James Webb знайшов нові підказки про походження міжзоряної комети 3I/ATLAS
Одне з перших фото комети 3I/ATLAS / International Gemini Observatory
Космічний телескоп James Webb з'ясував, що міжзоряна комета 3I/ATLAS складається з дрібних крижаних зерен, змішаних із пилом. Вони помітно відрізняються від льоду комет Сонячної системи, але нагадують тіла за орбітою Нептуна.
Комету 3I/ATLAS виявили влітку 2025 року, коли вона входила в Сонячну систему. Це лише третій відомий об'єкт, що прилетів із глибин Чумацького Шляху, після 1I/'Oumuamua, помітного 2017 року, та 2I/Borisov, виявленого 2019 року. Тому комета дала рідкісну нагоду зазирнути в умови, за яких такі тіла формуються в інших зоряних системах. James Webb швидко націлили на неї, пише Space.com.
Ми проєктували телескоп так, щоб він був готовий у ту мить, коли знайдуть активну міжзоряну комету, і міг стежити за нею з часом– прокоментував Мартін Кордінер із Центру космічних польотів імені Годдарда NASA та Католицького університету Америки.
Кордінер очолює програму James Webb з вивчення таких об'єктів і є співавтором нової наукової роботи.
Дослідники знають, що 3I/ATLAS виникла не в Сонячній системі, але навколо якої зорі, невідомо. Вчені впевненіші в іншому: комета сформувалася в протопланетному диску з газу й пилу навколо молодої зорі, можливо, 10 – 12 мільярдів років тому. Це понад удвічі більше за вік Сонячної системи. Згодом її якимось чином викинуло з рідної системи, і вона мандрувала міжзоряним простором, аж доки не зустріла нашу.
Як і звичні комети, 3I/ATLAS складається із зерен льоду розміром менше мікрометра, тобто менше однієї мільйонної частки метра. Коли Сонце нагріває поверхню комети, газ виривається назовні й виносить крижані зерна в кому, хмару льоду й пилу навколо ядра, та в хвіст. Саме там їх фіксує James Webb.
Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на
У спектрі комет Сонячної системи водяний лід дає сильну лінію поглинання на довжині хвилі 3 мікрометри та слабші лінії на 1,5 і 2 мікрометри. Спектрограф NIRSpec на корпусі James Webb спостерігав 3I/ATLAS тричі: у серпні 2025 року, до найближчого підходу до Сонця, і після нього, у квітні 2026 року. Лінії на 1,5 і 2 мікрометри були відсутні, а лінія на 3 мікрометри лишалася сильною.
Ця комбінація стала головоломкою– сказала провідна авторка дослідження Сільвія Протопапа з Південно-Західного дослідницького інституту.
За її словами, сильна смуга на 3 мікрометри вказує на водяний лід у комі, а слабкі чи відсутні короткохвильові смуги свідчать, що лід має не ту форму, яку зазвичай бачать у кометах Сонячної системи.
Коли астрономи стикаються з незвичним спектром, вони вдаються до моделювання, щоб знайти фізичні характеристики, які найкраще його пояснюють. Модель підказала команді вчених, що комета складається із субмікронних зерен брудного водяного льоду, багатого на пил.
Зерна рідних комет Сонячної системи значно чистіші: це майже чистий водяний лід із мінімумом пилу. Протопапа зазначила, що головна відмінність полягає в кількості пилу, змішаного з льодом, а такі зерна зберігають підказки про умови народження комети.
Комети складаються з первинної речовини протопланетного диска навколо молодої зорі, тож їхній склад показує, за яких умов формуються планети. Комети Сонячної системи розповідають про народження Землі, а міжзоряна комета може розповісти про умови навколо іншої зорі й про те, наскільки вони схожі на наші.
Спектр 3I/ATLAS нагадує спектри деяких транснептунових об'єктів середнього розміру, багатих на вуглекислий лід і органічні сполуки, тобто речовини з атомами вуглецю. Такі тіла розташовані далеко за орбітою Нептуна й утворилися в іншій частині протопланетного диска Сонця, ніж більшість комет.
До того ж у окремому дослідженні 2025 року під керівництвом Кордінера James Webb виявив у 3I/ATLAS одну з найвищих концентрацій вуглекислого газу, будь-коли зафіксованих у комети.
Отже, навколо своєї зорі комета сформувалася зі схожого крижаного матеріалу, що й частина транснептунових об'єктів у нашій системі. Це означає, що будівельні блоки планет довкола інших зір мають спільні риси з тими, з яких постала Сонячна система. Не виключено, що 3I/ATLAS – уламок схожого тіла, розбитого зіткненням.
На перший погляд 3I/ATLAS не схожа на відомі нам крижані комети. Але коли ми порівняли її з далекими крижаними світами нашої Сонячної системи, вона більше не здавалася чужою– сказала Протопапа.
Вона додала, що крижані будівельні блоки планет, і в нас, і навколо інших зір, імовірно, мають лід у формі крихітних зерен мікрометрового масштабу, від відносно чистого льоду до льоду з пилом, а 3I/ATLAS ближча до пилового краю цього спектра. Це означає, що такі зерна мають формуватися першими в протопланетних дисках, а вже потім потрапляти до великих тіл, як-от комети й протопланети.
Результати опублікував журнал The Astrophysical Journal Letters 26 жовтня.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
- Останні
- Популярні
Новини по днях
3 листопада 2026
