Студентів-бюджетніків більше не змушуватимуть відпрацьовувати після закінчення вишів
Студенти цивільних спеціальностей, які навчатимуться за кошти державного бюджету, не будуть зобов’язані відпрацьовувати перше робоче місце після завершення навчання. Таку норму виключили з доопрацьованого до другого читання законопроєкту №10399. Про це із посиланням на Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, повідомляє “Судово-юридична газета”, передає “Бессарабія INFORM”.
Законопроєкт передбачає обов’язкове відпрацювання лише для майбутніх військовослужбовців або працівників сектору безпеки й оборони.
Студенти, які навчатимуться на бюджетних місцях за цивільними спеціальностями, не матимуть жодних контрактів на відпрацювання чи інших зобов’язань перед державою. Аналогічний підхід застосовуватиметься і до грантової системи.
У комітеті нагадали, що редакція законопроєкту, що була ухвалена у першому читанні, містила інший підхід. Зокрема, після другого курсу студент, який навчався за державний кошт, мав укласти контракт на запропоноване державою перше робоче місце, а після випуску певний час працювати за спеціальністю. У разі відмови – мав компенсувати вартість навчання.
Таку модель пропонували через кадровий дефіцит у низці галузей. Зокрема, сферу освіти, де щороку держава фінансує підготовку близько 10 тисяч майбутніх учителів, а працювати до шкіл приходять лише близько 2 тисяч.
Раніше пропонувалося запровадити контракт на перше місце роботи, який передбачав би, що держава інвестує кошти у підготовку фахівця, а випускник протягом певного часу працює за спеціальністю, після чого самостійно визначає подальший професійний шлях. Однак під час громадського обговорення ініціатива викликала суспільний резонанс. Зокрема, щодо можливих ознак примусової праці, порушення конституційних прав громадян, а також виникали питання щодо рівня оплати праці на першому робочому місці.
Через цю суперечливу норму існував ризик поставити під загрозу ухвалення всього законопроєкту. Тому було вирішено відмовитися від відповідної вимоги та зосередитися на впровадженні базової моделі реформи, яка передбачає прогнозування потреб ринку праці, нову систему державного замовлення та механізм грантового фінансування.
Також у комітеті наголосили, що законопроєкт №10399 пропонує змінити сам принцип державної підтримки вищої освіти. Державне замовлення має стати справжнім замовленням від держави відповідно до її потреб, а не механізмом, за якого заклади вищої освіти самостійно визначають кількість і спеціальності фахівців, яких готують за бюджетні кошти. До цього процесу планується активно залучати роботодавців, бізнес-асоціації та галузевих експертів, які можуть оцінити, яких саме спеціалістів потребуватиме економіка через п’ять, сім або десять років.
Законопроєкт пропонує чітко розмежувати три інструменти державної підтримки.
Першим інструментом залишиться державне замовлення. Воно застосовуватиметься лише у тих випадках, коли людина вже під час навчання входить до відповідної державної системи. Насамперед це стосується сектору безпеки й оборони — військових закладів освіти, системи МВС, СБУ, розвідки та інших структур зі специфічними умовами навчання. Такі студенти укладають контракти та після завершення навчання працюють у відповідних державних органах.
Другим інструментом стануть бюджетні місця для цивільних спеціальностей. Держава оплачуватиме навчання вступників, які продемонстрували найкращі результати. Водночас вони не матимуть жодного обов’язку відпрацьовувати після випуску. Такий механізм, як зазначають у комітеті, дозволить підтримувати талановитих студентів і водночас збільшувати кількість бюджетних місць за тими спеціальностями, яких найбільше потребує країна.
Третім інструментом буде система грантів. У цьому випадку студент навчатиметься за контрактом, однак держава зможе повністю або частково компенсувати вартість навчання. Окремі гранти передбачаються для соціально вразливих категорій населення, учасників бойових дій, дітей загиблих захисників України, постраждалих учасників Революції Гідності, дітей-сиріт та інших осіб, які потребують державної підтримки.
У Комітеті з питань освіти, науки та інновацій підкреслили, що запропоновані зміни не звужують державну підтримку студентів, а навпаки — розширюють її. Передбачається збільшення кількості інструментів підтримки, водночас кожен із них матиме чітко визначене призначення.
Так, державне замовлення збережеться для тих сфер, де держава формує власний кадровий резерв, насамперед у секторі безпеки й оборони. Для цивільних спеціальностей залишаться бюджетні місця для найкращих вступників, а також система грантів, яка дасть можливість фінансувати навчання різних категорій студентів, зокрема тих, хто потребує особливої соціальної підтримки.
Раніше ми повідомляли: У Білгороді-Дністровському відзначили військовослужбовців морської охорони з нагоди Дня створення загону
- Останні
- Популярні
Новини по днях
2 серпня 2026
