Мотоциклістка-кіномеханік та рушники з історією: як живе Градиськ
Градиськ – невелике село Маневицької громади, оточене лісами та озерами де живуть 155 людей у 57 господарствах.
Про це розповіла староста Тетяна Бідун у відеосюжеті «Суспільне.Луцьк».
Більшість жителів – люди поважного віку, однак у селі є й школярі. Дітей шкільним автобусом підвозять до Троянівського ліцею.
Місцеві жителі розповідають, що звикли багато працювати. Люди тримають свиней, корів, обробляють землю, а молодші їздять на заробітки.
У Градиську залишилося близько 10-11 корів. Раніше худоби було значно більше, а корів щодня виганяли у спільне стадо. Також їздив молоковоз, який збирав молоко, а тепер молоко жителі здебільшого залишають для власних потреб.
Ліси дають людям ще один спосіб заробітку. Влітку вони збирають чорниці, восени – гриби, а згодом починається сезон журавлини. Одна з місцевих жительок розповіла, що збирає чорниці на продаж. Цього сезону за кілограм ягід платять 190 гривень.
Місцеві жителі кажуть, що родичі, які живуть в інших країнах і містах, хочуть повертатися сюди. Село змінюється. Раніше тут було більше людей, під час жнив лунали пісні, а після роботи жителі збиралися на спільні заходи. Тепер Градиськ став значно тихішим.
Жителька села Ніна любить їздити на мотоциклі. Також жінка багато років працювала кіномеханіком.
У селі зберігають речі, які нагадують про минуле. Місцеві жителі показали старовинні сорочки, фартушки, спідниці, рушники та інші предмети побуту. У минулому люди самостійно виготовляли багато речей. У господарствах були ткацькі верстати та прядки, пряли нитки й ткали полотно. Частину старовинного одягу нині зберігають як родинні реліквії.
Поруч із селом є кілька озер. Місцеві вважають, що чисте повітря, ліси та водойми можуть створити умови для розвитку зеленого сільського туризму.
У селі також пам'ятають про земляків, які загинули на війні – Петра Кізуна, Сергія Колядинського та Анатолія Сергійчука.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
18 серпня 2026
