Успішна історія пацієнтки Черкаського онкоцентру, яка пройшла дві трансплантації
Ще кілька років тому життя Анастасії Огородник із Монастирищини поділилося на «до» і «після». Попереду були курси хімієтерапії, дві трансплантації стовбурових клітин і довгий шлях до ремісії. Сьогодні вона знову радіє звичайним речам – проведеному часу з доньками, їхнім успіхам і можливості просто жити.Про свою хворобу жінка дізналася ще в 2019 році. Згадує, що це сталося зовсім несподівано. Вона саме готувалася до випускного доньки в дитячому садку, коли помітила, що в неї збільшився лімфовузол. Не відкладаючи, звернулася до лікарів.Поїхала до Вінниці, а звідти її направили до Черкаського онкоцентру. Тут виконали біопсію та підтвердили діагноз – лімфома Ходжкіна.Спочатку Анастасія пройшла шість курсів хімієтерапії. Лікування дало хороший результат, однак уже в лютому 2020 року стався рецидив.– Знову почалася моя боротьба за життя і здоров’я. Тоді лікарі запропонували аутологічну трансплантацію стовбурових клітин, тобто донором стала я сама собі, – розповідає Анастасія.Підготовка до трансплантації була непростою й тривалою. У лютому 2021 року жінці виконали її, однак досягти ремісії, на жаль, не вдалося.До 2023 року Анастасія проходила лікування у відділі клінічних досліджень. Курси терапії допомогли призупинити ріст пухлини, але остаточно подолати хворобу не вдалося.Тоді лікарі ухвалили рішення про алогенну трансплантацію. Донором кісткового мозку став батько Анастасії – військовослужбовець, який із 2014 року захищає Україну в лавах Збройних сил.Трансплантацію виконали в березні 2023 року. Період відновлення був тривалим: додому жінка повернулася лише наприкінці червня.– Усі лікарі, медсестри та медичний персонал дуже мене підтримували. Це теж відіграло важливу роль у моєму одужанні. Зараз почуваюся добре, потроху повертаюся до звичного життя. У мене дві доньки, тому весь вільний час присвячую їм. Старша співає, молодша займається бальними танцями. Я із задоволенням вожу їх на репетиції, а їхні успіхи й перемоги – найбільше щастя для мене, – ділиться Анастасія.Найбільша мрія жінки сьогодні така ж, як і в мільйонів українців: щоб якнайшвидше закінчилася війна, а її батько повернувся додому живим і здоровим.Як розповідає лікарка-гематолог Надія Скирда, на початку червня 2019 року в пацієнтки діагностували лімфому Ходжкіна. Відповідно до стандартів лікування того часу вона отримала шість курсів хімієтерапії. Проте вже через пів року було зафіксовано прогресування захворювання.– Пацієнтка отримувала імунотерапію, після чого було рекомендовано проведення аутологічної трансплантації стовбурових клітин. У серпні 2021 року хвороба знову повернулася. Анастасія потрапила до клінічного дослідження, у межах якого загалом отримала 17 курсів лікування. Проте через рік було діагностовано повторне ураження лімфатичних вузлів. Було прийнято рішення про проведення алогенної трансплантації. Повністю сумісного донора у світовому реєстрі знайти не вдалося, тому донором став її батько. У березні 2023 року пацієнтці виконали трансплантацію. Післятрансплантаційний період ускладнився розвитком гострої реакції «трансплантат проти господаря».Нині пацієнтка перебуває в ремісії та почувається досить добре, – зазначає Надія Скирда.Про це пише Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної радиЧитайте нас також в Telegram та переглядайте у Facebook !рекламаІнші матеріали по темі:26/07/2026 23:41 - Зеленський присвоїв звання Героя України Риженку 25/07/2026 09:19 - Вакцинобус на Черкащині: чому навіть ті, хто вагається, зрештою погоджуються на щеплення24/07/2026 14:31 - У Черкасах об’єднали зусилля медиків та соцпрацівників для покращення паліативної допомоги важкохворим пацієнтам21/07/2026 09:00 - «Скринінг здоров’я 40+»: Канів — на 9 місці в Україні за кількістю наданих послуг20/07/2026 14:12 - На Черкащині вакцинобуси та мобільна амбулаторія охоплюють найвіддаленіші села областіДодати коментарЗвертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!Ім'я (обов'язкове)Електронна адресаНадіслатиСкасувати Цікаві новини звідусільНОВЕ НА САЙТІТур вихідного дня: Що побачити у Львові за вікенд? У Черкасах пройшов Марш Подяки випускників (ВІДЕО) «Треба дуже любити те, що ти робиш»: Ольга Степан’ян презентувала авторську фотокнигу
Сьогодні вона знову радіє звичайним речам – проведеному часу з доньками, їхнім успіхам і можливості просто жити.Про свою хворобу жінка дізналася ще в 2019 році. Згадує, що це сталося зовсім несподівано. Вона саме готувалася до випускного доньки в дитячому садку, коли помітила, що в неї збільшився лімфовузол. Не відкладаючи, звернулася до лікарів.Поїхала до Вінниці, а звідти її направили до Черкаського онкоцентру. Тут виконали біопсію та підтвердили діагноз – лімфома Ходжкіна.Спочатку Анастасія пройшла шість курсів хімієтерапії. Лікування дало хороший результат, однак уже в лютому 2020 року стався рецидив.– Знову почалася моя боротьба за життя і здоров’я. Тоді лікарі запропонували аутологічну трансплантацію стовбурових клітин, тобто донором стала я сама собі, – розповідає Анастасія.Підготовка до трансплантації була непростою й тривалою. У лютому 2021 року жінці виконали її, однак досягти ремісії, на жаль, не вдалося.До 2023 року Анастасія проходила лікування у відділі клінічних досліджень. Курси терапії допомогли призупинити ріст пухлини, але остаточно подолати хворобу не вдалося.Тоді лікарі ухвалили рішення про алогенну трансплантацію. Донором кісткового мозку став батько Анастасії – військовослужбовець, який із 2014 року захищає Україну в лавах Збройних сил.Трансплантацію виконали в березні 2023 року. Період відновлення був тривалим: додому жінка повернулася лише наприкінці червня.– Усі лікарі, медсестри та медичний персонал дуже мене підтримували. Це теж відіграло важливу роль у моєму одужанні. Зараз почуваюся добре, потроху повертаюся до звичного життя. У мене дві доньки, тому весь вільний час присвячую їм. Старша співає, молодша займається бальними танцями. Я із задоволенням вожу їх на репетиції, а їхні успіхи й перемоги – найбільше щастя для мене, – ділиться Анастасія.Найбільша мрія жінки сьогодні така ж, як і в мільйонів українців: щоб якнайшвидше закінчилася війна, а її батько повернувся додому живим і здоровим.Як розповідає лікарка-гематолог Надія Скирда, на початку червня 2019 року в пацієнтки діагностували лімфому Ходжкіна. Відповідно до стандартів лікування того часу вона отримала шість курсів хімієтерапії. Проте вже через пів року було зафіксовано прогресування захворювання.– Пацієнтка отримувала імунотерапію, після чого було рекомендовано проведення аутологічної трансплантації стовбурових клітин. У серпні 2021 року хвороба знову повернулася. Анастасія потрапила до клінічного дослідження, у межах якого загалом отримала 17 курсів лікування. Проте через рік було діагностовано повторне ураження лімфатичних вузлів. Було прийнято рішення про проведення алогенної трансплантації. Повністю сумісного донора у світовому реєстрі знайти не вдалося, тому донором став її батько. У березні 2023 року пацієнтці виконали трансплантацію. Післятрансплантаційний період ускладнився розвитком гострої реакції «трансплантат проти господаря».Нині пацієнтка перебуває в ремісії та почувається досить добре, – зазначає Надія Скирда.Про це пише Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної радиЧитайте нас також в Telegram та переглядайте у Facebook !рекламаІнші матеріали по темі:26/07/2026 23:41 - Зеленський присвоїв звання Героя України Риженку 25/07/2026 09:19 - Вакцинобус на Черкащині: чому навіть ті, хто вагається, зрештою погоджуються на щеплення24/07/2026 14:31 - У Черкасах об’єднали зусилля медиків та соцпрацівників для покращення паліативної допомоги важкохворим пацієнтам21/07/2026 09:00 - «Скринінг здоров’я 40+»: Канів — на 9 місці в Україні за кількістю наданих послуг20/07/2026 14:12 - На Черкащині вакцинобуси та мобільна амбулаторія охоплюють найвіддаленіші села областіДодати коментарЗвертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!Ім'я (обов'язкове)Електронна адресаНадіслатиСкасувати Цікаві новини звідусільНОВЕ НА САЙТІТур вихідного дня: Що побачити у Львові за вікенд? У Черкасах пройшов Марш Подяки випускників (ВІДЕО) «Треба дуже любити те, що ти робиш»: Ольга Степан’ян презентувала авторську фотокнигу
Сьогодні вона знову радіє звичайним речам – проведеному часу з доньками, їхнім успіхам і можливості просто жити.Про свою хворобу жінка дізналася ще в 2019 році. Згадує, що це сталося зовсім несподівано. Вона саме готувалася до випускного доньки в дитячому садку, коли помітила, що в неї збільшився лімфовузол. Не відкладаючи, звернулася до лікарів.Поїхала до Вінниці, а звідти її направили до Черкаського онкоцентру. Тут виконали біопсію та підтвердили діагноз – лімфома Ходжкіна.Спочатку Анастасія пройшла шість курсів хімієтерапії. Лікування дало хороший результат, однак уже в лютому 2020 року стався рецидив.– Знову почалася моя боротьба за життя і здоров’я. Тоді лікарі запропонували аутологічну трансплантацію стовбурових клітин, тобто донором стала я сама собі, – розповідає Анастасія.Підготовка до трансплантації була непростою й тривалою. У лютому 2021 року жінці виконали її, однак досягти ремісії, на жаль, не вдалося.До 2023 року Анастасія проходила лікування у відділі клінічних досліджень. Курси терапії допомогли призупинити ріст пухлини, але остаточно подолати хворобу не вдалося.Тоді лікарі ухвалили рішення про алогенну трансплантацію. Донором кісткового мозку став батько Анастасії – військовослужбовець, який із 2014 року захищає Україну в лавах Збройних сил.Трансплантацію виконали в березні 2023 року. Період відновлення був тривалим: додому жінка повернулася лише наприкінці червня.– Усі лікарі, медсестри та медичний персонал дуже мене підтримували. Це теж відіграло важливу роль у моєму одужанні. Зараз почуваюся добре, потроху повертаюся до звичного життя. У мене дві доньки, тому весь вільний час присвячую їм. Старша співає, молодша займається бальними танцями. Я із за
- Останні
- Популярні
Новини по днях
27 липня 2026
