У Кременчуці попрощалися із загиблим захисником Олександром Зелінським
Сьогодні, 27 жовтня, у Кременчуці в останню путь провели полеглого захисника України Олександра Зелінського.
Олександр народився 11 жовтня 1975 року. Жив у Кременчуці, навчався у гімназії №31, а згодом — у вищому професійному училищі №7. Працював на підрядному підприємстві «Нафтохімік».
У 2023 році чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. Він служив у званні рядового на посаді стрільця-санітара механізованого відділення механізованого взводу.
Рідний брат захисника Руслан згадує Олександра як добру, чесну та позитивну людину, яка завжди була готова допомогти іншим.
За словами Руслана, його брат захоплювався радіозв’язком і самостійно опанував радіотехніку.
— Він навчився паяти, робив такі речі, що міг виходити в радіоефір і спілкуватися з людьми з різних країн, зокрема з Америки та Європи, — розповів Руслан.
Брати підтримували зв’язок і під час служби Олександра. Однак, за словами Руслана, військовий мало розповідав про бойові дії.
— Ми спілкувалися, звичайно. Але він небагато розповідав про те, що відбувалося на війні. Можливо, їм не можна було про все говорити, — поділився брат.
Руслан розповів, що після зникнення Олександра родина тривалий час не знала про його долю. Згодом загибель військовослужбовця підтвердили за результатами ДНК-експертизи.
Під час прощання про біль очікування розповіла й Ольга — мати безвісти зниклого захисника Дениса Лазарева. Вона згадала матір Олександра, яка разом з іншими родинами щосуботи виходила на акції на підтримку військовополонених і зниклих безвісти.
За словами Ольги, жінка до останнього сподівалася на повернення сина.
— Вона вірила, чекала. Була такою веселою, впевненою жіночкою. Для неї два сини — як два крила, — розповіла Ольга.
Жінка наголосила, що такі акції важливі для родин, які чекають звісток про своїх близьких. Там вони можуть підтримати одне одного та нагадати містянам про військових, доля яких залишається невідомою.
Олександр Зелінський загинув 15 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Авдіївка Покровського району Донецької області. На момент загибелі йому було 48 років.
У захисника залишилися мати, двоє дітей та брат.
Після прощання у Свято-Миколаївському соборі захисника поховали на Свіштовському кладовищі у секторі почесних поховань захисників і захисниць України.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття матері, сестрі, рідним та близьким Олега Борисова. Вічна пам’ять захиснику України.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
27 жовтня 2026
