Як не дати мистецькому проєкту зникнути: досвідом у Музеї Корсаків поділився артменеджер Олександр Никитюк
У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, що у Луцьку, відбулася лекція «Від ідеї до події: організація та проведення періодичних довготривалих мистецьких проєктів».
Лекцію провів художник, артменеджер, голова правління ГО «Лабораторія актуальної творчості» з Вінниці Олександр Никитюк. На події побувала і кореспондентка Район.Культура.
Зустріч відбулася у межах освітнього курсу «Арт-менеджмент: від ідеї до події» Освітнього безбар’єрного хабу «Мистецтво для всіх».
Під час лекції Олександр Никитюк на власному досвіді показав, як мистецькі проєкти можуть розвиватися роками попри відсутність фінансування, пандемію та повномасштабну війну.
Основну частину розповіді він присвятив міжнародному фестивалю ленд-арту «МІФОГЕНЕЗ» та Всеукраїнському конкурсу сучасного мистецтва для молодих митців імені Натана Альтмана.
За словами лектора, «МІФОГЕНЕЗ» починався з невеликої кількості учасників, однак поступово розростався. До проєкту долучалися художники з України, Польщі, Литви, Німеччини та інших країн.
Під час пандемії формат фестивалю довелося змінити: художників запросили створювати роботи там, де вони перебували, а результати надсилати організаторам.
«Ми звертаємося до художників всього світу. Я пишу такий маніфест – взяти участь онлайн. Все одно ми презентуємо результат проєкту у вигляді фотографій або відео», – розповів Олександр Никитюк.
Одним із прикладів лендарт-роботи він назвав твір «Шлях» художниці Ніни Пападакіс, створений за допомогою бурякового соку. Мисткиня скуповувала буряки у Вінниці, ночами натирала їх та віджимала сік, яким створювала роботу.
Після початку повномасштабного вторгнення продовжувати фестиваль стало ще складніше. У 2023 році, коли не було фінансування і проведення масштабних заходів стало небезпечним, Олександр Никитюк вирішив не переривати традицію.
«Я зробив “Міфогенез” тоді, коли не мало бути. За участю одного художника – самого себе, одного куратора – самого себе, одного менеджера – самого себе, одного волонтера – самого себе і одного спонсора – самого себе», – зазначив він.
На думку лектора, навіть невелика робота допомагає зберегти безперервність проєкту.
«Це дуже важливо – хоч маленьке, але робити щорічно. Оця періодичність, з чого ми починали, вона дає сталість»,–- наголосив лектор.
Він також пояснив, що кожен мистецький проєкт має періоди розвитку, піку та спаду, тому менеджерам варто працювати одразу з кількома ініціативами.
«Кожен проєкт має вищу точку і низ. І коли ми плануємо свою проєктну діяльність, ми маємо робити раз, два, три, чотири, п’ять проєктів», – переконаний Олександр Никитюк.
Другу частину лекції він присвятив Всеукраїнському конкурсу сучасного мистецтва для молодих митців імені Натана Альтмана. За словами лектора, символом конкурсу став художник Натан Альтман, який народився у Вінниці та працював у напрямі авангарду.
Для конкурсу створили експертну раду, склад якої змінювався щороку. Експерти дистанційно оцінювали роботи учасників, після чого фіналістів запрошували до Вінниці.
Участь у конкурсі давала молодим художникам можливість отримати професійну оцінку, потрапити в поле зору галеристів та кураторів, представити роботи на виставці й потрапити до мистецького каталогу.
Серед учасників конкурсу були митці, які згодом стали відомими в Україні та за кордоном. Зокрема, Олександр Никитюк згадав Олену Матошнюк – переможницю конкурсу 2024 року, яка нині живе та працює у Вроцлаві.
Також лектор розповів, що українські митці, які нині живуть у Польщі, Німеччині, Франції та інших країнах, продовжують брати участь у конкурсі.
Одну з виставок свого часу провели у вінницькій вежі. За словами Олександра Никитюка, за перший день її відвідали близько 500 людей.
Говорячи про власний досвід, лектор наголосив, що довготривалий культурний проєкт не може існувати лише завдяки одному вдалому заходу чи гранту.
«Завжди треба не здаватися і бути впевненими у своїй ідеї», – сказав він наприкінці зустрічі.
Також Олександр Никитюк розповів про багаторічну співпрацю з різними мистецькими ініціативами, зокрема з ГогольFest, де має частину програми візуального та вуличного мистецтва.
На завершення зустрічі він пригадав слова мистецького менеджера Віктора Хаматова, який свого часу навчав його принципів роботи у сфері сучасного мистецтва.
«Головний принцип галериста – любити художника», – зазначив лектор.
Довідково. Освітній безбар’єрний хаб «Мистецтво для всіх» поєднує лекції та практичну роботу й знайомить учасників із сучасним українським мистецтвом, артменеджментом, створенням культурних проєктів, грантовими можливостями, цифровими інструментами, інклюзивністю та безбар’єрністю.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 серпня 2026
