Путін боїться зупиняти війну і може піти на нову ескалацію проти Європи
Володимир Путін опинився в ситуації, коли завершення війни без результату може вдарити по його владі, а продовження бойових дій дедалі дорожче обходиться Росії. Саме це, на думку експертів, підвищує ризик нової ескалації — зокрема диверсій, атак і тиску на країни Європи.
Про це пише The Economist.
За даними видання, у Кремлі дедалі гостріше сприймають відсутність помітних результатів війни. Джерело, близьке до російської верхівки, стверджує, що Путін нібито говорив своєму оточенню: якщо не досягне хоча б мінімальної мети, зокрема повної окупації Донбасу, його можуть «повісити».
Політолог Валерій Димов ставиться до цієї фрази скептично й наголошує, що перевірити її неможливо. Водночас він погоджується з головною тезою: зупинка війни без результату справді може створити ризики для самого Путіна та його системи влади.
Проблема Кремля в тому, що Росія так і не досягла ключових цілей, із якими починала повномасштабне вторгнення. Москва не захопила весь Донбас, український фронт не обвалився, а війна затягнулася майже на п’ять років.
Водночас Путін, за оцінкою аналітиків, не схильний сприймати нинішню ситуацію як привід для компромісу. Навпаки, якщо наявні методи не дають потрібного результату, відповіддю Кремля може стати ще більше підвищення ставок.
Тиснути на президента Росії зсередини практично нікому. За роки його правління російські еліти значною мірою втратили політичну самостійність і радше пристосовуються до рішень Кремля, ніж можуть їх змінювати.
Додатковий тиск створює ситуація всередині самої Росії. За наведеними у матеріалі даними «Левада-центру», близько 62% росіян виступають за перехід до мирних переговорів, тоді як 28% хочуть продовження бойових дій. Проте лише чверть опитаних готові до поступок Україні та Заходу.
Війна дедалі відчутніше повертається і в російський тил. Українські удари по НПЗ, паливній інфраструктурі та інших об’єктах уже створюють проблеми, а нова хвиля атак наприкінці серпня, за наведеними даними, скоротила виробництво пального на російських заводах приблизно до 70% внутрішнього попиту.
Ще одним болючим питанням для Кремля залишається можлива нова мобілізація. Навіть чутки про неї швидко викликають у росіян асоціації з осінню 2022 року, коли після оголошення «часткової мобілізації» десятки тисяч людей намагалися залишити країну.
Окремий ризик для Росії створює майбутня зима. Україна наростила виробництво далекобійних безпілотників і тепер має значно більше можливостей бити по об’єктах у європейській частині РФ, зокрема по енергетичній інфраструктурі.
За оцінкою Димова, саме накопичення проблем може штовхати Путіна не до відступу, а до нових загроз і силових кроків. Для нього демонстрація слабкості небезпечна, тому кожна невдача може підсилювати спокусу відповісти ще жорсткіше.
Одним із напрямів такого тиску може стати Європа. Росія вже роками веде проти європейських країн гібридну кампанію, до якої входять кібератаки, диверсії, втручання у вибори, інформаційні операції та атаки на критичну інфраструктуру.
У матеріалі згадуються кілька недавніх інцидентів: безпілотник із вибухівкою біля українського транспортного літака в аеропорту Лейпцига, спроба підпалу заводу української компанії Skyeton у Словаччині та знищення морського дрона поблизу газового проєкту Neptun Deep у Румунії. В окремих випадках російський слід офіційно не підтверджений, однак ці події розглядають як частину ширшої загрози для європейської інфраструктури.
Йдеться не обов’язково про прямий напад на НАТО. Значно реалістичнішим сценарієм може бути тиск на заводи, аеропорти, порти, залізницю, енергетику та інші об’єкти, від яких залежить допомога Україні.
Така тактика дозволяє Кремлю поступово перевіряти межі реакції Європи, не переходячи одразу до відкритої війни з Альянсом. Саме тому головним ризиком експерти називають не неминучий напад Росії на НАТО, а поступове підвищення ставок щоразу, коли попередні методи не дають Москві потрібного результату.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
6 вересня 2026
