РФ активніше застосовує “бандеролі” по Харківщині — огляд фронту (відео)
Харків опинився перед новою смертельною загрозою – непомітними «бандеролями». Антидронові сітки на АЗС – не панацея. Ворог знову пробирається в Куп’янськ. У Козачій Лопані йде «штовханина». Евакуюватися можливо лише через кілзону. Про війну Росії з цивільними та загострення на фронті — в огляді МГ “Об’єктив”.
Кількість боїв на Харківщині, за зведеннями Генштабу, не перевищує двох десятків на добу. Аналітики DeepState востаннє змінювали мапу 9 липня. Тоді позначили просування ворога біля кордону – в бік села Бочкове. Слідом там дещо розширилася «сіра зона». Попри зовнішнє враження відносного затишшя, насправді бої інтенсивні. Росіяни намагаються формувати свою так звану «буферну зону» вздовж кордону. Держприкордонслужба повідомила про спроби дестабілізувати ще одну ділянку – біля села Артільне Вільхуватської громади. Тим часом у ЗСУ підтвердили відновлення боїв у Куп’янську.
«Непроста ситуація в Куп’янську, бо в Куп’янську ворог дуже сильно посилив атаки. На схід від Осколу росіяни активно прориваються через Ківшарівку та біжать у бік Куп’янська-Вузлового, намагаються розсікти український плацдарм на схід від річки. Їм чиниться значний опір, там вони несуть великі втрати, але не особливо зупиняються при цьому. Ускладнилася додатково ситуація, на жаль, і на захід від річки, а саме безпосередньо в місті Куп’янськ, де росіяни сильно посилили спроби заходу з півночі міста та спроби зачепитися за північні райони міста. Фактично, вже чіпляються, вже в північних районах міста додатково йдуть бої», — повідомив речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов.
Важкою залишається ситуація на півночі Харківщини. Там російська армія намагається реалізувати ідею своєї «буферної зони», а також – просунутися ближче до Харкова.
«Козача Лопань дозволяє скоротити дистанцію до Харкова, і, умовно кажучи, якщо вони закріпляться, дозволяє піддавати північні райони Харкова атакам дронів. Але якраз у Козачій Лопані йде класична штовханина. З неї кілька разів вибивали ворога, ворог намагається повертатися і закріплятися в самому населеному пункті», — зауважив Трегубов.
Посеред цієї «штовханини», як її визначив Трегубов, досі лишаються цивільні. Люди не евакуювалися, коли це ще було можливо зробити за допомогою силовиків або волонтерів. Тепер між ними та останньою точкою, якої може дістатися транспорт, – близько 14 кілометрів справжньої кілзони. У такій ситуації – кілька десятків місцевих. Серед них чимало літніх і маломобільних.
«67 у Козачій Лопані та шість на Новій Козачій. Зараз у нас вже евакуація, яка проходить, — це вже «допоможи собі сам», а далі вже ми тоді. Бо вже не можуть приїхати туди броньовані машини. Велосипеди ще можуть. Так — кинути велосипед і заховатися у посадку. Отак от ще люди, ще так вони виїжджають. Ми кожен день підраховуємо, кожен день. Так, оцей не вийде, у нього вже сили не вистачить вийти, а оцей може вийти», — розповіла староста селища Козача Лопань Людмила Вакуленко.
Як насправді виглядає російське «освобождение», Вакуленко розповіла в МГ “Об’єктив” в інтерв’ю. Дивіться цю розмову на нашому ютуб-каналі у вівторок, 28 липня.
Спроби ворога просунутися на півночі Харківщини впливають і на життя в обласному центрі. Чим ближче російські оператори дронів до міста, тим більше можливостей дістатися в Харків отримують FPV-дрони, в тому числі – на оптоволокні. Останнім часом «прильоти» таких безпілотників стали ледь не щоденними.
«Сьогодні ми відпрацьовуємо разом з військовими нашими способи, щоб унеможливити влучання FPV-дронів на оптоволокні. Так, це певний процес, але він займає певний термін часу, але ми працюємо над цим. А що стосується сьогодні, які райони небезпечні. Перш за все, це ті райони, які розташовані поряд з Кільцевою дорогою. Це ураження АЗС. І сьогодні, хочу сказати, що FPV-дрони долітають до міста Харка на відстань до 40 км, бо вони їх модернізували», — прокоментував мер Ігор Терехов.
Однією з пріоритетних цілей для російських дронів у Харкові залишаються автозаправні станції. Терехов закликав державну владу підтримати АЗС і облаштувати там укриття для відвідувачів і персоналу. Начальник ХОВА Олег Синєгубов пояснює – бюджетних грошей на те, щоб розв’язати всі питання та затягнути все антидроновими сітками не вистачає.
«Важка тут ситуація з фінансуванням, перш за все, ми маємо перекривати ті потреби, які ми наразі маємо. У нас є просідання бюджету, тому що дуже велика кількість підприємств релокується, у нас є падіння дохідної частини. Тому ми на це зважаємо. Далі ми зверталися і будемо звертатися і до уряду, щоб отримати додаткове фінансування на антидроновий захист. Наразі у нас встановлюються антидронові сітки по області, однак ми маємо визначати пріоритет, враховуючи обмежений ресурс. Пріоритет — більш небезпечні ділянки наразі», — наголосив Синєгубов.
Він анонсував зустріч із керівництвом АЗС, де мали обговорити спільний алгоритм роботи. Зокрема – встановлення модульних укриттів на території АЗС. Антидронові сітки також входять у пакет для посилення захисту. Проте начальник ХОВА відзначив: це – не панацея.
Поки влада та військові вирішують, як протидіяти полюванню FPV на заправки, зростає інша загроза. Ворог усе більш активно застосовує свої дрони-ракети «Бандероль».
“Дуже велика небезпека, що стосується новітньої зброї, — це “бандеролі”. Вони йдуть на дуже низьких висотах, і зафіксувати дуже-дуже важко їх”, — зазначає Терехов.
Перший “приліт” такого боєприпасу на Харківщині зафіксували на початку травня – по Безлюдівці. З того часу запуски почастішали, а їхні наслідки стали трагічними. Саме «бандеролями» російська армія вдарила по терміналу “Нової пошти” в районі Коротича на минулих вихідних. Кількість жертв цього удару до кінця тижня сягнула п’яти: троє чоловіків загинули на місці, ще двоє від важких поранень померли в лікарні. Руйнівна сила «бандеролей» – навіть не головна небезпека. Проблемою стала неможливість їх вчасно виявити.
«На жаль, той удар був саме «бандеролями», вони летіли на досить низькій висоті. Є проблеми із виявленням. Зараз ми разом з нашими військовими аналізуємо та працюємо над виправленням цієї ситуації. І будемо, звичайно, покращувати систему оповіщення», — пояснив Синєгубов.
На фронті з «бандеролями» достатньо успішно справляється РЕБ, розповів «Сайгон» – заступник командира зенітного ракетно-артилерійського дивізіону «Аркус» 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія». Звісно, придушити вдається не всі такі дроно-ракети, адже противник змінює частоти. Але засоби радіоелектронної боротьби – не єдиний наявний вихід.
«Бандероль» – звичайна ціль, як для протиповітряної оборони, тому що схожі параметри польоту до крилатої ракети. Запускалася вона зазвичай з безпілотників російських “Оріон”, часто з акваторії Чорного моря, де він там постійно по колу літає, як то кажуть. І Миколаївська, Одеська області часто піддавалися обстрілам саме з “Оріона”. Можливо є інші літальні апарати, які можуть застосовувати цей баражуючий боєприпас. Ну а так, параметри польоту в нього близько 600 км/год, відповідно застосовуються по ній ті засоби, які можуть влучити. Звісно, що мова не йде про дрони-перехоплювачі, тут уже більше працюють ракетами по цій цілі», — пояснив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Тож є всі підстави вважати, що ефективність української ППО в протидії цій новій загрозі поступово зростатиме.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
25 липня 2026
