Українська металургія під тиском війни та торговельних обмежень ЄС – Reuters
Як нові торговельні обмеження ЄС та зростання логістичних витрат впливають на українську металургію на п’ятому році війни – в репортажі Reuters із Запоріжсталі.
Працівники українського металургійного гіганта спільного підприємства Запоріжсталь роками забезпечували роботу величезного комплексу попри російські дрони, ракети та бомби.
Тепер майже сторічний комбінат, серце сталеливарної промисловості південного сходу України, зіткнувся з новою загрозою для свого виживання – квотами на імпорт сталі та вуглецевими тарифами (CBAM, механізмом вуглецевого коригування імпорту) Євросоюзу.
Сталева продукція вже давно є важливим складником української економіки, забезпечуючи 15% загального експорту країни. ЄС – її найбільший покупець: на нього припадає близько чотирьох п’ятих українського експорту сталі.
Призупинення Євросоюзом дії імпортних мит після російського вторгнення у 2022 році відіграло вирішальну роль у збереженні стабільного виробництва на спільному підприємстві Запоріжсталі – одному з провідних виробників сталі – та інших підприємствах, зазначив операційний директор Групи Метінвест Олександр МИРОНЕНКО.
«Тепер… ми бачимо, що ситуація докорінно змінюється, – сказав він Reuters у нещодавньому інтерв’ю. – Замість підтримки з боку Європейського Союзу ми стикаємося з обмеженнями».
Згідно з новими правилами, що набули чинності 1 липня, Євросоюз майже вдвічі скоротив річні квоти на безмитний імпорт, а ввезення сталевої продукції понад квоту обкладається митом у розмірі 50%.
Мироненко назвав нові заходи частиною низки викликів, що дедалі більше тиснуть на галузь, – зокрема закриття судноплавних маршрутів у Чорному морі та зростання вартості внутрішніх залізничних перевезень.
Остання російська атака на Запоріжсталь у вівторок забрала життя семи працівників і змусила призупинити роботу підприємства.
Читайте також: Європейці казали викинути: Метінвест за декілька днів відновив критичне обладнання після російського удару
За даними київського аналітичного центру GMK Center, нові квоти ЄС для України обсягом близько 1 млн тонн означають скорочення експорту на 60% проти 2025 року.
Нові заходи додають викликів металургійній промисловості України, яка на п’ятому році війни стикається з усе сильнішими російськими повітряними атаками.
Викликів стає більше
Російські удари по українському чорноморському коридору перекрили основний маршрут експорту сталі та імпорту сировини, збільшивши логістичні витрати компаній, які й так перебувають у скрутному фінансовому становищі.
Часті атаки на підприємства, як-от балістичний удар по Запоріжсталі у вівторок, змушують компанії витрачати значні кошти на зупинення та відновлення виробництва.
З цього місяця виробники також зіткнуться з підвищенням внутрішніх тарифів на вантажні перевезення на 30% – це має допомогти скоротити дефіцит бюджету державної залізниці, яка сама потерпає від зростання витрат на електроенергію та технічне обслуговування.
Президент галузевого об’єднання «Укрметалургпром» Олександр КАЛЕНКОВ заявив, що колись потужна металургійна галузь країни та уряд мають терміново домагатися винятків із цих обмежень – як в Україні, так і за кордоном.
«Щоб українська сталеливарна промисловість вижила до кінця року, багато чого має змінитися», – сказав він.
Федерація роботодавців України заявила, що торговельні обмеження ЄС можуть коштувати країні US$1,2 млрд валютних надходжень і призвести до скорочення ВВП на 0,6%.
Вона закликала Київ домагатися від Брюсселя винятку та спільного режиму імпорту сталі.
Раніше ми писали: металургія зупиняється: які наслідки це матиме для цін, експорту та гривні.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
28 серпня 2026
