Україна відсуває російські дрони від узбережжя: як працює нова ППО над морем
Про розвиток цього напрямку розповів у колонці для РБК-Україна керівник відділу безпілотних технологій Фонду Сергія Притули Кирило Люков. За його словами, захист неба над відкритою акваторією суттєво відрізняється від роботи малої ППО над сушею.
Коптерні перехоплювачі добре підходять для швидкої реакції поблизу захищеного об'єкта. Але над морем виникає інша проблема - відстань.
Російські безпілотники можуть прокладати маршрути далеко від берега, а потім змінювати напрямок уже над акваторією. Для звичайного мультикоптера тривалий політ на великій відстані стає складним через обмежений запас енергії.
Тому на півдні дедалі більшу роль отримують перехоплювачі літакового типу. Вони можуть значно довше залишатися у повітрі та працювати далі від берегової лінії.
Це частина ширшої трансформації української ППО. Мілітарі 24 раніше детально розповідав, чому дрони-перехоплювачі перетворилися на окремий ешелон протиповітряної оборони.
Над морем є й перевага - відкритий радіогоризонт. Тут немає будинків, дерев та складного рельєфу, які на суші можуть обмежувати дальність зв'язку.
За словами Люкова, українські підрозділи нещодавно встановили кілька нових результатів під час роботи над морем.
18-та авіаційна комендатура Повітряного командування "Південь" уразила російський розвідувальний безпілотник за допомогою Wovkulaka Spitfire на значній відстані від місця запуску.
Ще два результати належать 12 окремому центру спеціального призначення, який працював із перехоплювачами української компанії "ТехноТарас". Серед них - перехоплення російського "Орлана" та особливо тривала місія з цифровим зв'язком на великій відстані.
Точні цифри у цьому випадку важливі менше, ніж сам ефект. Українські перехоплювачі починають діставати російські розвідувальні БпЛА далеко від узбережжя.
Через це противнику доводиться відсовувати маршрути ще далі.
Російські розвідувальні дрони залишаються одними з найважливіших цілей для малої ППО.
"Орлан-10", наприклад, використовується не лише для спостереження. Він може передавати інформацію про українські позиції, допомагати коригувати вогонь та підтримувати інші безпілотні системи.
Мілітарі 24 окремо розбирав, чому відносно простий і масовий "Орлан-10" залишається небезпечним елементом російської розвідки.
Над морем роль таких апаратів може бути ще ширшою. За словами Люкова, росіяни використовують частину розвідувальних БпЛА як ретранслятори для ударних дронів.
Тобто знищення одного розвідника потенційно може порушити роботу не лише самого апарата, а й пов'язаної з ним групи.
Саме тому завдання української ППО полягає не тільки в перехопленні ударного дрона вже біля цілі. Значно вигідніше порушити всю схему ще далеко від берега.
Якщо противник знає, що його безпілотники можуть перехопити далеко над морем, він змушений прокладати довші маршрути, відводити розвідників від узбережжя та загалом ускладнювати планування місій.
Тобто ефект ППО вимірюється не лише кількістю збитих дронів. Навіть сама присутність перехоплювачів у певному районі змушує Росію змінювати поведінку. А довший маршрут означає додаткові вимоги до запасу пального або батарей, зв'язку та навігації.
Однак робота далеко над морем створила іншу проблему. На суші оператор може орієнтуватися за дорогами, будівлями, вишками та іншими об'єктами. Над відкритою водою таких орієнтирів немає.
Якщо супутникова навігація пригнічена, визначити положення апарата та безпечно повернути його значно складніше.
Для розв'язання цієї проблеми наприкінці 2025 року Фонд Сергія Притули, 12 ОЦСП та компанія "ТехноТарас" почали розбудовувати проєкт "Маячня".
Йдеться про мережу автономних радіомаяків Skyline уздовж південного напрямку. Вони мають резервне живлення та можуть працювати як додаткова система позиціонування для безпілотників.
Це дозволяє операторам краще контролювати положення перехоплювача навіть тоді, коли GPS працює нестабільно.
Проблема впливу РЕБ на перехоплювачі стає дедалі актуальнішою. Мілітарі 24 раніше писав, як росіяни намагаються глушити українські дрони-перехоплювачі та адаптують захист своїх повітряних атак.
Зміна концепції добре помітна на прикладі півдня. Спочатку дрони-перехоплювачі розглядали насамперед як дешевший останній рубіж перед містами та важливими об'єктами. Тепер вони поступово висуваються далеко вперед.
Логіка проста: якщо раніше виявити й перехопити російський апарат, то менше шансів, що він досягне українського узбережжя або передасть інформацію іншим дронам.
Південний напрямок показує наступний етап розвитку ППО. Дрони вже не просто зустрічають повітряну ціль біля захищеного об'єкта. Вони мають створювати над морем простір, у який російським розвідникам та ударним БпЛА дедалі складніше заходити без ризику бути перехопленими.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
24 серпня 2026
