Про візит Зеленського до Вашингтона без ейфорії: підсумки маловтішні
Підсумки широко разрекламованого візиту Зеленського до США викликають змішані почуття. Крізь масований піар на тему «повороту Трампа обличчям до України», посилення підтримки України серед прихильників Республіканської партії та її MAGA-крила, зустрічі сенаторів та членів Палати представників із Зеленським та президентом Фінляндії Стуббом, який активно переконував американських законодавців надати всіляку підтримку Україні, та інше резонансне publicity вимальовується цілком очевидна глухість ситуації.
До речі, як і у прем’єра Ізраїлю Нетаньягу, який відвідав Штати з візитом одночасно із Зеленським і так само, як і Зеленський, провів із Трампом переговори за зачиненими дверима, без присутності медіа та навіть без звичних у таких випадках брифінгів та пресконференцій, на яких так любить фігурувати зі своїм нарцисизмом Трамп у ролі «мегазірки».
За скупими заявами Зеленського, коментарями американських політиків та експертів можна зробити такий короткий висновок про реальні результати.
Трамп пообіцяв продовжити передачу Україні ліцензій на виробництво ракет для комплексів ППО Patriot. Але це вже було обіцяно раніше, і навіть якщо це станеться, то власне ракети Україна отримає через кілька років. До того ж з’явилася інформація про те, що компанія Boeing не хоче давати Україні ліцензію на виробництво головки самонаведення для ракет Patriot, і це унеможливлює виробництво цих ракет.
Зеленський, за його словами, просив Трампа дати бодай 300 ракет на майбутню зиму, що дуже мало. Трамп нібито обіцяв допомогти, але, як відомо, обіцяв – це ще нічого не означає.
Сенат із величезною перевагою голосів ухвалив закон покійного Ліндсі Ґрема про «пекельні санкції», спрямовані на Москву, але його ще має ухвалити Палата представників, а за кілька днів починаються канікули. До того ж низка формулювань білля не влаштовує навіть демократів-прихильників України, оскільки дає Трампу можливості зловживати тарифами. У разі ухвалення закон має підписати Трамп, але його адміністрацію не влаштовують норми, які імперативно зобов’язують президента вводити санкції, тоді як у Трампа хочуть, щоб адміністрація мала можливість маневру в цьому питанні. Словом, «пекельні санкції» поки що є не більше ніж красивим і гучним піаром.
У підсумку, навіть якщо відкинути відому непостійність Трампа і припустити, що він став прихильником України назавжди, його бажання допомогти не відповідатиме можливостям через брак ресурсів, наприклад, тих же ракет для систем ППО Patriot.
А тепер детальніше…
Анонсуючи законопроєкт про «пекельні санкції» напередодні його ухвалення в Сенаті, агентство Bloomberg зазначило, що цей білль дозволить президенту Трампу ввести додаткові обмеження щодо найбільших покупців російських енергоресурсів, а також Ірану.
Як зазначалося, Трамп дав зрозуміти, що підтримує цю ініціативу, яку активно просував покійний сенатор Ліндсі Ґрем.
Законопроєкт передбачає розширення санкцій проти Ірану та окремо зачіпає експорт російських нафти й газу. Згідно з опублікованим оновленим текстом документа, президент США отримає повноваження вводити мита проти п’яти найбільших покупців російської нафти й природного газу, а також проти п’яти країн, які найбільше допомагають Росії обходити енергетичні санкції.
Водночас зазначається, що хоча Ліндсі Ґрем та інші переконані прихильники України давно домагалися ухвалення цього законопроєкту, він може поставити під загрозу й без того напружені торговельні відносини США з Китаєм та Індією — найбільшими покупцями російських енергоносіїв.
Одразу після ухвалення білля у верхній палаті Конгресу видання Axios переможно заявило, що Сенат США зробив перший крок до ухвалення «пекельних санкцій» проти Росії та Ірану, при цьому за подальше просування законопроєкту проголосували 86 сенаторів, проти – 12.
Зазначається, що пакет санкцій офіційно називається «Закон Ліндсі О. Ґрема про введення санкцій проти Росії та Ірану 2026 року».
Процедурне голосування відбулося одразу після закритої зустрічі сенаторів із Зеленським та похорону сенатора Ліндсі Ґрема, який був одним із головних авторів ініціативи.
За даними Axios, Зеленський та президент Фінляндії Стубб на зустрічі з сенаторами за зачиненими дверима переконували їх у необхідності санкцій, заявляючи, що Росія перебуває в програшному становищі. Після зустрічі Зеленський спостерігав за голосуванням із зали Сенату.
При цьому, судячи з календаря Конгресу, Палата представників не розгляне питання щонайменше до вересня, оскільки йде на канікули вже цієї п’ятниці.
У Сенату ж, щоб ухвалити законопроєкт, є ще перший тиждень серпня – після чого він теж іде на канікули.
Axios нагадує, що законопроєкт передбачає введення 100-відсоткових вторинних мит щодо країн, які продовжують купувати російські нафту й газ. Також документ спрямований проти російського «тіньового флоту». Крім того, до нього включено продовження санкцій проти Ірану, термін дії яких закінчується наприкінці року.
Раніше повідомлялося, що законопроєкт також передбачає санкції проти Путіна та перших осіб РФ, але невідомо, чи збереглася там зараз ця норма.
Також невідомо поки, чи були внесені до законопроєкту зміни, які дають Трампу право самому вирішувати – вводити санкції чи ні і коли їх знімати. У нещодавно представленому сенатором-демократом Блюменталем оновленому законопроєкті містилася норма про те, що президент зобов’язаний ввести санкції. Також він зобов’язаний буде спитати дозволу в Конгресу – знімати їх чи ні.
У Білому домі давали зрозуміти, що такі норми для них є неприйнятними.
Голосування, за яким український лідер спостерігав із галереї в залі Сенату, наближає Конгресс на один крок до досягнення першочергового завдання для Зеленського і є черговим сигналом того, що становище Києва поліпшується не тільки на полі бою, пише видання Politico.
«Уся програма спрямована на те, щоб посадити Путіна за стіл переговорів», — заявив сенатор-республіканець Майк Раундс після зустрічі з президентом України, сенаторами та деякими членами Палати представників.
«Зеленський вважав, що Путін трохи більше замислиться про спроби домовитися про врегулювання, якщо санкції залишаться в силі й фактично викликають ще більше роздратування і, як він висловився, «гнів» через війну з російським народом», – сказав сенатор Раундс.
Український лідер підкреслив, що санкції можуть допомогти закріпити успіхи України в бойових діях і змусити Путіна до мирних переговорів, хоча він і відновив своє прохання про розширення доступу до ключових систем озброєнь.
Очевидно, що пропозиція Зеленського справила враження, і законодавці з усього ідеологічного спектра, схоже, підтримали його стратегію. І, ймовірно, не завадить і те, що формується консенсус щодо можливості України перемогти Росію.
«Зміна пріоритетів зумовлена успіхами, яких вони досягають на полі бою», — заявив сенатор Джон Бузман (республіканець від штату Арканзас).
Голосування щодо санкцій також стало днем пам’яті покійного сенатора-республіканця Ліндсі Ґрема, одного з головних прихильників цього законопроєкту та ключового союзника України. Зеленський був присутній на похороні Ґрема у Вашингтоні у вівторок разом із Трампом, провідними законодавцями та іноземними високопосадовцями.
На двопартійній нараді перед голосуванням Зеленський підкреслив вплив санкцій на перебіг війни. Він також відзначив низку збережених вимог, як повідомили присутні на зустрічі сенатори, зокрема отримання ліцензії на виробництво зенітних ракетних комплексів Patriot, забезпечення постачання перехоплювачів PAC-3, які використовують у системі Patriot, та збереження доступу до супутникового зв’язку Starlink для допомоги в наведенні на ціль під час атак на великі відстані.
Запити на військову техніку та допомогу в наведенні на ціль, поряд із санкціями щодо Москви, повторюють пропозиції Зеленського законодавцям, висунуті три тижні тому на полях саміту НАТО, сказав Раундс.
За словами сенатора Джима Ріша (республіканець від штату Айдахо), Зеленський і президент Фінляндії Александер Стубб, які також відвідали Капітолій у вівторок, заявили законодавцям, що цей законопроєкт може мати більший вплив на війну, ніж будь-які бойові дії.
«Обоє погодилися в думці, що це як мінімум настільки ж ефективно, а можливо, й ефективніше для завершення війни, яку всі хочуть бачити. І цей законопроєкт може мати більший ефект, ніж усе, що робиться на полі бою», — сказав Ріш на пресконференції після зустрічі.
Відповідно до цього законопроєкту Трамп матиме значну свободу дій під час введення економічних санкцій. Однак сенатори-республіканці та демократи стверджували, що законопроєкт завдасть досить серйозної економічної шкоди, щоб змусити Росію до переговорів про припинення війни.
«Законопроєкт ретельно розроблений, щоб гарантувати, що ми не завдамо удару по наших союзниках, а також що ми завдамо удару по Китаю та Індії», — заявив сенатор Річард Блюменталь (демократ від штату Коннектикут), співавтор законопроєкту.
Голова Комітету Сенату зі збройних сил Роджер Вікер (республіканець від штату Міссісіпі) заявив, що цей законопроєкт може стати «найбільшим політичним досягненням» Ґрема.
Однак Палата представників не працює до кінця літа, тому законопроєкт набуде чинності не раніше вересня. Сенатський законопроєкт буде важко ухвалити багатьом демократам із Палати представників, які виступають проти надання президенту широких повноважень щодо введення мит до 100% на країни, які закуповують значні обсяги російської нафти.
Сенаторка Жанна Шахін (демократка від Нью-Гемпшира), провідна демократка в Комітеті з міжнародних відносин, заявила, що законопроєкт Сенату є єдиним життєздатним пакетом санкцій, який може бути ухвалений.
Водночас, як зазначає видання The Washington Post, деякі аналітики сумніваються, що законопроєкт про «пекельні санкції» проти Росії зможе змусити Москву припинити війну.
Експерт з російської економіки з Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) Річард Конноллі заявив, що основні покупці російської нафти можуть відмовитися дотримуватися цих заходів або збільшити закупівлі на чорному ринку.
Війни з Іраном, яка призвела до зростання світового
- Останні
- Популярні
Новини по днях
29 липня 2026
