Хижак, який «нявкає» в небі й полює на мишей: канюк на Житомирщині
Скирта соломи посеред серпневого поля, а на ній — уважний хижак із потужними лапами, загнутим дзьобом і поглядом, від якого навряд чи сховається миша у траві.
Такого канюка у серпні 2026 року сфотографував на Житомирщині фотограф природи Вячеслав Міщенко.
Кадр виглядає майже як портрет: птах не летить і не атакує здобич, а просто сидить на соломі й уважно оглядає простір довкола. Насправді для канюка це дуже характерна поведінка.
У наших краях найчастіше можна зустріти канюка звичайного — Buteo buteo. Товариство охорони птахів України називає його найпоширенішим хижим птахом країни.
Він досить великий: довжина тіла перевищує 50 сантиметрів, а розмах широких крил сягає понад метра. У польоті канюка можна впізнати за широкими крилами, відносно коротким заокругленим хвостом і неспішним ширянням.
А от за самим кольором визначати його складніше. Один канюк може бути майже темно-бурим, інший — значно світлішим, рудуватим або строкатим. Саме така мінливість оперення іноді змушує людей приймати канюка то за яструба, то за молодого орла.
Ловить бджіл на льоту й зимує в Африці: де в Україні побачити бджолоїдку
Найкумедніша особливість цього серйозного на вигляд хижака — його голос.
Канюк не співає, як дрібні лісові птахи. Він видає високий, протяжний і трохи жалібний крик, який часто передають як «пі-ііу» або «кіі-ю». Здалеку він справді нагадує гучне нявкання кота.
Особливо добре ці крики чути, коли птахи ширяють високо над землею або перегукуються між собою. Послухати записи голосу канюка можна у міжнародній фонотеці Xeno-canto.
Побачити канюка на Житомирщині найпростіше не в глибині густого лісу, а там, де дерева межують із відкритими просторами. Поля, луки, узлісся, пасовища, польові дороги — ідеальні місця для полювання.
Птах може довго сидіти на сухій гілці, стовпі, паркані або, як на фото Вячеслава Міщенка, просто на скирті. Звідти він стежить за рухом унизу.
Інша його улюблена тактика — піднятися на теплому потоці повітря й майже без помахів крил описувати великі кола над полями. Так канюк витрачає мінімум сил і водночас оглядає значну територію.
Основна здобич — дрібні гризуни: полівки, миші та щурі. Саме тому в народі канюка інколи називали мишоїдом. У раціоні можуть бути також жаби, ящірки, змії, великі комахи й невеликі птахи. Канюк не відмовляється і від падалі.
Тобто для поля цей хижак — зовсім не небажаний сусід. Знищуючи мишоподібних гризунів, він природним способом стримує їхню чисельність.
Навесні канюки будують великі гнізда переважно на деревах. У кладці найчастіше буває кілька яєць, а молоді птахи залишають гніздо приблизно через півтора місяця після вилуплення.
Частина наших канюків залишається у своїх районах і взимку, інші кочують або мігрують. Тому зустріти цього хижака в Україні можна не лише влітку.
До речі, Житомирщина останнім часом дарує фотографам чимало яскравих зустрічей із пернатими. Субота Онлайн уже розповідала про сиворакшу, яка виглядає так, ніби прилетіла з тропіків, а Вячеслав Міщенко нещодавно показував неймовірну бджолоїдку.
І все ж канюк зовсім іншого типу краси. Без яскраво-блакитного чи бірюзового пір’я. Його ефект — у силі, спокої та тому моменті, коли важкий на вигляд птах раптом розправляє широкі крила й без зусиль піднімається над полем.
Тож наступного разу, коли побачите над полями великого птаха, який повільно кружляє із трохи піднятими догори крилами, придивіться. А якщо зверху ще й пролунає дивне протяжне «нявкання» — дуже ймовірно, що над вами саме канюк.
Важливі новини та пояснення — поруч із вами.Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
© Використання матеріалів з інтернет-видання Субота Онлайн дозволяється лише за умови посилання на сайт subota.onlineДля інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
9 серпня 2026
