Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Два автомобілі з Парижа і дорога, яка їх не щадила: історія першого автобусного маршруту Київ—Житомир

zhitomir-online.com

Два автомобілі з Парижа і дорога, яка їх не щадила: історія першого автобусного маршруту Київ—Житомир

На початку ХХ століття між Києвом і Житомиром уже їздили автомобілі з пасажирськими салонами. Їх придбали в Парижі, а дорога до Житомира займала близько семи годин. Та новий транспорт мав прикру особливість: машини часто ламалися. У старій газетній карикатурі пасажирам навіть доводиться штовхати автомобіль, а згодом його тягнуть воли. Збереглися й справжні фотографії тих незвичайних автобусів.

Новими архівними матеріалами поділився Вадим Острогляд у Facebook-спільноті «Интересный Житомир». Він оприлюднив фотографію, яку, за його словами, надрукували в травні 1907 року в газеті «Киевская мысль», і розповів про підприємця, який взявся возити пасажирів між двома містами.

На старій фотографії видно великий автомобіль із дерев’яними спицями коліс і заскленим пасажирським салоном. Біля машини стоять чоловіки та жінки в тогочасному вбранні. Одна пасажирка вже піднялася на сходинку.

Під фотографією — напис про автомобільно-диліжансне сполучення Києва з Житомиром. За словами Вадима Острогляда, знімок зробили в Києві.

Купець Мирон Познанський, про якого згадує краєзнавець, придбав у Парижі два автомобілі для перевезення пасажирів. В історичних публікаціях також називають вартість цієї покупки — 18 тисяч рублів.

Для свого часу це був незвичайний транспорт. Водій сидів попереду, а за ним розташовувався закритий салон для пасажирів. На відміну від кінного диліжанса, автомобіль рухався завдяки бензиновому двигуну.

Історик Дмитро Малаков у розповіді про старий шлях між Києвом і Житомиром наводив розклад автомобільного диліжанса: виїзд із Києва о 8:00, прибуття до Житомира о 15:00.

Сім годин дороги на той час були вагомою перевагою перед кінними екіпажами. Про наближення автомобіля сповіщав гучний клаксон, а пасажири могли подорожувати в закритому салоні.

Утім, дотримуватися розкладу вдавалося не завжди. Дороги були складними, автомобілі ламалися, а ремонт міг затягнутися через відсутність необхідних деталей.

За словами Вадима Острогляда, саме погані дороги, несправності та труднощі із запчастинами стали причинами недовгого існування першого автомобільного сполучення.

Збереглася й сатирична ілюстрація під назвою «Автомобільне сполучення Київ — Житомир». Вона складається з чотирьох малюнків.

Спочатку автомобіль мчить дорогою, здіймаючи хмари пилу. Далі поїздка переривається. На наступному малюнку пасажири вже самі штовхають важку машину на підйомі. А в останній сцені до автомобіля запрягли волів, які тягнуть його далі.

Карикатурист висміяв головну слабкість технічної новинки: автомобіль мав бути швидшим за кінний екіпаж, але через поломку сам міг потребувати допомоги тяглових тварин.

Дмитро Малаков також згадував, що тогочасна преса охоче повідомляла про несправності автомобілів-диліжансів і друкувала дошкульні малюнки про їхню роботу.

До появи бензинових машин пасажирів між Житомиром і Києвом перевозили кінні диліжанси підприємця Переца-Хаїма Фельденкрайза.

Це були великі екіпажі, розраховані приблизно на 20 людей. Їх тягнули шестеро коней, а пасажирські місця поділялися на класи.

У першому класі були засклені дверцята й шкіряні дивани. У другому — лави вздовж бортів. Пасажири третього класу розміщувалися на відкритих сидіннях зовні. Багаж перевозили на даху.

Контора кінного перевізника працювала в центрі старого Житомира. Про неї згадано і в історії вулиці Михайлівської: звідси екіпажі виїжджали на Київську вулицю, а далі — у напрямку столиці.

Кінні диліжанси залишалися конкурентами автомобілів ще багато років. Вони могли перевозити більше людей і багажу, а вже налагоджений кінний транспорт був звичним для подорожніх.

На зміну першим автомобілям-диліжансам поступово прийшли нові машини. У 1920-х роках моторний транспорт дедалі впевненіше витісняв кінні екіпажі.

До 1937 року автомобільне сполучення вже мало значно звичніший вигляд: із київської автобусної станції на Спаській, 12, до Житомира вирушали два рейси на день.

Пізніше на міжміських маршрутах використовували автобуси ЗІС-16 із 27 пасажирськими місцями. Вони могли розвивати швидкість до 65 км/год.

А перша спроба автомобільного сполучення залишила по собі дві дуже різні газетні пам’ятки — справжню фотографію машини з пасажирами та карикатуру, на якій моторний диліжанс продовжує шлях уже за допомогою волів.

Стежте за цікавими історіями старого Житомира у Telegram, Facebook та Viber.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
3 листопада 2026

Новини на тему

Більше новин