Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

«Будеш пожежним!»: рятувальник з Умані про професію, що почалася з його власного порятунку

provce.ck.ua

«Будеш пожежним!»: рятувальник з Умані про професію, що почалася з його власного порятунку

Владислав Слюсар — начальник рятувального відділення АРЗ СП в місті Умань.

Владислав каже, вперше задумався про професію рятувальників, коли вони прийшли його рятувати.

“Мені було 7 років. Я міцно заснув, а прокинувся і бачу збентеженого старшого брата, заплакану маму і автодрабину у вікні. Виявилося, що я не відчиняв двері мамі, коли вона прийшла додому. Я запам'ятав фразу, яку мені сказав один з надзвичайників: Дуже добре спиш. Будеш пожежним!” - усміхається Владислав.

Тепер він начальник рятувального відділення — того самого, що працює на висоті, на землі та глибоко під нею. Чоловік зізнається, що буває страшнувато, але йому подобається допомагати людям, а тому він ладен подолати будь-які емоції заради бажаного результату.

Найскладнішим викликом для Владислава стало залучення на ліквідацію наслідків ворожого прильоту у п'ятиповерхівку в Києві. Тоді він разом зі своєю командою проводив розбір завалів, зняття аварійних конструкцій та шукав загиблих серед руїн житлового будинку.

“Я абстрагуюсь і намагаюсь вимикати емоції, коли працюю. Я з самого початку знав, що буде не легко. І намагаюся робити так, щоб емоції не заважали роботі. Але звісно, коли загинули люди — то і є найважче”, - ділиться надзвичайник.

Розповів Владислав про велику кількість ДТП, на які також виїжджає його відділення. І, на жаль, часто зарадити там уже неможливо, доводиться тільки деблокувати загиблих.

“Якось виїхали на ДТП перед самим Новим роком. Легковик врізався у фуру і злетів у кювет. Двоє людей загинули. У них були дуже страшні травми. Пам'ятаю, я тоді не міг викинути з голови думку, що це сталося напередодні свята і ці люди, як і всі інші, мабуть його чекали і щось планували...” - згадує чоловік.

Найвищою точкою для Владислава став саркофаг на Чорнобильській АЕС. Коли ворог туди поцілив, верхолази працювали на 100-метровій висоті.

“Перед нами стояла серйозна бойова задача. Я повинен був показати певний рівень підготовки та професіоналізму. Як начальник відділення, я мав бути прикладом для особового складу. Адже для нас усіх то була найбільша висота, на якій доводилося працювати. Але за будь-яких умов ми повинні були подолати і цей виклик”, - розповідає Слюсар.

А найглибшою точкою став 30-метровий колодязь, на дні якого опинився робітник, що займався його обслуговуванням.

“Коли спускаєшся у криницю - це глибина, темнота і замкнутий простір. Відчуття не з приємних”, - каже рятувальник.

У вільний час Владислав любить читати, грати у настільні ігри. Справжнє розвантаження — у колі друзів. А для підтримки фізичної форми — обов'язково спортзал.

За інформацією пресслужби ГУ ДСНС України в Черкаській області

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
9 серпня 2026

Новини на тему

Більше новин