Скільки ФОПів зареєстрували та закрили в Україні за роки повномасштабної війни
Попри обстріли, відтік населення, мобілізацію та нові податки, в Україні за час вторгнення на 260 тисяч побільшало активних ФОПів. Утім, кількість закритих бізнесів також зростає: якщо у 2022-му діяльність припинили 189 тисяч осіб, то у 2025-му – вже 280 тисяч, що лише на 10 тисяч менше від числа нових реєстрацій. Як змінювався тонкий баланс між відкритими та закритими ФОПами у 2022–2026 роках та скільки податків сплатили до бюджету фізичні особи – підприємці – дивіться на інфографіці «Слово і діло».
«Активними» називають ті ФОПи, які ведуть господарську діяльність. Також існують «сплячі» ФОПи - які зареєстровані, але не повідомляють про жодні доходи. Таких було особливо багато до початку 2025 року, коли введення обов'язкового ЄСВ змусило закрити більшість ФОПів без активності.
Через це динаміка «активних» ФОПів не зовсім відповідає різниці між відкритими та закритими ФОПами, особливо в період до січня 2025 року.
Найбільше активних ФОПів за роки вторгнення зареєстрували протягом 2023 року – 306,5 тисячі, а найменше у 2022 році – 199,8 тисячі. Найбільше ж закритих ФОПів нараховується у 2025 році – 280,3 тисячі. Найменше – теж у 2022: 189,3 тисячі.
Якщо ж брати поквартальну статистику, то за кількістю нових ФОПів лідирує III квартал 2023 року – рекордні 96,2 тисячі реєстрацій. Це може бути пов’язано з тим, що у серпні 2023 року припинив діяти спеціальний податковий режим, який дозволяв юридичним особам перейти на спрощену третю групу оподаткування з 2%, що призвело до перереєстрації бізнесів як ФОПів.
Найменше ФОПів за роки вторгнення відкрили у IV кварталі 2022 року – 45,1 тисячі реєстрацій. Це пов’язано з податково-звітною сезонністю: I та IV квартали традиційно мають найменші показники реєстрації нових фізичних осіб – підприємців. За винятком 2023 року, у I та IV кварталах кількість закритих ФОПів перевищує число нових.
I квартал 2025 року поставив рекорд за кількістю закритих ФОПів – 106,1 тисячі. Це пов’язано з поверненням обов’язкової сплати ЄСВ (через що закрилося багато «сплячих» ФОПів), а також введенням військового збору для I, II та IV груп єдиного податку.Найменше ж ФОПів офіційно припинили реєстрацію у II кварталі 2022 року, коли через початок повномасштабного вторгнення діяли обмеження на роботу відповідних реєстрів.
Обсяг податкових зборів від ФОП виріс майже удвічі за час повномасштабного вторгнення. У 2022 році фізичні особи – підприємці сплатили 32,888 мільярда гривень, а у 2025-му – 59,885 мільярда. На це зростання вплинули як девальвація та інфляція гривні, так і збільшення податкового навантаження на ФОПів.
Так, у квітні 2022 року I і II групи могли не сплачувати ані єдиного податку, ані ЄСВ за себе; III група сплачувала 5% доходу або ж 3% + ПДВ, але могла перейти на спеціальну ставку в 2%. ЄСВ за себе – на власний вибір.
Натомість у жовтні 2026 року сплата ЄСВ (1902,34 гривні) обов’язкова для всіх груп ФОП. Також I група сплачує єдиний податок у розмірі до 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 332,8 гривні, а II група – до 20% від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року – 1729,2 гривні. I і II групи сплачують військовий збір у розмірі 864,7 гривні на місяць, а III – 1% від доходу на додачу до 5% доходу або 3% плюс ПДВ.
Таким чином, за 2022–2025 роки ФОПи принесли в український бюджет 185,926 мільярда гривень. Разом з тим критики спрощеної системи для ФОП у її теперішньому вигляді (зокрема МВФ та голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев) зазначають, що великий бізнес використовує штучне подрібнення на десятки ФОПів для зменшення сплачуваних податків.
За словами Гетманцева, рішення про введення ПДВ для ФОПів відтерміновано на 2027 рік. У липні цього року МВФ погодився перенести запровадження податку на додану вартість з 1 січня 2027 на 1 січня 2028 року.
Водночас щонайменше семеро нардепів Верховної Ради пообіцяли не голосувати за введення ПДВ для ФОПів: Ярослав Железняк з «Голосу», Ігор Фріс та Максим Бужанський зі «Слуги народу», Валентин Наливайченко та Сергій Євтушок від імені всієї фракції «Батьківщини», перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко, а також безфракційний Дмитро Разумков.
Детальніше про те, які вимоги МВФ насправді висуває перед Україною і чому це так важливо, «Слово і діло» пояснювало в окремому матеріалі.
На іншій інфографіці ми показували, які податки зараз сплачують ФОПи та що змінить вимога МВФ про сплату ПДВ.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
- Останні
- Популярні
Новини по днях
30 жовтня 2026
