиться до зони візуального контакту з нашою інфраструктурою.

Аналітичний відділ HiTech Expert

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
28 червня 2026

Новини на тему

Більше новин