Зустріч в Абу-Дабі: що Україна може здобути, навіть якщо миру не буде
Зустріч в Абу-Дабу на тристоронньому рівні: на що очікувати Україні / Фото Unsplash / Karthik B K
Питання можливих переговорів і зустрічей на технічному рівні, зокрема в Абу-Дабі, викликає дедалі більше обговорень серед експертів, які намагаються з'ясувати, чи дасть вона реальну користь Україні.
В ефірі 24 Каналу доктор філософії та політичний експерт Андрій Городницький проаналізував, чи відбудеться ця зустріч взагалі на тлі невпинного російського терору та чому Україна змушена брати участь у цій дипломатичній грі.
Сумніви щодо доцільності та ймовірності зустрічі в Абу-Дабі посилюються постійними російськими атаками по українських містах: Чернігову, Сумах, Дніпру та інших мирних регіонах. Проте експерт зазначає, що нині триває специфічний геополітичний етап війни, де контакти намагаються підтримувати навіть в умовах жорстоких обстрілів.
Самі росіяни уникають терміну "переговори", називаючи можливий формат винятково "консультаціями". До процесу безпосередньо залучені Сполучені Штати, які прагнуть знайти точки дотику.
Після приходу Трампа ситуація геополітично змінилася, і нам тепер розказують, що ми маємо постійно комунікувати з росіянами. Це такий етап. На наступному етапі все може змінитися, і ми знову припинимо будь-яку комунікацію та говоритимемо винятково зброєю. Але поки що цей етап триває– зауважив аналітик.
Теоретично Україна могла б використати такий майданчик задля розв'язання практичних питань, наприклад досягнення так званого енергетичного перемир'я та захисту критичної інфраструктури.
Головна проблема подібних зустрічей полягає в тому, що дії Владіміра Путіна не корелюються зі здоровою логікою. Колосальні людські та матеріальні втрати не зупиняють Кремль, тому реального припинення вогню Росія наразі не планує.
Крім того, Москва категорично опирається залученню європейських лідерів, Адже саме європейські лідери намагаються розкрити блеф Кремля та довести відсутність реальних поступок з боку агресора.
Питання з Трампом фактично вирішене на геополітичному рівні. Відповідно, нам критично вводити туди наших європейських партнерів, на яких можна покластися та з якими набагато безпечніше вести діалог, ніж залишатися сам на сам– зауважив фахівець.
Тому Москва намагається обмежити коло учасників лише США або посередниками з Близького Сходу.
Попри розуміння намірів ворога, Київ не може просто проігнорувати пропозиції щодо зустрічей. Якщо Україна відмовиться від консультацій, на неї почнеться масштабний політичний тиск з боку міжнародних партнерів.
Крім того, Кремль миттєво використає відмову для посилення інформаційної пропаганди за методичками:
Але ми маємо грати в цю гру… Тому що, якщо ми зараз відмовимося, нас будуть запитувати та на нас будуть тиснути: ага, ви не хочете миру? Це буде ще одна зачіпка для Путіна, щоб сказати, що Зеленський хоче винятково продовжувати війну– пояснив експерт.
Саме тому Україна змушена діяти гнучко, брати участь у технічних консультаціях та демонструвати конструктив, одночасно відстоюючи власні червоні лінії. Раніше ми писали, що експерти вже детально пояснювали, що насправді означають останні заяви Кремля щодо мирних переговорів, а в Офісі Президента підкреслювали, чому формального контакту лідерів недостатньо для встановлення справедливого миру.
Україна ще на початку жовтня заявила про готовність до тристоронніх переговорів зі США та Росією. Київ також запропонував кілька варіантів припинення вогню, зокрема щодо енергетики, Чорного моря та гуманітарних питань.
Згодом сторони домовилися про новий раунд переговорів у листопаді. Серед можливих майданчиків розглядали Абу-Дабі та Швейцарію, а головною метою називали підготовку до зустрічі на найвищому рівні.
Водночас очікування від зустрічі залишаються стриманими. Українські представники не розраховують на швидкий прорив, але вважають важливим використати переговори для конкретних домовленостей, зокрема щодо взаємного припинення ударів по енергетиці.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
- Останні
- Популярні
Новини по днях
30 жовтня 2026
