Газовий бонус для Путіна: Фесенко розкрив план команди Трампа
Дональд Трамп готується до можливого послаблення своїх позицій після проміжних виборів до Конгресу США, однак його команда продовжує шукати нові способи домовитися з Росією. Серед пропозицій, які обговорюють американські переговорники, є відновлення постачання російського газу до Європи через Україну як частина ширшої угоди про завершення війни.
Політолог Володимир Фесенко в ефірі 24 Каналу пояснив, хто просуває цю ідею, чому вона викликає суперечки в Європі та за яких умов Україна може погодитися на її обговорення. Він також оцінив можливі дії Трампа після виборів, ризик нових ударів по Ірану та перспективи переговорів за участю України, Росії, США і Китаю.
Напередодні проміжних виборів у США Дональд Трамп демонструє впевненість у перемозі Республіканської партії. Президент активно бере участь у передвиборчих заходах, намагаючись мобілізувати прихильників, а спікер Палати представників Майк Джонсон також публічно прогнозує успіх республіканців.
Однак в інтерв'ю Bloomberg американський президент визнав можливість іншого результату. Він припустив, що в разі перемоги демократів йому доведеться стати "містером вето", блокуючи небажані законопроєкти доти, доки політичні опоненти не погодяться домовлятися.
Фесенко не вважає ці заяви суперечливими. На його думку, передвиборча риторика покликана підтримувати впевненість республіканців, тоді як в інтерв'ю Трамп продемонстрував розуміння можливих наслідків голосування.
Американський президент уже стикався з подібною ситуацією під час першої каденції. Тоді демократи контролювали Палату представників, виникали тривалі бюджетні протистояння, а проти Трампа двічі розпочинали процедуру імпічменту.
У нас багато ілюзій щодо результатів виборів і їхнього впливу на американську політику. Я так розумію, всі настільки втомилися від Трампа, хочуть полегшення, якоїсь альтернативи, обмеження його влади, що бажане видається за дійсне– зазначив Фесенко.
Політолог нагадав, що Сполучені Штати є президентською республікою, тому навіть втрата парламентської більшості не позбавить Трампа можливості ухвалювати важливі рішення. Проте в законодавчій сфері, бюджетному процесі та кадровій політиці президенту доведеться частіше шукати компроміси.
Палата представників має значний вплив на бюджет, а Сенат затверджує ключові призначення президента. Якщо демократи посилять свої позиції, це може ускладнити реалізацію частини планів Білого дому.
Особливо гострі суперечності, за прогнозом Фесенка, можуть виникнути навколо бюджету Пентагону. Американські законодавці вже говорять про намір використовувати бюджетні повноваження для впливу на рішення адміністрації щодо підтримки України.
Зовнішня політика, як була, так і залишиться під контролем Трампа. Конгрес не проводить зовнішньої політики. А от законодавчо він може обмежити, зокрема, намагання Трампа про щось домовитися з Росією, скасувати якісь санкції, якщо вони затверджені законом– пояснив політолог.
Фесенко звернув увагу на законодавчі механізми санкційного тиску, зокрема пов'язані з ініціативами сенатора Ліндсі Грема. На його думку, президент може маневрувати з рішеннями про застосування обмежень, але не має можливості одноосібно скасувати санкційні норми, закріплені законодавством.
Водночас і Конгрес не матиме необмеженого впливу на Білий дім. Для подолання президентського вето потрібно дві третини голосів законодавців, а сформувати таку більшість у більшості питань буде складно.
Фесенко не виключив і нових суперечок довкола результатів виборів. Він згадав спроби оскаржити виборчі процедури в окремих штатах, зокрема на Алясці, хоча відповідна ініціатива там не мала успіху.
Після американських виборів одним із найскладніших рішень для Трампа може стати подальша військова операція проти Ірану. У його оточенні, за припущенням Фесенка, немає єдиної позиції щодо доцільності нових ударів.
Зокрема, віцепрезидент Джей Ді Венс і спецпосланець Стів Віткофф можуть підтримувати продовження дипломатичних зусиль. Проте Іран також демонструє небажання поступатися, відхиляючи компромісні пропозиції, які просувають Катар та інші близькосхідні посередники.
Якщо домовитися не вдасться, Фесенко вважає цілком можливим відновлення активних бойових дій. Водночас він сумнівається, що США розпочнуть тривалу операцію на багато тижнів, оскільки американські запаси далекобійних ракет та боєприпасів для протиповітряної оборони вже обмежені.
Значно реалістичнішим політолог назвав сценарій інтенсивних повітряних атак протягом кількох днів. До них може долучитися Ізраїль, керівництво якого також має власні політичні причини демонструвати рішучість.
Біньямін Нетаньягу після нещодавніх виборів не отримав необхідної більшості, тому продовження протистояння з Іраном може допомогти йому зміцнювати образ захисника держави. Трамп, зі свого боку, може розглядати військову операцію як спосіб змінити інформаційний порядок денний у разі невдалого результату виборів до Конгресу.
У США вже дуже критично сприймають війну з Іраном, тому це не підніме рейтинги Трампа, але може трохи переключити увагу. Суто інформаційно увага буде прикута до атаки на Іран, а не до обговорення результатів виборів до Конгресу США– припустив Фесенко.
Окрему дискусію викликали повідомлення про можливість застосування американської ядерної зброї. Такер Карлсон стверджував, що Нетаньягу нібито намагається схилити Трампа до такого рішення для знищення підземного іранського об'єкта зі збагачення урану.
Фесенко сумнівається, що американський президент наважиться на настільки радикальний крок. Натомість він допускає використання потужних неядерних авіабомб, здатних пробивати укріплені підземні споруди.
Застосування ядерної зброї – це дуже серйозний прецедент. І це може просто викликати ланцюгову реакцію, цього варто уникати. Мені здається, у Штатах це теж розуміють. Тому я все ж таки сподіваюся, що Трамп на таку авантюру не піде– наголосив політолог.
Навіть обмежені удари можуть спричинити відповідь Тегерана, тому військовий сценарій пов'язаний із додатковими ризиками для регіону. Фесенко вважає, що Вашингтон може поєднувати точкові атаки з продовженням або посиленням морської блокади Ірану.
За його оцінкою, економічний тиск залишається одним із головних інструментів американської адміністрації. Обмеження морської торгівлі створюють для Ірану фінансові труднощі та можуть використовуватися для примушування його керівництва до переговорів.
Паралельно з підготовкою до можливого загострення на Близькому Сході команда Трампа обговорює економічні пропозиції для Росії. Один із варіантів передбачає відновлення експорту російського природного газу до Європи через українську газотранспортну систему.
За інформацією The Wall Street Journal, ідею просувають представники американської переговорної команди Джаред Кушнер і Стів Віткофф. Серед можливих механізмів розглядають участь американського посередника в продажу російського газу, що могло б створити нові прибуткові можливості для інвесторів.
Фесенко підтвердив, що відповідний план справді обговорюється. Він нагадав, що інформація про подібні пропозиції з'являлася раніше, зокрема в публікаціях The Washington Post приблизно в жовтні, а окремі подробиці йому повідомляли західні журналісти.
Я підтверджую, що такий план є, і тут немає жодної сенсації. Мені підтверджують це і деякі західні журналісти, зокрема американські, що дійсно саме Віткофф просуває цей мирний план. Це його ідея. Можливо, разом із Кушнером, але вони точно цю ідею просувають– розповів політолог.
За інформацією Фесенка, газову пропозицію могли обговорювати і в Осло, де Віткофф зустрічався з Володимиром Зеленським, президентом Фінляндії та прем'єр-міністром Норвегії перед подальшими контактами з Путіним.
У цих консультаціях також брали участь радники європейських лідерів і представники керівництва НАТО та Єврокомісії. Проте остаточної згоди щодо американської ініціативи немає.
Важливим є те, що Вашингтон розглядає газові домовленості не лише як спосіб зменшити небезпеку ударів по енергетичній інфраструктурі. Фесенко пояснив, у межах якого ширшого сценарію американці хочуть використати цей економічний інструмент.
Американці вважають, що це може стати привабливим бонусом для Путіна, щоб завершити війну. Але ця ідея обговорювалася не як елемент енергетичного перемир'я, а як елемент угоди про припинення війни загалом– пояснив Фесенко.
Частина європейських країн виступає категорично проти відновлення закупівель російських енергоносіїв. Україна також не погоджується на економічні поступки Москві до припинення бойових дій.
Водночас переговорники Трампа намагаються переконати партнерів, що відновлення продажу російського газу й нафти може забезпечити кошти для післявоєнної відбудови України. Подібна схема, за оцінкою Фесенка, відповідала б і комерційним інтересам американських учасників домовленостей.
Ідея американських переговорників суперечить нинішнім планам Європейського Союзу щодо російських енергоносіїв. Фесенко нагадав про ухвалені рішення, спрямовані на повне припинення закупівель російського газу з 2027 року, включно зі скрапленим.
Однак економічна ситуація всередині ЄС залишається складною. Частина країн продовжує купувати російський скраплений газ, а окремі європейські політики виступають за збереження доступу до дешевших енергоресурсів.
Політолог навів приклад Німеччини, де підземні газові сховища, за його даними, заповнені приблизно на дві третини від необхідного рівня підготовки до зими. Додаткові труднощі створює ситуація на Близькому Сході, яка обмежує можливості отримувати газ із Катару.
Водночас окремі європейські держави непокоїть посилення залежності від американського газу. Це ускладнює пошук спільної позиції щодо майбутнього енергетичного ринку, адже країни мають різні потреби та економічні можливості.
Україна, за оцінкою Фесенка, підготувалася до цієї зими краще, ніж до попередньої. Він зазначив, що наразі ситуація із запасами газу залишається контрольованою, а також існують домовленості про можливість продажу обмежених обсягів палива Молдові.
Однак повернення до масштабної співпраці з Росією викликає
- Останні
- Популярні
Новини по днях
3 листопада 2026
