Російські хакери зламують приватні камери, щоб стежити за постачанням зброї в країнах НАТО
Російські хакери, яких підтримує держава, розгорнули систематичну кампанію із захоплення контролю над камерами безпеки, підключеними до інтернету по всій Європі. Головна мета цієї операції – моніторинг логістичних маршрутів НАТО й відстеження постачання зброї, що прямує до України. Про це пише видання Cyber Press.
Перетворюючи звичайні IP-камери на мережу датчиків воєнної розвідки, російські спецслужби отримують доступ до інформації, яку часто неможливо здобути навіть за допомогою супутників чи безпілотників.
Географія шпигунської мережі охоплює країни Європейського Союзу, держави-члени НАТО та саму Україну.
Оператори зосереджують увагу на пристроях, які мають огляд на стратегічно важливі об’єкти: автошляхи, порти, зони завантаження та ключові транспортні вузли. Захоплені відеопотоки в реальному часі дозволяють ідентифікувати маршрути конвоїв, типи вантажів та точний час переміщення військової техніки. Наземне відео забезпечує деталізацію, недоступну для космічної розвідки, даючи Москві чітке розуміння того, що саме і коли відправляють на фронт.
Ця кампанія значною мірою покладається на невиправлені вразливості, слабкий контроль доступу та аналіз зображень за допомогою штучного інтелекту для вилучення та зіставлення даних про рух військових у великих масштабах, – прокоментували у спільній заяві представники Служби загальної розвідки та безпеки (AIVD) і Служби військової розвідки та безпеки (MIVD) Нідерландів.
Процес ідентифікації цілей відбувається через відкритий інтернет. Хакери шукають незахищені IP-камери, використовуючи стандартний набір методів: відгадування стандартних або слабких паролів, використання застарілого програмного забезпечення та експлуатацію відомих уразливостей.
Дані компанії Censys свідчать про те, що лише в Нідерландах понад 45 тисяч камер мають прямий вихід у мережу, а близько 2 тисяч хостів за цими камерами працюють із критичними вразливостями, які вже активно використовують зловмисники.
Масштаби проблеми в межах НАТО та України ще серйозніші. Загалом, понад 87 тисяч підключених до мережі камер пов’язані з потенційно вразливими сервісами. В Україні фахівці нарахували понад 4 тисячі таких пристроїв. Окремі вузли мають застарілі проблеми, як-от CVE-2016-7407 у Dropbear SSH або CVE-2021-39275 у сервері Apache HTTP. Це демонструє, як баги восьмирічної давнини у допоміжних службах дозволяють шпигунам захопити повний контроль над усім пристроєм.
Особливу небезпеку становить використання штучного інтелекту. Нідерландська розвідка зазначає, що захоплені кадри проходять обробку системами розпізнавання образів. Штучний інтелект автоматично виявляє конкретні типи транспортних засобів, маркування підрозділів та інші індикатори військової активності.
Об’єднуючи дані з багатьох камер, агрегаційні системи корелюють рухи в часі та просторі, будуючи детальну карту логістичних шляхів, районів зосередження та потенційних слабких місць у ланцюгах постачання допомоги.
Зменшення ризику шпигунства починається з базової гігієни поверхні атак – організації та приватні особи повинні спочатку з’ясувати, які камери взагалі відкриті для публічного інтернету, – заявили фахівці розвідувальних служб Нідерландів.
Експерти наголошують, що будь-який пристрій, доступний через пряму IP-адресу, переадресацію портів чи хмарне реле виробника, має пройти ретельну перевірку. Особливу увагу слід приділити камерам, що оглядають логістичні потоки, входи до стратегічних об’єктів та елементи критичної інфраструктури. Лише системний підхід до цифрової безпеки дозволить засліпити ворога на шляхах постачання військової допомоги.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
23 липня 2026
