Звіряче вбивство 15-річної Аріни Урсу на Ізмаїльщині: затриманий заперечує мотив, а односельці та родина впевнені у груповому злочині
Трагедія, яка наприкінці серпня сколихнула село Комишівка Саф’янівської громади та всю Бессарабію, обростає новими моторошними подробицями, що виходять далеко за межі офіційних звітів поліції. Поки правоохоронні органи заявляють про затримання єдиного підозрюваного — 19-річного односельця, родина замордованої 15-річної Аріни Урсу переконана: у селі діяло угруповання, а самого нелюда активно покривала власна матір. Журналісти «Бессарабія INFORM» поспілкувалися із сестрою загиблої Єлизаветою Урсу та відтворили похвилинну хронологію останніх днів життя дівчини, а також зібрали факти, які вказують на те, що на волі досі можуть перебувати співучасники цього звірячого злочину.
У середу, 26 серпня, близько 12:00 години дня, 15-річна жителька Комишівки Аріна Урсу пішла з дому. Як з’ясувалося пізніше, дівчина попросила у свого молодшого брата Назара велосипед, пообіцявши повернутися за 20 хвилин і привезти йому пакет цукерок. Додому Аріна більше не повернулася. 28 серпня мати дівчини, знесилена від невідомості та безрезультатності власних пошуків, звернулася до поліції.
Правоохоронці зреагували масштабно: до пошукових заходів залучили не лише особовий склад Ізмаїльського районного відділу поліції, а й бійців Національної гвардії України та прикордонників. Територію навколо села Комишівка, лісосмуги та прилеглі поля ретельно прочісували за допомогою службових собак та запускали в небо безпілотники.
У суботу, 29 серпня, пошуковий загін натрапив на страшну знахідку. На місцевому сміттєзвалищі неподалік сільського стадіону було виявлено тіло зниклої дівчини. Вона була повністю голою, її руки були міцно зв’язані за спиною, а саме тіло загорнуте у будівельну плівку, скотч та сховане у мішок. Попередній висновок судово-медичної експертизи зафіксував: смерть неповнолітньої настала від механічної асфіксії (удушення). За гарячими слідами того ж дня поліція затримала 19-річного підозрюваного.
Старша сестра загиблої, Ліза Урсу, яка проживає в Ізмаїлі, згадує останні дні життя Аріни із жахом та невимовним болем. За її словами, дівчина перед смертю поводилася вкрай дивно, ніби відчувала, що над її життям нависла смертельна небезпека.
У понеділок, 24 серпня, Аріна несподівано написала Лізі в Telegram, що у неї зламалася зарядка до її iPhone і попросила прихистити її на ніч, щоб забрати нову. О 15:00 дівчина виїхала з Комишівки, а о 16:00 вже була в місті.
Окрім замкнутості, у дівчини проявився незвичний, тривожний апетит. За вечір вона чотири чи п’ять разів виходила з квартири у найближчий цілодобовий магазин. Купувала колу, соки, чіпси.
У вівторок, 25 серпня, Аріна мала повернутися в село вранці, але знову відтягувала момент, заявивши, що хоче відлежатися і відпочити. Зрештою, о 18:00 вона сіла на маршрутку і поїхала до Комишівки. Того вечора вона ще бачилася з місцевими друзями в селі, а наступний день став для неї фатальним.
У фатальний день зникнення мати Аріни разом із молодшими синами працювала по господарству — вони ремонтували сарай. Аріна не допомагала, оскільки почувалася зле через природні фізіологічні причини. Вона весь день лежала в кімнаті і навіть відмовилася від обіду, що також було для неї нетипово.
Близько 12:30 дівчина вийшла на подвір’я, підійшла до брата Назара і попросила велосипед: «Дай на 20 хвилин, я з’їжджу, а коли повернуся — привезу тобі пакет цукерок». Хлопчик, який зазвичай нікому не давав свої речі, цього разу без зайвих слів погодився. Аліна поїхала в бік центру села, де розташовані магазини.
Ввечері близько восьмої години вечора мати, хвилюючись, що донька весь день ходить голодною, набирає її номер. Аріна бере слухавку і спокійним голосом каже: «Мамо, я скоро буду вдома»
Близько опівночі мати знову телефонує. Зв’язок є, Аліна повторює ту саму фразу: «Мамо, я вже йду, скоро буду». Жінка, заспокоєна відповіддю, лягає відпочивати, адже в селі щодня багато важкої фізичної праці.
Близько другої години ночі мати раптово прокидається від сильного почуття тривоги. Вони з Аріною спали в одній кімнаті, і ліжко доньки було порожнім. Мати починає безперестанку набирати номер Аріни. Гудки йдуть, але слухавку ніхто не бере.
27 серпня о 04:00 ранку після чергового набору механічний голос оператора повідомляє: «Абонент знаходиться поза зоною досяжності». Телефон вимкнули.
Вранці підключилася старша Ліза. Вона спробувала знайти сестру через месенджери і з жахом побачила, що аккаунт Аріни в Telegram повністю видалений.
Насправді ж, як з’ясувало слідство, в цей час Аліна Урсу вже була мертвою. Її вбили в проміжку між першою та третьою годинами ночі. А її телефоном за допомогою комп’ютера або іншого пристрою користувався вбивця. Він заходив у мережу, читав повідомлення від збожеволілих від горя родичів та видаляв профілі, щоб замести сліди.
За підозрою у скоєнні цього жорстокого злочину правоохоронці затримали 19-річного мешканця Комишівки. Для родини Урсу це став подвійний удар, адже він — син їхньої куми. Мати Аріни свого часу хрестила рідну сестру цього хлопця.
У селі про затриманого говорять виключно з острахом та відразою. Певний час він перебував за кордоном, у Чехії. Проте звідти його фактично депортували або «випхали» через неадекватну поведінку та проблеми із законом.
Місцеві згадують, що хлопець був типовим «маменькіним синком», якого мати всіляко оберігала, «задувала всі дірочки» та прощала будь-які гріхи. У дитинстві його часто ображали однолітки, через що у нього розвинувся важкий комплекс меншовартості, який переріс у приховану агресію. Він міг довго ходити спокійним і тихим, а потім в один момент демонстрував спалахи неконтрольованої люті.
Під час затримання оперативниками на хлопцеві була одягнена специфічна чорна майка із великим зображенням диявола та написами, які відверто нагадували окультизм та сектантство.
Ба більше, затриманий мав хворобливу фіксацію на 15-річній Аріні. Він влаштував за нею справжнє полювання: вистежував її біля магазинів, ходив по п’ятах, намагався через третіх осіб змусити дівчину піти з ним на побачення. Сама Аріна його панічно боялася та уникала.
Слідчі дії та свідчення родичів відкривають моторошну картину тієї страшної ночі. За попередньою версією, вбивця перехопив Аріну, коли вона їхала на велосипеді, який знайшли у сусіда підозрюваного.
Дівчину затягли в приміщення (підозрюваний постійно змінює свідчення: каже то про дачу, то про занедбану будівлю біля магазину «Анжеліка», то про цвинтар). Там нелюд її задушив. Експертиза показала, що глумління над дівчиною відбувалися вже після того, як її серце зупинилося.
Після скоєного злочинці (або злочинець) розробили план приховування тіла, який шокував навіть бувалих оперативників. Одяг та особисті речі Аріни були ретельно закопані в одному місці. Оголене тіло зв’язали, замотали в плівку, засунули в мішок і вивезли на сміттєзвалище за стадіоном.
Але найцинічніше — безпосередньо поруч із мішком, де лежала Аріна, вбивці викинули щойно забиту свіжу тушу теляти. Родина переконана: це не випадковість і не збіг.
На сьогоднішній день 19-річний виконавець перебуває під вартою в СІЗО без права внесення застави. Проте родина загиблої та мешканці села категорично відмовляються вірити, що хлопець діяв самотужки. На це вказує низка незаперечних факторів.
По-перше, одразу після затримання, під час перших допитів, хлопець прямо і чітко заявив поліцейським: переносити, ховати тіло та замітати сліди йому допомагала рідна матір. Проте вже за добу, після спілкування з адвокатами, він кардинально змінив свідчення і заявив, що «зробив усе сам», намагаючись повністю вигородити матір від довічного ув’язнення.
По-друге, кілька односельців розповідали, що бачили, як напередодні виявлення тіла підозрюваний разом із своєю матір’ю на території їхньої приватної дачі поспіхом копали глибоку яму. Очевидно, вони планували поховати мішок там, але щось змусило їх змінити план і викинути тіло на смітник.
По-третє, у суботу вранці, 29 серпня, коли тіло Аріни ще не було знайдено, а поліція лише почала відпрацьовувати коло зв’язків дівчини, матір підозрюваного сама зателефонувала матері Аріни. Замість співчуття вона почала істерично кричати, сипати брудними матами та погрожувати: «Чого ви відправили до нас поліцію?! Мого сина забрали через вас!». Коли старша сестра Ліза вихопила слухавку і крикнула: «Аліна зникла! Ми не знаємо, чи вона жива! Якщо її вбили, його перевірять і відпустять, чого ви кричите?», матір хлопця почувши слово «вбили» миттєво обірвала дзвінок і більше не виходила на зв’язок.
Родина Урсу окремо звернулася до редакції «Бессарабія INFORM» з проханням офіційно спростувати брудні чутки. Інформація про те, що 15-річна Аліна нібито «була вагітною»— це стовідсотковий фейк.
Інтернет-користувачі просто переплутали дві абсолютно різні трагедії, які збіглися в часі. У ті ж дні в селі Озерне повісилася інша неповнолітня дівчина, яка дійсно була при надії. Чутки про ту трагедію несвідомо або навмисно наклали на справу Аріни Урсу. Аріна була чистою дитиною, яка тільки-но закінчила 9 клас та хотіла вступати до аграрного ліцею в селищі Катлабуг, мріяла про власну машину, хотіла працювати перукарем та косметологом, допомагати своїй великій багатодітній родині.
У вівторок, 1 вересня, село Комишівка потонуло в сльозах — односельці прощалася з Аріною Урсу. Труну із тілом замордованої дівчини зустрічали на колінах. На похорон прийшло практично все село, а також з’їхалися десятки підлітків, однокласників та друзів Аріни.
Сьогодні родина Аріни — мати, яка перебуває під постійним наглядом медиків та на заспокійливих препаратах, та шестеро братів і сестер — вимагають лише одного: чесного суду та вищої міри покарання. Вони бояться, що юридичні лазівки дозволять підозрюваному та іншим можливим фігурантам уникнути тюрми.
«Бессарабія INFORM» буде й наділі стежити за перебігом розслідування та судових справ відносно цього жорстокого вбивства неповнолітньої дівчини.
Раніше ми повідомляли: Бібліотекарка з Аккермана отримала Гран-прі конкурсу «Мій пиріг Незалежності — 2026»
- Останні
- Популярні
Новини по днях
7 вересня 2026
