У Кремлі обговорюють воєнний стан після виборів
У Кремлі обговорюють можливість запровадити воєнний стан або окремі його елементи після виборів до Держдуми, повідомляє «Верстка» з посиланням на джерела у федеральній та регіональній владі. Ініціативу, за даними видання, підтримують окремі силовики. Серед можливих наслідків називають тотальну цензуру, комендантську годину й обмеження пересування; нову хвилю мобілізації джерела розглядають як окремий можливий варіант поповнення армії.
Кілька співрозмовників «Верстки» у федеральних і регіональних органах влади, а також у керівництві однієї з опозиційних думських фракцій не виключають запровадження воєнного стану або його елементів після вересневих виборів. За федеральним законодавством РФ, для цього достатньо указу президента із зазначенням дати й часу початку дії режиму. Строк його дії не обмежений, а скасувати його також може президентським указом.
За даними двох політтехнологів, які працюють із Кремлем, цей варіант підтримують деякі силовики. Вони вважають, що російська влада має припинити «панькатися» з населенням і «воювати всією країною». Один із них припустив, що тригером може стати серйозний провал на фронті або різке погіршення набору людей до війська.
Співрозмовник у керівництві однієї з думських фракцій сказав виданню, що становище країни стає дедалі серйознішим і «без крайніх заходів його урівноважити може й не вийти». Водночас він не виключив, що окремого указу може не бути, оскільки влада намагається зберігати для більшості громадян відчуття невтягнутості у війну.
Формальне запровадження цього режиму означало б пряміше управління державою. У матеріалі «Верстки» серед потенційних заходів названі призупинення діяльності партій і громадських організацій, заборона масових акцій, скасування виборів, тотальна цензура, комендантська година та обмеження пересування громадян.
Влада також може залучати цивільних та їхнє майно до робіт, пов’язаних з обороною. Частина таких механізмів, як зазначає видання, вже фактично діє: зокрема, у Росії існує воєнна цензура щодо інформації, яка суперечить офіційній позиції Міноборони.
Нині воєнний стан діє у чотирьох захоплених російськими військами частинах України — у так званих «ДНР» і «ЛНР», а також у Херсонській та Запорізькій областях.
«Верстка» та «Важные истории» раніше повідомляли, що навесні 2026 року потік нових контрактників різко скоротився. За оцінкою дослідника Німецького інституту міжнародної політики та безпеки Яніса Клюге, у першому кварталі Міноборони РФ залучало 800–1000 контрактників на день — приблизно на 20% менше, ніж роком раніше. На тлі цього російська влада, за даними джерел, розглядає нову хвилю мобілізації як один із варіантів поповнення армії.
Вісім співрозмовників, які працюють з адміністрацією президента РФ, а також джерела у військкоматах і близьке до ФСБ джерело чули про ймовірність мобілізації восени. Всі вони наголошують, що остаточного рішення немає.
Паралельно регіони активізували вербування контрактників. У Новосибірській області, за даними «Верстки», за контракт до 31 липня обіцяють одноразову виплату 2,9 мільйона рублів і щомісячне грошове забезпечення 224 тисячі рублів. Джерело в обласному уряді пояснило це низькими показниками набору та вимогою виконати план до серпня.
Матеріал «Верстки» описує ширший набір можливих кроків, які російські чиновники, експерти та політичні кола обговорюють після виборів. Серед них — подальше посилення репресивного законодавства, контроль за закордонними фінансовими активами та нові обмеження на виїзд для окремих категорій громадян.
Повідомлення про запровадження загальних виїзних віз для всіх росіян у Кремлі не підтверджують. Джерела, близькі до адміністрації президента та керівництва Держдуми, розповіли «Верстці», що їм про таку ініціативу невідомо. Водночас вони допускають додаткові правила для визначених категорій, зокрема працівників стратегічних підприємств.
Джерела видання також стверджують, що Роскомнагляд продовжить обмежувати окремі VPN-сервіси та тиснути на магазини застосунків, хоча від ідеї платного міжнародного трафіку і законодавчої заборони VPN, за їхніми словами, відмовилися через технічні труднощі.
Кремль неодноразово ухвалював непопулярні рішення після виборів або в періоди, коли суспільна увага була відвернена від політики. Серед таких прикладів видання наводить монетизацію пільг у 2004 році та оголошення про підвищення пенсійного віку в день відкриття футбольного чемпіонату світу 2018 року.
У 2026 році індексацію тарифів ЖКГ, яку зазвичай проводять 1 липня, перенесли на 1 жовтня — вже після виборів до Держдуми. Водночас у статті йдеться про можливе скорочення пільг, нові збори та посилення податкового контролю на тлі дефіциту федерального бюджету й пріоритетності оборонних витрат.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
27 липня 2026
