Як Кремль тестує сценарій гібридної атаки на країни Балтії

07.10.2026, 20:07 newformat.info

Інцидент на латвійсько-білоруському кордоні може бути спробою перевірити межі реакції НАТО на гібридну загрозу, яка формально не підпадає під дію статті 5 Альянсу.

Існує багато можливих сценаріїв, і всі вони потенційно можуть бути реалізовані з певною ймовірністю. У межах одного з них, імовірно, нещодавно відбувся тест на реакцію — сценарій гібридної атаки через третю країну під виглядом міграційної кризи.

5 та 6 жовтня озброєні люди в масках намагалися переправити з території Білорусі групу щонайменше з 20 мігрантів до Латвії. Вони пошкодили прикордонну інфраструктуру та викрали камери відеоспостереження, пише LSM.

Група супроводу мігрантів була озброєна та вчиняла дії, спрямовані на демонстрацію загрози.

Такі спроби прориву не є винятковими — подібні інциденти на кордоні відбуваються системно. Однак питання саме у формі: зазвичай групи, які супроводжують мігрантів і яких латвійські служби пов’язують із кримінальними угрупованнями, не діють настільки агресивно, як у цьому випадку.

Латвійські служби припускають, що злочинні угруповання отримали «зелене світло» для свавілля на кордоні з боку Мінська. Водночас існує припущення, що Білорусь могла отримати відповідний сигнал із Кремля — для тестування одного зі сценаріїв контрольованої ескалації та перевірки реакції НАТО.

Кремлю для досягнення такої мети не обов’язково захоплювати країну Балтії чи пробивати коридор через Сувалки. Достатньо посіяти необхідний рівень хаосу, навіть ситуативного. Такий хаос може бути створений через захоплення адміністративних будівель, прикордонних територій, провокування сутичок або інші дії, які важко однозначно кваліфікувати як військовий напад.

Для Кремля це має бути така ескалація, яку за потреби можна «відкотити». Адже йдеться не обов’язково про початок повномасштабної війни, а про створення сумнівів, відчуття загрози та перевірку того, наскільки швидко й однозначно відреагує Альянс.

Один із можливих сценаріїв гібридної атаки може виглядати так:

1. Прорив мігрантів із території Білорусі.

Одразу виникає дилема: як НАТО має реагувати на порушників, які не мають очевидного статусу агресора? Сам по собі прорив мігрантів не є військовою загрозою, яка автоматично запускає статтю 5.

Якщо щось піде не так для Кремля — наприклад, буде високий рівень колективної політичної та безпекової реакції, — залишається можливість «відкотити» ситуацію наративом: «це мігранти, ми тут до чого?».

Але якщо прорив буде масштабним, а реакція виявиться слабкою, може бути запущена друга складова.

2. Використання озброєних кримінальних елементів.

Це прошарок, який може займатися логістикою мігрантів, провокувати хаос і паніку. У разі неуспіху його не шкода «злити», водночас такі люди можуть бути готові до ризику та свавілля.

Їхнім завданням може бути створення безладу, провокування сутичок, підпали або спроби захоплення окремих об’єктів — за спинами мігрантів як формально цивільних осіб.

Тобто йдеться про потенційне використання кримінальних елементів, підготовлених як «ззовні», так і «всередині» цільової країни. І тут також залишається можливість для Кремля дистанціюватися: «це криміналітет», «це мігранти», «ми тут до чого?».

Якщо ж ці дії не будуть своєчасно заблоковані, а реакція НАТО виявиться млявою через аргументи на кшталт «це не військовий напад», «це міграційна криза» або «це питання внутрішньої політики країни», може виникнути третій етап.

3. Поява «зелених чоловічків».

За спинами мігрантів — «умовних цивільних», а також криміналітету, який стає своєрідним «ломом, який не шкода», — можуть з’явитися озброєні люди, які спробують зайняти точки, вже взяті під контроль кримінальними елементами.

Імовірно, це могли б бути військові, але під виглядом ПВК або інших формувань без чіткої державної приналежності.

Третій етап можливий лише у разі успіху перших двох. Водночас навіть часткового успіху перших етапів може бути достатньо для досягнення певних цілей Кремля без необхідності переходити до відкритого військового втручання.

Те, що відбулося в Латвії, може бути тестуванням реакції на типовий вид гібридної загрози, але з вищим рівнем напруги. Тобто фактично — тестуванням «межі дозволеного».

Чи запуститься такий сценарій у майбутньому — не факт. Це лише один із можливих сценаріїв. Однак за його потенційними ознаками можна стежити, що також є елементом превентивного захисту.

Одним із можливих каталізаторів запуску такого сценарію може стати накопичення мігрантів на кордоні з боку Білорусі та посилення провокацій подібного роду. Це дозволило б поступово тестувати слабкі місця реакції та оцінювати, наскільки доцільним для Кремля може бути вибір саме такого сценарію.