Україна представила новий ударний дрон «Палиця» зі Starlink і дальністю до 90 км
Він дешевший за «Булаву» і може використовуватися там, де потрібна менша потужність бойової частиниУкраїнська компанія DEVIRO представила новий ударний безпілотник літакового типу «Палиця», який має стати більш дешевим і масовим доповненням до вже відомого ударного комплексу «Булава».Новинка здатна працювати в парі з розвідувальними дронами «Лелека», що дозволяє створити повноцінний розвідувально-ударний комплекс.Презентація безпілотника відбулася під час виставки Demo Day TFUA, повідомляє United24 Media з посиланням на компанію-розробника.За даними DEVIRO, «Палиця» призначена для ударів по цілях у тактичному тилу противника – складах, командних пунктах, паливних базах, військовій техніці та логістичних маршрутах.Безпілотник має радіус бойового застосування до 90 км, може перебувати в повітрі до 70 хвилин і нести бойову частину масою до 3 кг. Після захоплення цілі він здатний самостійно завершувати атаку за допомогою системи комп'ютерного бачення.Однією з головних особливостей нового дрона стала можливість працювати без GPS. Він підтримує автоматичну навігацію, захищений цифровий канал зв'язку, мережеву технологію MESH, а також може використовувати Starlink для керування на великих відстанях.Дальність передачі відео й телеметрії за прямої видимості становить до 100 км.У DEVIRO пояснюють, що «Палиця» створювалася не як окремий безпілотник, а як частина єдиної системи. Розвідувальний дрон «Лелека» знаходить і супроводжує ціль, а «Палиця» завдає удару.Такий підхід уже використовується з дорожчим ударним дроном «Булава», однак новий комплекс має стати доступнішим для серійного виробництва.Якщо ціль перебуває в межах 90 км і не потребує потужної бойової частини, військові зможуть застосовувати дешевшу «Палицю», залишаючи «Булаву» для складніших операцій.Наразі «Палиця» проходить бойові випробування і ще не прийнята офіційно на озброєння. У компанії повідомили, що після завершення тестування планують перейти до серійного виробництва, однак конкретні терміни поки не називають.Останнім часом українські виробники розробляють не окремі моделі безпілотників, а цілі лінійки ударних дронів різної дальності, вартості та бойових можливостей. Такий підхід дозволяє використовувати дорогі далекобійні комплекси лише там, де вони справді необхідні, а масові й дешевші системи – для щоденної роботи по російській логістиці та військових об'єктах.Бекграунд. Як повідомлялося, США вперше почнуть виробляти українські морські дрони Magura, які потопили кораблі Чорноморського флоту рф.Wed, 22 Jul 2026 14:11:00 +030020307875Новиниhttps://mind.ua/news/20307875-ukrayina-predstavila-novij-udarnij-dron-palicya-zi-starlink-i-dalnistyu-do-90-kmhttps://mind.ua/news/20307875-ukrayina-predstavila-novij-udarnij-dron-palicya-zi-starlink-i-dalnistyu-do-90-km#comment_header_layerНовини на mind.uaБпЛА,Нові технології,військово-промисловий комплексСША витратили майже $40 млрд на війну з ІраномМіністр оборони Піт Гегсет звернувся до Конгресу з вимогою термінового фінансуванняЗагальна вартість бойових дій США проти Ірану вже становить $37,5 млрд.Про це повідомляє Reuters.Зазначена сума покриває певні аспекти конфлікту, а також прогнозовані видатки бюджету до 30 вересня.Раніше, у березні, адміністрація президента Дональда Трампа оцінювала вартість перших шести днів протистояння щонайменше у $11,3 млрд.Минулого місяця Білий дім офіційно звернувся до Конгресу з проханням виділити майже $90 млрд додаткового фінансування, значна частина якого спрямована саме на забезпечення військових дій проти Ірану.Республіканці та демократи висловлюють невдоволення тим, що влада недостатньо інформує їх про плани бойових дій, які тривають після початку спільних ударів США та Ізраїлю 28 лютого.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Україна та США підписали заяву про наміри щодо експорту БпЛА для випробувань. Документ дозволяє Пентагону замовляти українські безпілотні платформи для тестових процедур та оцінки.Wed, 22 Jul 2026 14:08:00 +030020307874Новиниhttps://mind.ua/news/20307874-ssha-vitratili-majzhe-40-mlrd-na-vijnu-z-iranomhttps://mind.ua/news/20307874-ssha-vitratili-majzhe-40-mlrd-na-vijnu-z-iranom#comment_header_layerНовини на mind.uaПентагон,США,Іран,Воєнний конфліктАндрій Вадатурський: «За чотири роки війни ми згенерували $241 млн EBITDA, з яких $234 млн виплатили банкам»Власник і гендиректор компанії «Нібулон» – про нову модель управління, збитки та ризики воєнного часу, ШІ на полях і непобудовані катериПід час повномасштабної війни агрохолдинг «Нібулон» втратив майже 70% активів: на тимчасово окупованих територіях залишилося майна на $92 млн, а Миколаївський порт досі заблокований. Також накопичено близько $600 млн боргів. Через неможливість використовувати річковий флот і звичні шляхи доставляння продукції, компанія була змушена переорієнтуватися на наземні маршрути, що збільшило логістичні витрати в 10–40 разів.Але компанія має і здобутки. «Нібулон» зараз впроваджує нову бізнес-модель (уже переорієнтував ланцюги постачання, оптимізував земельний банк і запровадив електронний документообіг із фермерами) та зміг увійти до переліку найбільших приватних інвесторів в економіку України, спрямувавши на розвиток понад $80 млн. Зокрема, побудував новий зерновий термінал в Ізмаїлі.Як «Нібулон» адаптується до тривалих воєнних викликів, Mind обговорив із власником компанії Андрієм Вадатурським. Серед іншого, розпитав про корективи в управлінні холдингом і нові напрями роботи, бізнес-помилки та судову тяганину з АМПУ, про інвестиції у ВДЕ та специфіку взаємодії з Укрзалізницею. Також торкнулися теми скасування «торговельного безвізу» і перспектив експорту української агропродукції.Про перехід на воєнні рейки– Після понад чотирьох років великої війни «Нібулон» уже не просто адаптується, а будує нову бізнес-модель: від контролю за всім технологічним ланцюгом через власні активи до диверсифікації каналів постачань. На якому етапі ця перебудова зараз: що вдалося втілити, які корективи вносите й чому?– Ми не говоримо про побудову нової бізнес-моделі як про щось обмежене в часі – це процес постійних змін. І питання не лише у трансформації під час війни.Відбулася зміна моделі управління, коли я очолив підприємство після загибелі батька, якого вбила російська ракета 31 липня 2022 року. Також військова агресія зруйнувала конкуренту перевагу «Нібулону» – логістичну інфраструктуру з транспортуванням по Дніпру, Південному Бугу та перевантаженням у Миколаєві – і принесла збитки в розмірі $580 млн. Але за часи війни змінився й сам ринок і клімат – особливо на півдні країни, зокрема через підрив Каховської ГЕС.Ми зрозуміли, що «Нібулон» у його класичній довоєнній формі не зможе виконувати свою ринкову функцію в нинішніх екстремальних умовах. Тому здійснили глибоку трансформацію бізнесу, яка торкнулася абсолютно всіх напрямів. Зміни були спрямовані на підвищення ефективності всього ланцюга створення вартості в Україні та розширення географії діяльності. Велику роль у цьому перетворенні зіграла наскрізна цифровізація.– Тобто тепер ставка на цифровізацію та автоматизацію? Які саме управлінські рішення ви вже ухвалюєте на основі цифрової аналітики чи ШІ? А де, навпаки, людський досвід досі незамінний?– Вважаю, що в нашому бізнесі є можливість максимально залучати автоматизацію і цифровізацію. І ми це робимо. Наприклад, зараз директор елеватора має змогу управляти підприємством, відстежуючи виробничі процеси та ключові показники діяльності з планшета. Проте прийняття управлінських рішень усе одно залишається за людиною. Хоча й це можна змінити на наступному кроці.Думаю, після максимальної автоматизації наших підприємств можна буде передати штучному інтелекту можливість пропонувати варіанти рішень. За людиною залишатиметься лише відповідальність щодо вибору максимально слушного варіанту. Тобто все одно потрібно, аби була жива людина, яка відповідатиме за певні процеси.Іншою причиною, яка обумовлює наш прискорений рух у цифру, є загальнонаціональна проблема з кадрами. Причини зрозумілі: мобілізація, відплив працездатного й кваліфікованого населення за кордон, конкуренція з боку підприємств ОПК тощо.До речі, своїм робітникам за час війни ми регулярно підіймали зарплату. По деяких категоріях вона зросла більш як уп’ятеро. Зокрема, середня зарплата збільшилася втричі – з $650 майже до $1650. Це стало можливим завдяки оптимізації та розвитку IT-інфраструктури, у яку ми за чотири роки вклали $10 млн.Тобто, з одного боку, завдяки перегляду бізнес-процесів і цифровізації ми підняли людям заробітну плату, а з іншого – заощадили десятки мільйонів доларів, які змушені були б сплачувати при неефективних застарілих процесах. Наприклад, до війни на 1000 га землі в нас працювало 26 людей, а зараз завдяки змінам технологій маємо близько п’яти працівників на 1000 га. Аналогічно, якщо на елеваторі раніше працювало 100–120 людей, то зараз від 10 до 15.Про земельний банк «Нібулону»– Як загалом змінився земельний банк «Нібулону» після відкриття ринку сільгоспземель для юросіб за останні два роки та чому?– Деякі політики 20 років лякали всіх відкриттям ринку землі, проте катастрофи, яку передрікали, не сталося. Щодо «Нібулону», то з 2024 року ми викупили близько 4% землі. Як український бенефіціар, маємо на це право.Зараз у нас 52 тис. га землі. На жаль, 26 тис. га в Луганській і Харківський областях ми втратили через війну, і поки що без перспектив повернення. Купуємо 1000–1500 га на рік і плануємо й надалі дотримуватися цієї формули. Але стратегічної мети «викупити всю землю» у нас немає.Зембанк «Нібулону» складається з декількох територіальних кластерів: «Кам#700;янець-Подільський», «Прибужанівський», «Хмільник» та «Чигиринський». Починаючи з півдня країни, де ми здійснювали розмінування (завдяки грантовій допомозі уряду Німеччини через DEG Impulse gGmbH – вони допомогли з фінансуванням машин для наземного розмінування, а зараз зайшли з нами у проєкт водного розмінування) і декілька років не обробляли землю й де змінився клімат через руйнування Каховської дамби – до більш західних областей, де все відносно нормаль
- Останні
- Популярні
Новини по днях
22 липня 2026
