Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

27 липня 1953 – перемир'я у Кореї: чому ця війна офіційно не закінчилася досі

24tv.ua

27 липня 1953 – перемир'я у Кореї: чому ця війна офіційно не закінчилася досі

А радше як момент, коли сторони лише вимушено погодилися не стріляти. 24 Канал розповість про все це трохи докладніше.

Коли 27 липня 1953 року у Пханмунджомі укладали угоду про перемир'я у Корейській війні, це було не свято, не урочисте "нарешті кінець", а лише крихке "поки що досить". Документ підписали від імені командування ООН, північнокорейської армії та китайських "добровольців". Південна Корея взагалі відмовилася підписувати, оскільки її тодішній президент вимагав повного об'єднання країни

Сторони домовилися, що бої мають зупинитися о 22:00 за корейським часом того ж дня. Саме так і сталося, але головний парадокс цієї історії в іншому – перемир'я так і не стало миром. Воно лише заморозило війну, не закриваючи її політично і юридично. Конференція для врегулювання питання Кореї мала відбутися протягом трьох місяців, однак цього так і не сталося.

Тож маємо сухий факт: у липні 1953 року сторони підписали саме Korean War Armistice Agreement, тобто угоду про перемир'я, а не мирний договір. Через це формально стан війни не був припинений, і не припинений досі.

Війна між Північчю та Півднем Кореї, яка почалася у червні 1950 року, закінчилася лише розведенням сторін уздовж лінії фронту, що приблизно збіглася з 38 паралеллю. Саме ця лінія стала військовою демаркаційною межею. Відтоді обидві Кореї існують окремо, а між ними – не мир, а озброєна тиша.

Найцікавіше про Корейську війну і перемир'я 1953 року: дивіться відео vchora-official

Зверніть увагу: Корейська війна зруйнувала мало не весь півострів (понад 80% промислової й транспортної інфраструктури обох країн стали руїнами) і принесла колосальні людські втрати (близько 3 – 4 мільйонів загиблих). Крім того, конфлікт назавжди розділив мільйони сімей та зафіксував розкол півострова Демілітаризованою зоною завдовжки 248 кілометрів, яка існує й досі.

Підписання угоди у Пханмунджомі було далеко не гладким ритуалом. Документ узгодили лише після низки складних обговорень, і навіть у день підписання залишалися суперечки, зокрема й щодо буквально формальностей чи присутності преси.

27 липня військові завершили підписання у спеціально збудованій будівлі у Пханмунджомі, не обмінявшись жодним словом. Це була майже німа сцена – холодна, напружена, символічна. І все одно довелося фіналізувати угоду пізніше, вже у Мунсан-ні.

Ба більше, гарячі бої ще кілька годин не відпускали півострів. Артилерія та міномети продовжували працювати, літаки Командування ООН били по північнокорейських цілях, а ВМС США обстрілювали узбережжя КНДР. Зупинка о 22:00 стала не дзвоном перемоги, а втомленим видихом після 3 років кривавої катастрофи.

Далі ж взаємна недовіра просто виявилася сильнішою за дипломатію. Але критичніше інше – Північ і Південь бачили майбутнє по-різному, а великі гравці, як США, Китай і СРСР, дбали про власні інтереси.

Домовитися про спільне завтра вони не змогли, тож півострів досі живе в історичній незавершеності. І саме ця незавершеність зробила Корейську війну одним із найвідоміших прикладів замороженого конфлікту у світовій історії.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
27 липня 2026

Новини на тему

Більше новин