Сигмовидна кишка: де розташована і як болить при запаленні
Сигмовидна кишка — це ділянка товстої кишки, яка сполучає спадну ободову кишку з прямою. Її форма нагадує латинську літеру S, і саме звідси походить назва. Розміри в різних людей різняться дуже помітно: довжина може становити від кількох сантиметрів до пів метра, а товщина сягає близько 4 см. Через високу рухливість ця частина кишечника лежить не в усіх однаково, хоча найчастіше її знаходять у нижній частині живота ліворуч.
У жінок сигмовидна кишка розташована позаду матки, у чоловіків — за сечовим міхуром. Таке сусідство з органами малого таза пояснює, чому запалення іноді поширюється на сусідні структури, а біль віддає в несподівані ділянки тіла.
Важливо розуміти, що в сигмовидній кишці їжа не перетравлюється. Її завдання інше: всмоктувати рідину та вітаміни й завершувати формування калових мас. Через велику кількість вигинів вміст тут затримується довше, ніж у прямих відділах, і саме це створює умови для інтоксикації та запалення.
Запалення S-подібного відділу трапляється досить часто. Серед причин, які безпосередньо запускають запальний процес, виділяють кілька основних.
Найпоширеніше захворювання цього відділу — сигмоїдит. Його типовий симптом — різкий тягнучий біль у лівій нижній частині живота. Біль може віддавати в лівий бік або ногу. Оскільки кишка рухлива й не має фіксованого положення, неприємні відчуття іноді виникають у несподіваному місці.
До болю приєднуються запори або діарея, причому після дефекації біль часто посилюється. Турбують відрижка, іноді блювання, здуття живота. Під час пальпації біль посилюється, і лікар досить легко визначає цей відділ.
Сигмоїдит розрізняють за глибиною ураження та ступенем запущеності.
Захворювання сигмовидної кишки часто свідчить про порушення роботи шлунково-кишкового тракту загалом. Як самостійна хвороба воно трапляється рідко. Серед причин:
Хірургічне втручання застосовують рідко — переважно при виявленні пухлин у сигмовидному відділі або за сильного нахилу до ускладнень. Основний шлях — лікування препаратами під наглядом лікаря. Якщо самопочуття пацієнта погіршується, його госпіталізують, а далі можливе хірургічне втручання.
Залежно від природи запалення призначають різні групи медикаментів:
Препарати можуть призначати у вигляді таблеток, ректальних свічок або мікроклізм. У запущених випадках застосовують крапельниці з глюкозою. Лікування триває не один місяць і часто потребує повторного курсу. Обов’язкова умова медикаментозної терапії — дотримання дієти.
Дієта допомагає зупинити запальні процеси, відновити організм і наситити його поживними речовинами. Без неї результат лікування буде неповним.
Під забороною — жирна, смажена й гостра їжа, а також борошняні вироби, які можуть викликати бродіння. До раціону варто включати:
Виключають продукти, здатні викликати газоутворення: капусту, огірки та редьку, смажені яйця, супи на жирному бульйоні, свіжий хліб, макаронні вироби, газовані напої, сосиски й ковбаси, солодощі, свіжі овочі, молоко. У період ремісії вимоги до харчування можна дещо послабити.
Якщо дієту припинити, хвороба повертається. Тому пацієнту доводиться стежити за їжею постійно, а не лише під час загострення.
Поряд із медикаментозним лікуванням іноді згадують нетрадиційні методи. Після підтвердження діагнозу пропонують відвари з ромашки, шипшини й подорожника — ці трави продаються в аптеці. Їх використовують окремо або в суміші.
Такі засоби не замінюють призначену терапію і не скасовують необхідність обстеження. Рішення про будь-які додаткові засоби варто узгоджувати з лікарем, який веде пацієнта.
Це захворювання, за якого стінка сигмовидного відділу потовщується або випинається. Частіше воно трапляється в літньому віці — у людей старших за 60 років, у молодих — рідше. Симптоми — часті розмиті болі внизу живота та підвищена температура. Хворий може не знати про наявність захворювання до настання гострої фази.
Розрізняють три форми захворювання. При легкій формі призначають дієту з рясним питвом і антибіотики. У запущених випадках потрібні госпіталізація та хірургічне втручання.
Поліпи — це залозисті нарости на слизовій оболонці кишки. Самі по собі вони ніяк не проявляються. Коли їх багато, хворий скаржиться на біль у животі та діарею. Після діагностування поліпів призначають хірургічне видалення. Після одужання пацієнт регулярно проходить обстеження стану кишечника, а в харчуванні орієнтується на велику кількість фруктів; жирна, смажена й гостра їжа під забороною.
При скупченні поліпів і запущеній формі пухлина може перейти у злоякісну. Для діагностики використовують загальний аналіз сечі та крові, а також інші обстеження, які призначає лікар. Онкологічне захворювання лікують хірургічно.
Дотримання правил здорового харчування допомагає не допустити появи захворювання. Достатня кількість рослинної клітковини й рідини в раціоні знижує ризик проблем із травленням. Прийомів їжі має бути не менше трьох, а краще їсти чотири рази на день невеликими порціями — так кишечник не перевантажується і менше здувається.
Варто знати симптоми захворювань сигмовидної кишки й вчасно звертатися по кваліфіковану допомогу. Постійний біль унизу живота, зміни випорожнень, здуття чи підвищена температура — привід не відкладати візит до лікаря. Самодіагностика й лікування навмання тут небезпечні: симптоми різних хвороб цього відділу схожі, а від точності діагнозу залежить і схема терапії, і харчування.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 листопада 2026
