Закрити кришку недостатньо: що насправді розлітається під час змивання унітаза
Змивання води здається цілком безпечною і буденною дією. Однак разом із потоком, який забирає вміст унітаза, над чашею може утворюватися невидима хмара дрібних крапель — так званий туалетний аерозоль.
Частина цих крапель швидко осідає на унітазі та підлозі, а найдрібніші можуть певний час залишатися у повітрі. Якщо в чаші є хвороботворні мікроорганізми, вони теоретично також здатні потрапляти до аерозолю.
Це не означає, що кожне змивання неодмінно призводить до зараження. Проте проста зміна побутових звичок допомагає зменшити небажане поширення мікроорганізмів у невеликому санвузлі.
Інженери Університету Колорадо використали потужні зелені лазери, щоб зробити видимими краплі, які вилітають із чаші під час змивання. Як зазначено в дослідженні, опублікованому в журналі Scientific Reports, експеримент проводили з чистим громадським унітазом без кришки, наповненим звичайною водою.
Результат виявився значно видовищнішим, ніж очікували науковці. Потік викидав частинки зі швидкістю понад два метри за секунду. Приблизно за вісім секунд хмара сягала висоти до 1,5 метра — фактично рівня обличчя дорослої людини.
Великі краплі осідали досить швидко, а дрібні аерозольні частинки могли залишатися у повітрі протягом хвилин або довше. Потік рухався переважно вгору і назад, але через турбулентність його точна траєкторія змінювалася після кожного змивання.
Важливе уточнення: у цьому експерименті не було ані біологічних відходів, ані туалетного паперу, а досліджувався потужний громадський унітаз без кришки. Тому цифри не можна автоматично переносити на кожен домашній санвузол. Проте дослід наочно довів, що аерозоль під час змивання справді утворюється.
Закривати кришку перед змиванням усе одно доцільно. Вона створює фізичну перешкоду для великих крапель і може зменшити прямий викид аерозолю вгору.
Але кришка не герметична. Між нею та чашею залишаються щілини, через які частинки можуть виходити в різні боки.
Під час дослідження, опублікованого 2024 року в American Journal of Infection Control, науковці порівнювали поширення вірусного забруднення після змивання з відкритою і закритою кришкою. Загального помітного зменшення забруднення поверхонь вони не виявили: кришка радше змінювала напрямок поширення частинок.
Отже, правильна формула виглядає так: кришку варто закривати, але не слід вважати її магічним щитом. Значно важливіше регулярно очищувати чашу, сидіння, кнопку або важіль змиву, підлогу біля унітаза, дверну ручку і змішувач.
П’ЯТЬ ПРОСТИХ ПРАВИЛ:
Зубну щітку справді не варто ставити безпосередньо біля унітаза. Краще розмістити її якомога далі від чаші, не допускати контакту з іншими щітками та не торкатися щетини немитими руками.
А ось рекомендація постійно тримати вологу щітку в герметично закритому футлярі є сумнівною. Американська стоматологічна асоціація радить після використання ретельно промити щітку, поставити її вертикально й дати повністю висохнути на повітрі.
У вологому закритому контейнері мікроорганізми можуть розмножуватися активніше, ніж на відкритому повітрі. Тому шафка підходить лише тоді, коли в ній є вентиляція, а щітка не залишається мокрою у щільному ковпачку.
На зубних щітках справді знаходять різні бактерії, зокрема мікроорганізми кишкового походження. Проте наразі немає переконливих доказів, що звичайне забруднення щітки у ванній кімнаті саме по собі спричиняє захворювання у здорових людей.
Особлива обережність потрібна, якщо хтось удома має блювання, діарею, норовірусну інфекцію або інше гостре кишкове захворювання. У таких випадках у випорожненнях може міститися дуже велика кількість вірусних частинок.
Норовірус надзвичайно заразний і здатний поширюватися через забруднені руки, їжу, предмети й поверхні. Людина може продовжувати виділяти вірус ще два тижні або довше після покращення самопочуття.
Після блювання або діареї недостатньо лише протерти сидіння вологою серветкою. Потрібно вдягнути рукавички, прибрати видиме забруднення, а потім обробити всю ділянку засобом, ефективним проти відповідного збудника.
Центри з контролю та профілактики захворювань США наголошують, що проти норовірусу найкраще працює ретельне миття рук водою з милом. Спиртовий антисептик можна використовувати додатково, але він не замінює миття рук.
Якщо у квартирі два санвузли, хворій людині бажано тимчасово користуватися окремим. Якщо це неможливо, після неї варто очищувати унітаз, кнопку змиву, кран, дверні ручки та інші поверхні, яких часто торкаються.
Таким чином, звичка опускати кришку є корисною, але сама по собі не захистить ванну кімнату від мікроорганізмів. Найбільше значення мають чисті руки, регулярне прибирання, вентиляція і правильне зберігання особистих речей.
Докладніше про очищення сантехніки можна прочитати у матеріалі «Ефективні способи прибрати наліт, камінь та іржу на унітазі».
Корисні поради для здоров’я та безпеки вдома — поруч із вами.Підписуйтеся на Telegram-канал Субота Онлайн або стежте за нами у Facebook. Перевіряємо популярні поради й відділяємо факти від перебільшень.
© Використання матеріалів з інтернет-видання Субота Онлайн дозволяється лише за умови посилання на сайт subota.onlineДля інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
1 серпня 2026
