На Миколаївщині – понад тисяча проваджень щодо фіктивного бронювання. Що шукає поліція в ТЦК та ВЛК
У 2026 році від ТЦК та СП до поліції надійшло понад півтора мільйона звернень щодо розшуку громадян, які ухиляються від призову за мобілізацією.
Про це тимчасовий виконувач обов’язків голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе заявив у інтерв’ю «Цензор.НЕТ».
Правоохоронці провели поспіль кілька масштабних спецоперацій з виявлення фактів зловживань у діяльності ТЦК і СП, зокрема, під час оформлення бронювання та ухвалення рішень військово-лікарських комісій, а також виявлення фактів можливого незаконного збагачення та недостовірного декларування тими, хто під час війни вирішив заробити на ухиленні від мобілізації.
— Максиме Сергійовичу, днями ви заявили, що повідомлено про підозри 76 керівникам ТЦК і СП різного рівня і ця робота буде продовжена. А також додали, що окремо слідчі працюють зі схемами фіктивного бронювання і наразі перевіряються обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тис. військовозобов’язаних. В яких регіонах станом на зараз виявлено найбільше правопорушень, пов’язаних з ухиленням від служби?
— Найбільше таких проваджень маємо у великих промислових та прикордонних регіонах. На Дніпропетровщині їх понад 1,9 тисячі, на Закарпатті — близько 1,5 тисячі, понад тисячу — на Волині, Миколаївщині та Одещині. Значна кількість також у Львівській, Вінницькій, Харківській та Сумській областях.
Але загалом за час воєнного стану слідчі Національної поліції розслідували понад 20 тисяч кримінальних проваджень за фактами ухилення від призову за мобілізацією. Тобто це не проблема кількох областей — такі провадження є фактично по всій країні.
— Керівники ТЦК та СП якого саме рівня найчастіше стають фігурантами розслідувань і за якими статтями Кримінального кодексу?
— Близько 80 % керівників ТЦК, які потрапляють у поле наших розслідувань, — районного рівня. Загалом, як я вже зазначав раніше, про підозру повідомили 76 керівникам ТЦК обласного, районного та міського рівнів.
Схеми, які вони використовують, різні: десь беруть неправомірну вигоду за потрібне рішення, десь — за вплив на інших посадовців, десь ідеться про незаконне оформлення військово-облікових документів, зміни в базі “Оберіг”, фіктивну непридатність чи подальший виїзд за кордон. Найчастіше такі дії кваліфікуємо як одержання неправомірної вигоди або зловживання впливом — статті 368 і 369-2. В окремих провадженнях є й стаття 332 — незаконне переправлення через державний кордон. Залежно від конкретної кваліфікації максимальне покарання може сягати 12 років позбавлення волі, в окремих випадках — із конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.
У справах, пов’язаних із мобілізацією, відповідати за законом мають усі причетні. Не можна всю відповідальність зводити лише до військовозобов’язаного, який скористався схемою. Якщо незаконне рішення забезпечували посадовці чи посередники, їхні дії так само мають отримати правову оцінку.
До речі, ці питання — мобілізацію, фіктивне бронювання, СЗЧ і взаємодію між військовими та поліцією — ми нещодавно обговорювали на зустрічі з Головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим. Лише упродовж поточного року від ТЦК та СП до поліції надійшло понад півтора мільйона звернень щодо розшуку громадян, які ухиляються від призову за мобілізацією. Це велика спільна робота, де важливі постійний обмін інформацією і чітка взаємодія між усіма, хто за неї відповідає. Так само ми працюємо разом, коли виявляємо можливі зловживання з боку посадовців ТЦК, ВЛК чи інших структур, залучених до мобілізаційних процесів.
— Чи зафіксовані випадки, коли посадовці ТЦК діяли у складі організованих злочинних груп разом із цивільними посередниками?
— Так, і такі випадки непоодинокі. У схемі можуть бути задіяні кілька учасників — ті, хто домовляється, оформлює документи, має доступ до реєстрів або впливає на рішення інших посадовців. І серед них можуть бути не лише працівники ТЦК, а й члени ВЛК, військовослужбовці та цивільні посередники.
Наприклад, на Рівненщині посадовець районного ТЦК був організатором злочинної групи, до якої входили і цивільні. За гроші вони мали вплинути на посадовців ТЦК, щоб оформити військово-обліковий документ із відміткою про непридатність до служби та виключення з військового обліку.
На Херсонщині ми документували іншу схему: за 7 тисяч доларів з кожного військовозобов’язаного вносили недостовірні відомості до військово-облікових документів, а потім — до реєстру “Оберіг”. До неї були залучені службова особа ТЦК, старший офіцер, оператор ТЦК та працівник ЦНАП.
Якщо на незаконних рішеннях заробляють, ми маємо дивитися ширше — звідки у посадовця активи, чи відповідають вони його законним доходам, чи не оформлювалося майно на родичів або інших осіб.
Буквально у п’ятницю в межах операції “Декларант” у регіонах поліцейські спільно з ДБР та Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони провели понад сто обшуків за фактами можливого незаконного збагачення та недостовірного декларування. Серед фігурантів — посадовці закладів вищої освіти, ТЦК та СП, ВЛК, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інші суб’єкти декларування.
Перевіряємо походження їхніх активів. Наприклад, начальник районного ТЦК та СП на Буковині у 2023 році взагалі не декларував грошових заощаджень, а вже за 2024 і 2025 роки вказав відповідно 115 і 120 тисяч доларів готівкою. Під час обшуку в нього вилучили понад 100 тисяч доларів.
Вилучені документи та матеріали передаємо до НАЗК для відповідних висновків. Після цього, за наявності підстав, вирішуватиметься питання про повідомлення про підозру та подальшу долю необґрунтованих активів. Детальні результати цієї роботи поліція оприлюднить окремо.
— До яких галузей належать підприємства, які найчастіше фігурують у матеріалах щодо можливого незаконного бронювання?
— Найчастіше це комунальні підприємства, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а також підприємства критичної інфраструктури, зокрема паливно-енергетичного комплексу. Саме їхній статус може бути законною підставою для бронювання працівників.
Зараз у межах кримінальних проваджень ми перевіряємо обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов’язаних. Одна з поширених схем — фіктивне працевлаштування: людину оформлюють на підприємство, яке має право бронювати працівників, хоча фактично вона там не працює. Є випадки, коли це за гроші організовують посередники або до інформаційних систем і реєстрів вносять недостовірні відомості.
І такі схеми підривають довіру до самого механізму бронювання. Коли хтось купує собі місце на підприємстві лише заради відстрочки, під підозру мимоволі потрапляють і ті, хто справді там працює та має законне право на бронювання. Тому для нас важливо не лише викривати зловживання, а й чітко відділяти їх від законного бронювання людей, чия робота справді потрібна державі.
— Що чекає на військовозобов’язаних, чиє бронювання визнають незаконним? Їх одразу мобілізують? І чи несуть вони відповідальність?
— Якщо встановлено, що законних підстав для бронювання не було, відстрочка анулюється. Але це не означає, що людину автоматично мобілізують наступного дня. Вона втрачає цю підставу для відстрочки і далі може бути призвана за процедурою, визначеною законом.
З відповідальністю так само не може бути автоматизму. Ми встановлюємо, як саме людина отримала бронювання, які документи подавала, чи брала участь у незаконній схемі і хто цю схему організував. І вже залежно від конкретних дій вирішується питання про адміністративну чи кримінальну відповідальність.
Для мене важливо, щоб тут не було спрощеного підходу: виявили незаконне бронювання — значить автоматично винен військовозобов’язаний. Слідство має встановити роль кожного: і того, хто скористався схемою, і тих, хто за гроші її забезпечив.
— Який відсоток вилучених постанов ВЛК слідчі вже повністю перевірили?
— Остаточну оцінку обґрунтованості рішень місцевих ВЛК дає Центральна ВЛК. Слідчі вилучають медичну документацію, перевіряють обставини її оформлення і, якщо матеріали дають для цього підстави, скеровують рішення на перегляд.
Загалом за період повномасштабного вторгнення скасовано 6,5 тисячі незаконних рішень ВЛК. Водночас понад 25,6 тисячі постанов місцевих ВЛК Центральна ВЛК залишила в силі, а ще більш як щодо 1,6 тисячі ухвалила рішення про переогляд без скасування постанов.
Ці цифри добре показують сам принцип: перевірка не дорівнює скасуванню рішення. Ми маємо знаходити конкретні зловживання, але так само маємо не зачепити законні висновки людей, які справді мають для них медичні підстави.
— Щоб це перевірити, залучаєте експертів і вони перевіряють медичну документацію, чи людина проходить ВЛК ще раз?
— Спочатку слідчі вилучають медичну документацію — результати обстежень, документи про лікування, саму постанову ВЛК і все, що стало підставою для її ухвалення.
Далі ці дані перевіряємо за іншими джерелами. Наприклад, за ухвалою суду можемо отримати інформацію операторів мобільного зв’язку і встановити, де фактично перебувала людина в період, коли за документами вона мала проходити обстеження чи лікування. Окремо звіряємо інформацію з електронною системою охорони здоров’я — чи були звернення до лікарів, обстеження, які діагнози та медичні висновки там зафіксовані.
Якщо є підстави, рішення ВЛК направляється на перегляд. За його результатами попередній висновок можуть залишити в силі, скасувати або сформувати новий. А якщо для розслідування потрібна додаткова оцінка стану здоров’я і є відповідні процесуальні підстави, призначається комісійна судово-медична експертиза.
— Як слідство забезпечує індивідуальний підхід, щоб випадково не скасувати законні висновки людей із реальними тяжкими хворобами чи пораненнями?
— Кожне рішення ВЛК перевіряється окремо — разом із медичними документами, на підставі яких воно було ухвалене. Сам факт того, що висновок ВЛК потрапив у поле зору слідства, не означає, що він незаконний або має бути скасований.
Якщо людина справді має тяжке захворювання чи наслідки поранення, це підтверджується медичною документацією, а рішення ВЛК, ухвалене відповідно до встановленого порядку, підста
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 серпня 2026
