Від Гелетея і Муженка – до Хмари і Драпатого. Хто був міністром оборони та головкомом ЗСУ за час...
Володимир Зеленський офіційно призначив Михайла Драпатого новим головкомом ЗСУ, а Ігоря Скибюка – начальником Генштабу. Таким чином генерал-майор Драпатий став третім після Олександра Сирського та Валерія Залужного головнокомандувачем українського війська з 2022 року. За той самий період у Міноборони з’явився вже п’ятий керівник – відомство очолив в. о. Євгеній Хмара. «Слово і діло» вирішило показати на інфографіці, як змінювався тандем міністра оборони і головкома ЗСУ у ширшій перспективі – з липня 2014 року, самого розпалу гібридної війни на Сході.
Україна зустріла початок гібридної агресії росії з невизначеністю у військовому управлінні. За короткий час з лютого по липень 2014 року змінилися троє очільників міністерства оборони та два головкоми: спершу – запропоновані ще Віктором Януковичем, потім – Олександром Турчиновим.
Перші довготривалі керівники з’явилися 3 липня 2014 року, коли новообраний Петро Порошенко підписав указ про призначення генерал-лейтенанта Віктора Муженка начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних Сил України. Того ж дня Верховна Рада проголосувала за кандидатуру генерал-полковника Валерія Гелетея на посаду міністра оборони.
Цих двох чекала різна доля: Валерій Гелетей подав у відставку 14 жовтня 2014 року через недавню поразку під Іловайськом і свої неоднозначні заяви. Натомість Віктор Муженко лишався головнокомандувачем ЗСУ решту каденції Порошенка – до 21 травня 2019 року.
Замість Валерія Гелетея президент запропонував на посаду міністра оборони генерал-полковника Степана Полторака, який очолював відомство до 29 серпня 2019 року – майже п’ять років. За цей час Антитерористична операція (АТО) формально змінилася на Операцію об’єднаних сил (ООС).
Крім того, з 1 січня 2019 року міністрами оборони України могли бути тільки цивільні особи. Через це Степан Полторак ще у 2018 році звільнився з військової служби.
21 травня 2019 року, наступного дня після інавгурації, Володимир Зеленський призначив начальником Генштабу – головнокомандувачем ЗСУ генерал-лейтенанта Руслана Хомчака. Після парламентських виборів Зеленський запропонував і свою кандидатуру міністра оборони – Андрія Загороднюка.
Загороднюк пішов зі своєї посади разом із більшістю кабінету Олексія Гончарука 4 березня 2020 року. Замість нього міністерство очолив генерал-лейтенант у відставці Андрій Таран, який пробув ним півтора року – до 3 листопада 2021 року.
Руслан Хомчак протримався на посаді головкома ЗСУ два роки – до 27 липня 2021 року. Він став першим головнокомандувачем ЗСУ, який не був одночасно начальником Генштабу: 27 березня 2020 року ці посади було розділено.
24 лютого 2022 року міністерство оборони зустріло з Олексієм Резніковим, який очолив відомство лише за кілька місяців до вторгнення. Натомість на момент початку бойових дій Валерій Залужний перебував на посаді головнокомандувача ЗСУ вже понад пів року.
Резніков втратив посаду міністра оборони 5 вересня 2023 року на тлі скандалів із закупівлями для ЗСУ. Замість нього відомство очолив Рустем Умєров – перший міністр оборони кримськотатарського походження.
8 лютого 2024 року Володимир Зеленський звільнив Валерія Залужного з посади головкома, на якій він провів два з половиною роки. Новим керівником ЗСУ президент призначив генерал-полковника Олександра Сирського.
Олександр Сирський також пробув головнокомандувачем ЗСУ два з половиною роки. За цей період у Міністерстві оборони змінилися три керівники: 17 липня 2025 року Умєров пішов у відставку разом із рештою кабінету Дениса Шмигаля, який сам очолив Міноборони до січня 2026 року.
Після цього міністром оборони пів року пробув Михайло Федоров, чия несподівана відставка зрештою призвела й до відставки Олександра Сирського. Станом на кінець липня в України немає затвердженого Радою міністра оборони, але його обов’язки виконує колишній в. о. голови СБУ Євгеній Хмара. Натомість новим головкомом став Михайло Драпатий.
Нагадаємо, колишній головком Валерій Залужний відреагував на призначення Михайла Драпатого: «Новому головнокомандувачу Збройних Сил України буде дуже важко. Значно важче, ніж він собі уявляє. Проте Михайлу точно вже ніколи не буде соромно».
Також привітав із призначенням Драпатого й ексміністр оборони Михайло Федоров: «Це нове повітря й нова надія в боротьбі вільних людей за свободу та справедливість. Голос змін, який не можна було не почути».
Середній термін перебування міністрів оборони на посаді – найменший серед ключових відомств воєнного часу: 611 днів проти 833 у глав МЗС та 977 у глав МВС. Детальніше про те, скільки трималися у своїх кріслах глави уряду, Міноборони, МВС та МЗС, – на інфографіці.
Також «Слово і діло» аналізувало, як Верховна Рада голосувала за призначення міністрів оборони від Гелетея до Федорова. Найбільше голосів «за» свого часу отримав Степан Полторак – 347, а найбільше «проти» – Андрій Таран (58).
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
- Останні
- Популярні
Новини по днях
23 липня 2026
