Пірнув у Десну і зламав шию: що кажуть лікарі
1 серпня після обіду Олексій Мелащенко купався в Десні біля селища Макошине Менської громади. І зламав шию. Пірнув у річку на пляжі Індія.
«Мамо, мене виключило, — згодом казав. — Відкриваю очі, пробую скребтися, щось робити — не можу ворухнутися. Як ковбаса. Починаю смикатися, у мене нічого не виходить».
— Я закричала на всю річку: «Двигайте ногами, щоб підняти його з дна. Бо він тоне!» — хвилюється 44-річна Алла ВАСЮК, мати Олексія Мелащенка. — Минуло хвилин п’ять, коли я зрозуміла, що сина нема, він не показується з води. Більше ж трьох хвилин не затримаєш дихання. Ми почали шарпати ногами по дну.
* * *
На Десну приїхали з Мени. Там живуть з 2024 року як ВПО (внутрішньо переміщені особи). Переселилися з Савинок Корюківського району. Алла Васюк працювала каристою (водійкою кари) на підприємстві «Мена Пак». Подала документи в сновське училище на маляра-штукатура. Олексій теж. Бо вчився на тракториста в Сосниці, та не закінчив.
У родині 10 дітей. Усі свої, не прийомні. Найменшій дитині чотири роки, найстаршому 27. Служить. Олексію Мелащенку 18. Красивий, високий юнак більше не відчуває ніг. Ледь ворушить пальцями рук. Отримав так звану травму пірнальника.
12 серпня з Чернігівської обласної лікарні спеціалізована машина перевезла його в Київ. На операцію. Зробили 13 серпня.
— Друзі раніше поплили, — згадує злощасний день Алла Васюк. — Потім я зайшла по пояс у воду. І він зайшов. Був на метр позаду від мене. Ми перекинулися словом, і він пірнув. Плавати вміє. В Убіді (притока Десни) вчився. Коли їхали в машині, було дуже жарко. А він одразу спустився — й у воду. Може, взяла судома. Пірнув. Вода холодна, тіло розпарене. Спазм судин. Вштрикнувся головою в пісок.
Його почало течією прибивати до берега, — продовжує. — Він, дякувати Богу, втратив у воді свідомість, і води повністю не нахлебтався. А якби був при свідомості, то захлинувся б.
Біля сина стовпилися, почали кричати: «Швидку! Швидку!» — переживає. — Люди викликали. А в мене шоковий стан. Хоч і я дзвонила. Але до ладу пояснити не могла, куди їхати. Бо я не знала, де ми. Кричать «Індія!» Я кажу «швидкій»: «Це Індія».
«Швидка» виїхала миттєво. Станція в Макошиному. Але довго нас шукали. Об’їхали два пляжі. Люди повторно вже почали викликати. А вони, певно, не знали напрямку. Поки не вийшов з води чоловік і не розказав, де та Індія в Макошиному.
— Ми почали його перевертати, щоб випустити воду, — згадує хвилину за хвилиною. — Кілька чоловіків підбігли, перевернули. А він уже почав синіти. Вуха сині, руки білі. Перші ознаки покійника.
Прийшов до тями, — тремтить голос. — Розумів, хто він, що він, звідки. Усе розказав. Медикиня «швидкої» почала просити: «Підніми руку, ногу». Сказав: «Не можу». Хтось пробував допомогти... Заборонила: «Не чіпайте, у нього щось з хребтом».
Заносили в «швидку».
— У них не було на такий випадок жорстких нош, — каже мати. — Спустили каталку, що заїжджає в «швидку». Люди з пляжу його — на каталку. І на руках несли. Бо спуск там крутий. І пісок. Колесами їхати неможливо.
Прибули в Чернігівську обласну лікарню, у приймальне відділення.
Алла Васюк каже, що до них вийшла Вікторія Лісіцина, нейрохірургиня. Вона була згодом і лікуючим лікарем. Сказала, зі слів матері: «Очередной утопленник».
— Як так можна? Хіба це по-людськи? — обурюється Алла Васюк. — За людське ставлення мені б не жаль і віддячити. Не питання. Я й картоплі привезу, бо садимо багато. Я останнім поділюсь. Але коли згорьована мати приїжджає в лікарню і їй кажуть: «Привезли утопленика». Навіть не подумала, що треба матір пожаліти, щоб вона потім підтримувала дитину.
Піднялися нагору в реанімацію, — продовжує. — Чоловік був біля мене. Роман Васюк. Він машиною їхав разом з нами за «швидкою». І лікарка при ньому сказала, що син ходити більше не буде. Він лежачий інвалід. У такому горі ще й словами нас по голові вдарити.
— У нього спинний мозок не розірваний, спробуємо поставити на ноги, — надіється мати. — КТ, МРТ зробили (комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія), — переглядає документи. — Знайшли перелом шийного хребця С5, забій спинного мозку, крововилив у спинний мозок.
Поїхали в Київ з чоловіком. В інституті нейрохірургії були. В інших лікарнях, зокрема і в приватних.
— Усі беруться оперувати, — каже. — Але час іде. Треба, щоб не було пролежнів (а один уже був на десятий день). Щоб не було ускладнень у легенях. І куди б не зверталися, у всіх виникало таке запитання: «Чому вас у перші шість-вісім годин не прооперували?»
— «Очередной утопленник». Невже Вікторія Лісіцина могла так грубо висловитися? — звертаюся до Геннадія ДУБИНИ, завідувача нейрохірургічного відділення Чернігівської обласної лікарні, кандидата медичних наук, заслуженого лікаря України.
— Не утопленик, а пірнальник, — виправляє лікар. — Так називають цих хворих. Травма, яку отримав пацієнт, так і називається: травма пірнальника. Травма шийного відділу хребта з пошкодженням або розривом спинного мозку. Найтяжча травма, — каже. — Голова працює, а що нижче — ні, — пояснює.
— Чи справді був втрачений час?
— Як на мою думку, прямих показів до операції немає, — вважає Геннадій Дубина. Мозок не оперується, — нагадує. — Він може бути, як у цьому випадку, анатомічно не розірваний, але не функціонує, не проводить нервові імпульси. Усе, що нижче травматичного ураження, не працює.
Попри інтенсивну терапію, зрушень у відновленні функцій спинного мозку не було. На жаль, нема чутливості, — продовжує. — Така проба існує. За палець взяти на нозі, порухати ним. Щоб пацієнт сказав: який палець? Великий чи мізинець? Він цього не може визначити. За шкалою уражень спинного мозку це найтяжчий ступінь.
На операцію для Олексія Мелащенка назбирали 111 тисяч 491 гривню 4 копійки. Збір закрили. Допомагали родичі, друзі, односельці з Савинків, знайомі з Корюківки, Мени. Долучилася італійська родина, в якій колись відпочивали діти.
— На операцію нам вистачає, — каже Алла Васюк. — За штучний хребець з аналізами 110 тисяч гривень. А потім треба займатися реабілітацією. Щоб не було прольоту між операцією і реабілітацією.
Поповнення за реквізитами: отримувач Мелащенко Андрій Васильович (брат Олексія) IBAN: UA733220010000026201380531383 ІПН/ЄДРПОУ: 3779400756. Призначення платежу: поповнення рахунку.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Тамара КРАВЧЕНКО Фото Алли Васюк для «Вісника Ч»
"Час Чернігівський" писав про таке:
Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
- Останні
- Популярні
Новини по днях
30 серпня 2026
