Майже три роки в неволі: черкаський захисник розповів про катування у російському полоні
Майже три роки між життям і смертю. Такою була історія ветерана 118-ї бригади територіальної оборони Ігоря Циганка, який повернувся з російського полону. Його полон почався навесні 2022 року в Попасній. Під час важкого бою підрозділ зазнав втрат, боєприпаси були вичерпані, українські військові опинилися в оточенні, а сили противника значно переважали.
У полоні Ігор перебував у кількох місцях, зокрема у 36-й виправній колонії суворого режиму на Луганщині. Він розповідає про систематичні порушення міжнародного гуманітарного права, жорстоке поводження та катування українських військовополонених.
«Прокачка», «ПР», електрошокер, «тапік», «щиталочка» - за цими словами, говорить ветеран, стоять біль, приниження та катування. За його словами, полонених змушували виконувати тисячі присідань і відтискань, застосовували колективні покарання, а до їдальні вони пересувалися у неприродній позі під побиття. Ігор також згадує неналежне харчування, катування електрошокером по мокрому оголеному тілу в лазні, ураження електричним струмом, безсонні ночі, багатогодинне стояння без руху, через яке ноги пухли й починали гнити, а також відсутність належної медичної допомоги. Крім того, полонені перебували під постійним впливом російської пропаганди та були повністю ізольовані від будь-якої інформації про Україну.
Під час одного з допитів Ігор зрозумів, що ворога часто не цікавила навіть інформація. За його словами, метою було завдати болю, принизити й зламати людину.
«Людина зі здоровою психікою не може не те що робити таке - навіть подумати про таке не може», - згадує він.
Вижити допомагали книги. Саме тоді Ігор почав по-новому розуміти слова Василя Стуса: «Терпи, терпець тебе шліфує, сталить твій дух, тож і терпи». Він вірив, що настане день обміну.
23 липня 2025 року Ігор повернувся в Україну. Обмін відбувся вночі. Ветеран згадує, що вперше за майже три роки зміг вдихнути повітря на повні груди як вільна людина, а почувши голос рідних, не стримав сліз радості.
Після повернення Ігор пройшов реінтеграцію та поступово повертається до цивільного життя. Він хоче здобути ще одну освіту, щоб допомагати в реабілітації людей, які повертаються з полону, а також мріє створити громадську організацію на підтримку ветеранів і звільнених із полону.
«Перестати себе жаліти. Смак до життя повертається тоді, коли ми виходимо з позиції жертви. Чим більше ми себе жаліємо, тим більше втрачаємо сенси й впадаємо в безпорадність. Потрібно брати відповідальність за своє життя», - говорить ветеран.
За інформацією Черкаського обласного ТЦК
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
- Останні
- Популярні
Новини по днях
30 липня 2026
