Результати соцопитування на тему «Заощадження українців та довіра до банківської системи»
«Слово і діло» публікує результати п'ятої хвилі онлайн-опитування. Цього разу українців запитали про відставку уряду Юлії Свириденко, звільнення Михайла Федорова, протести на його підтримку та роль у них популярних блогерів, призначення нового головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого, мобілізацію, діяльність ТЦК, довіру до українських банків, а також традиційно – про параметри мирної угоди та переговорний процес і довіру до міжнародних лідерів. Четверта частина, присвячена грошам та заощадженням українців, а також довірі до банків, представлена нижче. Дослідження ініційоване аналітичним порталом «Слово і діло».
Метод: онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети, посилання на яку відправлялося учасникам панелі на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Обсяг реалізованої вибіркової сукупності: 1200 респондентів.
Географія: Україна (крім населених пунктів на тимчасово окупованих територіях частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим) (національний проєкт).
Терміни проведення польового етапу: 27 липня-3 серпня 2026 року.
Вибірка репрезентує доросле населення України (інтернет-користувачів віком 18 років та старше). Статистична похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%. При відхиленні показників від 50% у будь-який бік (як у бік збільшення, так і зменшення) гранична похибка зменшується. Розрахунок статистичної похибки проведено без урахування дизайн-ефекту.
Склад регіонів:
Аналіз поглядів на безпеку заощаджень демонструє суттєву фінансову вразливість респондентів та схильність до прямих інструментів контролю: половина опитаних (50%) не має сформованої фінансової стратегії – 33% взагалі не володіють заощадженнями, а 17% вагалися з відповіддю. Готівка (у валюті чи гривні) є беззаперечним лідером серед наявних способів накопичення – її вважають найбезпечнішою 20,5% опитаних, що щонайменше вдвічі перевищує популярність будь-яких інших фінансових інструментів. Альтернативні накопичення мають паритетний, але відносно низький рівень довіри: інвестиції в криптовалюту та за кордон (9%), нерухомість і матеріальні активи (9%), а також банківські вклади (8,5%). Найменш безпечним інструментом респонденти вважають державні облігації (ОВДП та військові облігації), які обрали лише 3% опитаних.
Аналіз динаміки розрахунків за останні 6 місяців свідчить про поступове зміщення акценту в бік безготівкових платежів: 37,5% опитаних зменшили частку готівкових розрахунків (26% – почали частіше платити карткою чи смартфоном, а 11,5% – практично повністю відмовилися від готівки). 11% опитаних продемонстрували протилежний тренд, збільшивши використання готівки та частоту її зняття. Водночас 39,5% респондентів вказали, що інтенсивність використання паперових грошей у них майже не зазнала змін. 12% опитаних вагалися з відповіддю й обрали варіант «важко відповісти».
Аналіз причин частішого використання паперових грошей серед респондентів, які збільшили обсяги готівкових розрахунків за останні пів року, свідчить про безумовне домінування безпекових чинників та інфраструктурних ризиків. Абсолютними лідерами серед мотивів стали загрози блекаутів та збоїв у роботі зв’язку чи терміналів (49%), а також прагнення сформувати фінансовий «запас міцності» на випадок надзвичайних подій (48%). Другу групу стимулів становлять побутові чинники: третина опитаних (32%) обирає готівку для кращого контролю щоденних витрат, а кожен п’ятий (20%) стикається з відсутністю безготівкового розрахунку у продавців чи на ринках. Найменший вплив мають регуляторні побоювання щодо фінансового моніторингу та обмежень на карткові перекази (14%), тоді як інші причини зазначили лише 6% респондентів.
Аналіз частки заощаджень чи поточних фінансів, яку респонденти вважають за краще тримати у готівці, вказує на переважання обережної поведінки та орієнтацію на формування страхового резерву. Найпоширенішою є модель зберігання незначного запасу готівки «про всяк випадок» (до 20–30%), якій віддають перевагу 27,5% респондентів. Разом із цим зберігається високий рівень спирання на паперові гроші: сумарно 47,5% опитаних акумулюють у готівковій формі половину або більше власних ресурсів (17,5% – орієнтовно 50%, 16% – від 50% до 80%, а 14% – понад 80% своїх коштів). Повну відмову від готівки на користь безальтернативного використання карток і рахунків продемонстрували тільки 7% респондентів, тоді як ще 18% опитаних вагалися або утрималися від відповіді.
Оцінка загального рівня довіри до українських банків у нинішніх умовах демонструє переважання поміркованого та прагматичного підходу серед респондентів. Рівно половина опитаних (50%) висловлює часткову довіру, використовуючи банківські рахунки здебільшого для забезпечення поточних щоденних потреб. Беззастережну лояльність фінансовим установам, тримаючи в них основні заощадження, демонструють лише 12% респондентів. Натомість сумарний показник недовіри досягає 25%: 14% опитаних схильні не довіряти банкам і намагаються негайно знімати надходження у готівку, а 11% – заявляють про абсолютну недовіру. Вагалися з визначенням рівня довіри до українських банків у нинішніх умовах 13% респондентів.
Аналіз довіри до різних категорій банківських установ та сервісів вказує на чітку перевагу державного сектору в умовах загальної неоформленості орієнтирів та відчутного скептицизму. Найвищий рівень довіри мають українські державні банки, які обрали 29% опитаних, що більш ніж удвічі перевищує показники іноземних банків чи міжнародних сервісів (14%), а також вітчизняних приватних банків (11%). Водночас 15% респондентів висловлюють критичне ставлення до всієї банківської системи, зазначаючи про недовіру до будь-яких фінансових інституцій та вибір на користь готівки. Найчисленнішою ж виявилася група респондентів, які вагалися з відповіддю (31%).
Оцінка найбільш безпечних способів збереження накопичень свідчить про високий рівень фінансової незахищеності респондентів та перевагу інструментів з високим рівнем особистого контролю: третина опитаних (33%) взагалі не має заощаджень, а ще 17% – вагалися з відповіддю, що сумарно дає половину вибірки (50%), позбавлену чітких фінансових стратегій. Серед тих, хто має змогу накопичувати, абсолютним лідером залишається готівка у валюті чи гривні – її обрали 20,5% опитаних, що у понад два рази перевищує показники будь-якого іншого інструменту. Інвестиційні альтернативи – криптовалюта та іноземні інвестиції (9%), матеріальні активи й нерухомість (9%), а також банківські депозити чи рахунки (8,5%) – користуються приблизно однаковим, але низьким рівнем довіри. Найменш безпечним інструментом опитані вважають державні облігації (ОВДП та Військові облігації), на які вказали лише 3% респондентів.
Перехресний аналіз сприйняття безпеки різних способів збереження заощаджень виявляє чітку залежність між рівнем фінансової спроможності, віком та обраними інструментами накопичення:
Статеві особливості – чоловіки дещо частіше обирають інноваційні фінансові інструменти, зокрема криптовалюту чи іноземні інвестиції (13% проти 6% серед жінок). Жінки дещо частіше вагалися з відповіддю щодо оптимального способу збереження коштів (20% «важко відповісти» проти 14% серед чоловіків).
Вікові відмінності – молодь віком 18–29 років проявляє найбільшу схильність до ризикових та сучасних інвестицій (15% обирають криптовалюту чи іноземні активи проти 9% загалом) і найрідше заявляє про відсутність накопичень (лише 23% «не мають заощаджень» проти 33% загалом). У віковій групі 45–54 роки зафіксовано найвищий рівень фінансової незахищеності (38% зазначають, що не мають заощаджень проти 33% загалом). У віковій групі 55 років і старше спостерігається аналогічно висока частка тих, хто не має накопичень (37% проти 33% загалом).
Розподіл за рівнем щомісячного доходу на одного дорослого – у групі з доходом до 10 000 гривень фіксується найвища частка респондентів без заощаджень (40% «не маю заощаджень» проти 33% загалом). У групі з доходом 20 001 гривень і більше спостерігається найбільший інвестиційний оптимізм: тут удвічі частіше обирають криптовалюту чи іноземні інвестиції (17% проти 9% загалом), частіше віддають перевагу готівці (26% проти 20,5% загалом) і значно рідше заявляють про відсутність накопичень (лише 20% «не мають заощаджень» проти 33% загалом). Серед респондентів, які не змогли вказати свій дохід («важко відповісти»), зафіксовано абсолютний максимум фінансової невизначеності та незахищеності: 41% з них не мають заощаджень (проти 33% загалом), а 33% вагалися з відповіддю про безпечні інструменти (проти 17% загалом).
Оцінка динаміки використання готівки за останні пів року демонструє поступове зростання частки безготівкових платежів, водночас значна кількість респондентів (39,5%) зазначила, що обсяг використання готівкових коштів у них майже не змінився. При цьому сумарно 37,5% опитаних повідомили про скорочення використання паперових грошей (26% – почали рідше користуватися готівкою, надаючи перевагу карткам чи телефону, а 11,5% – майже повністю від неї відмовилися). Натомість протилежну тенденцію – збільшення частки готівкових розрахунків та частіше зняття коштів – зафіксовано лише у 11% респондентів. Частка опитаних, яким було важко оцінити зміни у власних платіжних звичках, становить 12%.
Аналіз перехресних розподілів щодо динаміки використання готівки виявляє певні вікові та дохідні особливості в адаптації респондентів до безготівкових платежів при відносній однорідності статево-демографічних груп:
Статеві особливості – показники серед чоловіків та жінок практично збігаються з загальнонаціональними значеннями без суттєвих відхилень.
Вікові відмінності – молодь віком 18–29 років рідше фіксує відсутність змін у платіжній поведінці (32% «майже не змінився» проти 39,5% загалом) та найчастіше вагається з оцінкою власних розрахункових звичок (20% «важко відповісти» проти 12% по вибірці). Також серед молоді дещо вищий відсоток тих, хто майже повністю відмовився від готівки (15% проти 11,5%
- Останні
- Популярні
Новини по днях
13 серпня 2026
