Цинічна угода Трампа і Путіна: як зняття санкцій обмінюють на фейкові перемир'я перед виборами
Сили оборони України продовжують завдавати ударів по російських військових і промислових об'єктах, однак атаки на нафтопереробні заводи фактично призупинилися. Водночас у США обговорюють можливе послаблення санкцій проти російського інвестиційного фонду, а Дональд Трамп заявляє про прогрес у переговорах із Кремлем.
Ведучий 24 Каналу Ігор Гаврищак в авторському огляді пояснив, чому нові економічні домовленості Вашингтона з Москвою можуть бути вигідними Росії та як на ситуацію вплинуть вибори до Конгресу США. Він також розповів про успіхи українських військових, ризики перемир'я в Олешках, заяви Путіна щодо Ілона Маска та спроби Кремля посилити тиск на Україну через Європу.
У ніч проти 28 жовтня Сили оборони України атакували Новомосковський завод "Азот" у Тульській області Росії. Це одне з найбільших хімічних підприємств країни, яке входить до групи "ЄвроХім" і виробляє аміак, карбамід, метанол, аміачну селітру та інші хімічні речовини.
Окреме значення має виробництво азотної кислоти та нітрату амонію, які можуть використовуватися для виготовлення вибухових речовин і боєприпасів. Українські військові вже неодноразово завдавали ударів по цьому підприємству, а його пошкодження можуть створювати проблеми для російської промисловості.
Паралельно Сили оборони проводять операції, спрямовані на витіснення російських військ з окупованих територій. Володимир Зеленський повідомив про результати дій Другого корпусу Національної гвардії України "Хартія" поблизу Куп'янська, де українські захисники використали підземну інфраструктуру газогону.
За наведеними президентом даними, під час операції було знищено сотні російських військових, а понад 30 окупантів потрапили в полон. Йдеться про операцію "Велес", яка охоплювала район Куп'янська, Голубівки, Лиману Першого та Вільшаної.
Гаврищак звернув увагу, що газогін на цій ділянці раніше намагалися використовувати росіяни для прихованого переміщення своїх підрозділів. Українські військові врахували особливості місцевості та спланували власні дії, пов'язані з приблизно 15-кілометровим підземним маршрутом.
У той період ведення бойових дій, коли є засилля безпілотників, просуватися на таку відстань – це абсолютно феноменальне досягнення. Наші Сили оборони доводять, що вони єдина гарантія незалежності та суверенітету України– наголосив Гаврищак.
Успішні дії поблизу Куп'янська стали продовженням кількох важливих українських операцій 2026 року. Раніше Сили оборони звільнили 26 населених пунктів у районі Комара на Донеччині, а Третій армійський корпус під командуванням Андрія Білецького провів операцію "Вівальді", спрямовану на зрив російських планів на Лиманському напрямку.
Ці операції мають різні завдання, однак усі вони ускладнюють просування російської армії. Особливо важливими залишаються удари по логістиці, без якої окупанти не можуть забезпечувати свої підрозділи технікою, боєприпасами та резервами.
На Добропільському напрямку, де тривають інтенсивні бої, позиції утримують підрозділи Першого корпусу Національної гвардії "Азов" під командуванням Дениса Прокопенка. Російські війська намагаються просуватися між Добропіллям і Дружківкою, однак зазнають значних втрат.
Водночас азовці повідомили про ураження 100 залізничних потягів, які забезпечували логістичні потреби російської армії. Удари здійснювалися за допомогою безпілотних комплексів, зокрема в районі Донецька, Єнакієвого та прилеглих територій.
Гаврищак звернув увагу, що такі операції дозволяють впливати на забезпечення російських військ далеко за межами безпосередньої лінії фронту. Йдеться про перевезення, від яких залежать постачання боєприпасів, пального та військового обладнання.
Якщо ти контролюєш ворогу логістику, то маєш перевагу у веденні бойових дій. Сто потягів – це справді серйозний результат– зазначив ведучий.
Раніше дії Третього армійського корпусу, за словами Гаврищака, змусили росіян відсунути частину логістичних вузлів приблизно на 400 кілометрів, аж до Воронезької області. Це збільшує відстань постачання та ускладнює швидке поповнення запасів на передових позиціях.
Безпілотні системи дедалі активніше використовуються не лише для знищення техніки та живої сили, а й для порушення транспортних маршрутів противника. Однак на стратегічному рівні важливим залишається інший напрямок українських ударів – російська нафтопереробна промисловість.
Попри атаки на хімічні підприємства та військову логістику, останні удари по великих російських нафтопереробних заводах відбулися ще в середині жовтня. Гаврищак нагадав про ураження Волгоградського НПЗ 8 жовтня та Рязанського заводу 16 жовтня.
Він пов'язує цю паузу з тиском адміністрації Дональда Трампа на Україну. За його словами, американська сторона наполягала на обмеженні атак на російську нафтову інфраструктуру, хоча Москва не припиняла ударів по українських містах та енергетиці.
Тим часом, за наведеними Гаврищаком даними Bloomberg, Росія відновила приблизно 25% нафтопереробки, а за останній тиждень продала нафти та нафтопродуктів на 2,7 мільярда доларів. Ці кошти надходять до російської економіки, яка продовжує фінансувати війну.
Особливо гостро питання відновлення ударів постає через позицію українського суспільства. Гаврищак навів результати опитування, згідно з якими 80% українців вважають за необхідне продовжувати атаки на російські НПЗ, навіть якщо США обмежать або припинять допомогу Києву.
Треба бити по НПЗ, бо саме удари по нафтопереробній галузі Російської Федерації змушують Кремль різати свої економічні ініціативи. Гаманець Путіна втрачає сотні мільярдів доларів– заявив Гаврищак.
Він нагадав, що раніше удари по російських нафтопереробних підприємствах спричиняли труднощі з постачанням пального всередині Росії. У певні періоди Москва обмежувала експорт нафтопродуктів, а в окремих регіонах виникали черги на заправках.
Володимир Зеленський 15 жовтня говорив про необхідність відновлення ударів по російських НПЗ. Однак, за оцінкою Гаврищака, подальші рішення України ускладнювалися її залежністю від американських військових технологій та озброєння.
Зокрема, він згадав попередні обмеження супутникового зв'язку Starlink та передавання інформації про російські балістичні пуски. Ведучий також стверджував, що частина вже оплаченого Україною озброєння досі не була передана через затримки з відповідними рішеннями американського керівництва.
При цьому Дональд Трамп продовжує публічно критикувати американську допомогу Україні. Під час виступу в Техасі він знову говорив про нібито 350 мільярдів доларів, які адміністрація Джо Байдена надала Києву, не отримавши нічого натомість.
Водночас американський президент заявив про можливу зустріч із Володимиром Зеленським і Путіним та пообіцяв значний прогрес у дипломатичних переговорах. Однак Гаврищак звернув увагу на інший напрямок зближення Вашингтона й Москви – можливе переглядання економічних санкцій.
Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість скасування санкцій проти Російського фонду прямих інвестицій, який очолює Кирило Дмитрієв. Про це, за словами Гаврищака, повідомила The New York Times із посиланням на американських посадовців.
Обмеження проти фонду запровадили в перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Тоді у Вашингтоні вважали, що доступ цієї структури до міжнародної фінансової системи може допомагати Кремлю фінансувати війну.
Колишній представник Ради національної безпеки США Ерік Грін, який займався російським напрямком за президентства Джо Байдена, пояснював важливість цих санкцій зв'язками фонду з проєктами, наближеними до Путіна.
Зараз Дмитрієв регулярно бере участь у контактах із американськими представниками. Серед його співрозмовників – Стів Віткофф і Джаред Кушнер, які також залучені до обговорення можливих домовленостей щодо завершення війни.
Гаврищак нагадав, що ці представники брали участь у підготовці американських пропозицій, зокрема плану з 28 пунктів, умови якого викликали серйозні заперечення України. Проте він вважає, що переговори можуть мати й інший вимір, пов'язаний з економічними інтересами їхніх учасників.
Адміністрацію Трампа не цікавить, де і як Росія зароблятиме. Вони хочуть разом із Росією заробляти– заявив Гаврищак.
За інформацією кореспондента Радіо Свобода Алекса Рафоглу, на яку послався ведучий, американська та російська делегації обговорюють ширший перелік потенційних угод у сфері енергетики й торгівлі.
Серед них згадуються проєкти на Сахаліні, співпраця з російською компанією "Новатек", можливі енергетичні ініціативи на Алясці та маршрути постачання російських добрив через Білорусь. Частина цих пропозицій також стосується доступу до портів і торговельної інфраструктури.
Гаврищак припустив, що економічна співпраця може стати для Кремля способом поступово виходити з міжнародної ізоляції. Водночас можливість відкривати нові фінансові канали безпосередньо залежить від санкційних рішень Вашингтона.
Ведучий пов'язує активізацію таких контактів із наближенням американських виборів. На його думку, Москва може намагатися створити для Трампа сприятливу політичну картину в обмін на перспективу майбутніх економічних поступок.
Проміжні вибори до Конгресу США відбудуться 3 листопада, і Дональд Трамп зацікавлений продемонструвати своїм прихильникам зовнішньополітичні успіхи. Гаврищак припускає, що Кремль може використовувати цю зацікавленість американського президента для просування власних економічних вимог.
Однією з ознак такої поведінки він назвав несподівану зміну позиції Москви щодо тристоронніх переговорів. Ще приблизно за два тижні до цього російські представники, зокрема Юрій Ушаков і Дмитро Пєсков, заявляли про відсутність підготовки нових контактів.
Однак тепер Росія погоджується повернутися до переговорів за участю України та США в Абу-Дабі. Зеленський припустив, що наступна зустріч може відбутися 10 листопада.
Гаврищак вважає, що така зміна риторики вигідна передусім Трампу, який отримує можливість говорити виборцям про відновлення мирного процесу.
Трамп надає Путіну зняття санкцій, економічні вигоди, вихід з ізоляції, а натомість Путін допомагатиме Трампу хоч якос
- Останні
- Популярні
Новини по днях
30 жовтня 2026
