«Сафарі» під сітками: як Херсон протистоїть новій тактиці та оптоволоконним дронам РФ
Українські військові розповідають, що російські пілоти БпЛА на Херсонщині застосовують нову тактику: вони фактично всліпу пікірують штопором на швидкості близько 170 кілометрів на годину. Щойно ударні дрони РФ перетинають лінію зіткнення, вони стрімко прямують до землі, через що підрозділи ЗСУ не встигають їх наздогнати та збити. Утім, за словами морпіхів 34-ї бригади, така методика є малоефективною, оскільки росіяни втрачають точність і не влучають у цілі. Замість цього вони завдають хаотичних ударів по місту та цивільній інфраструктурі.
Якщо раніше Херсонська ОВА фіксувала до 400 атак на місто та область за добу, то нині цей показник збільшився удвічі. Як зазначають, армія РФ застосовує дрони на оптоволокні, здатні залітати на 50 кілометрів углиб: їх неможливо виявити детекторами, а засоби РЕБ проти них безсилі. Як Херсон протистоїть щоденним ударам? Чи спроможні антидронові сітки захистити містян? Та що саме допомогло зменшити кількість артилерійських обстрілів міста?
«Це ворожа FPV ударна. Буде зараз по цивільних бити»
Кожні кілька хвилин на Херсон летять російські дрони. Морпіхи слідкують за перехопленням їхнього відеосигналу. На екрані екіпаж 34-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ бачить те, що бачить російський пілот БпЛА.
«Це перехоплення. Ми бачимо, як ворог залітає до нас. Цими перехопленнями працює і РЕБ. FPV зараз придавили, має десь впасти без влучання в заплановану ціль. Зазвичай отак залітає за день щонайменше 100 – це точно. Ось інша йде ворожа. Це з напрямку на Антонівку. Це ще одна перебиває, теж на Антонівку. Як птахи. Одна за одною, одна за одною заходять», – каже «Шкіпер», командир екіпажу перехоплювачів 34-ї ОБрМП ВМС ЗСУ.
Екіпаж дронів-перехоплювачів 34-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ передусім полює на ударні крила противника та розвідувальні дрони: «Молния», Zala, «Орлан», Supercam. Пілот на позивний «Шкіпер» у небі над Херсоном вистежує російську «Молнию». Анатолій на позивний «Гопри» його коригує. Російські екіпажі БпЛА спеціально шифрують відеосигнал та йдуть буквально всліпу, каже морпіх. Щоби під час перехоплення українським військовим було складно вирахувати маршрут і збити дрон противника.
«Вони звужують екран і тільки бачать шматок неба, і все. Ні вони не бачать, куди вона зараз летить, ні ми не бачимо. Шифрують, закривають екран, щоб ми не могли вирахувати їх», – додає «Гопри», військовослужбовець екіпажу перехоплювачів 34-ї ОБрМП ВМС ЗСУ.
Російські пілоти, окрім цього, почали використовувати ще одну тактику: дрон набирає максимальну швидкість понад 170 кілометрів на годину та стрімголов падає вниз. Наздогнати їх тоді FPV-перехоплювачами неможливо. За словами морпіхів, більшість із російських дронів у цьому випадку не влучає в цілі, а потрапляє, зокрема, в цивільні об’єкти.
«Швидкість дуже велика. Він як підходить до нашої лінії зіткнення, вони викладаються на всі 100%, газу дають і заходять, як пікірують штопором. Ми не можемо їх наздогнати, і вони влучити не можуть. Вони цим якось користуються, але ефективність 50 на 50 у них», – додає «Шкіпер».
Ударний дрон «Молния» поблизу Херсона противник активно почав застосовувати ще восени 2025-го, каже «Шкіпер». Ці дрони-камікадзе російська армія використовує для атак та мінування, а також для доставки провізії.
«Вони використовують «Молнию», як і доставку для себе. Логістику наші суміжники перебили, автомобілі не можуть заїхати до їхніх позицій, вони цими дронами доправляють тушонку. Бензин, продукти вони на «Молниях» доставляють. Коли залітають в нашу зону, вони протитанкові міни на собі несуть. Вони ще носять за собою контейнери, йдуть по трасі і скидають такі міни, як «пряник», як вони кажуть на них. Мінують саму дорогу, то вони «лєпєстками» кейси носили, вздовж усієї дороги проходять, розсипають, щоб зашкодити навіть цивільному транспорту, під колеса кидають, заміновують місцевість нашу. Вже до Киселівки вони дістають, до Посад-Покровського, мінують трасу Миколаїв-Херсон, щоб не було сюди доставки, хочуть відрізати Херсон від загальної логістики», – пояснює морпіх.
Херсон усе більше затягують антидроновими сітками, адже кількість дронів, випущених в бік міста лише зростає. Якщо раніше в середньому в бік міста та області за добу російські війська випускали близько 400 дронів, то зараз їхня кількість може сягати 800.
У травні нинішнього року уряд України виділив 96 мільйонів гривень на облаштування сіткових коридорів на пріоритетних автошляхах міста та області. Це має допомогти захистити Херсонщину від постійних атак безпілотників та вберегти життя людей, запевняють у військовій адміністрації. За їхніми даними, в місті та області за день в середньому отримують поранення 15 цивільних. За місяць – орієнтовно до 400 поранених людей. 10% з цієї кількості – загиблі.
Заступник голови Херсонської ОВА Олександр Толоконніков каже, якщо за добу вони зафіксували майже 850 дронових атак по області та місту, то 95% безпілотників противника ЗСУ вдається знищити.
«Загалом збили 780 безпілотників: 70 дронів завдали шкоди, а решту придушили Сили оборони. Просто можна уявити, якби не було Сил оборони, які нас тут захищають, що було б тоді, якийсь жах був би», – зауважує він.
Проте антидронові сітки рятують не завжди. Російські пілоти примудряються залітати і під них. Так, один із дронів атакував автомобіль, що їхав у Дніпровському районі міста. Водій отримав поранення. Дніпровський район – це так звана «червона зона». Російські війська відкрито заявили, що будь-який рух тут вони вважатимуть своєю «законною ціллю». У своїх телеграм-каналах вони демонструють, як атакують громадський транспорт, автомобілі швидкої допомоги, цивільні авто та перехожих.
Населені пункти в прибережній зоні та місто Херсон мають статус зони активних бойових дій. Попри це, тут залишається близько 60 тисяч людей, серед них понад 4 тисячі – це діти.
У дворах у центрі Херсона – спалені автомобілі та оголошення: ховати машини під сітками від дронів. А над головою постійно кружляють дрони, розповідають Крим.Реалії місцеві. Троє жінок вийшли у двір посидіти на лаві біля свого будинку.
«Похвилинно, посекундно. От щойно пролетів. Дивимося – пролетів, і слава Богу. І що ж робити? Як не виходити на вулицю? Уявіть, в хаті висидіти 24 години. Нема, нема, та й вискакуємо. Трішки посидимо, тікаєм. Знову трішки посидимо. Хочеться трішки на повітрі побути, ось квіточками займаємося, за городом дивимося палісадніками», – каже Людмила, жителька Херсона.
Один із російських дронів залетів під захисну сітку на базарі, коли там було чимало людей. Продавчиня Наталя була свідком цього випадку. Каже: їм пощастило, бо місцеві чоловіки вчасно встигли зреагувати та перерізати оптоволокно.
«Пощастило, що хлопці зламали, перерізали оптоволокно – і він втратив керування. Це єдине. Безстрашні наші хлопці. Поки він летів – перехруснули і все, і він падає. Пощастило, що він не вибухнув далі. Люди не постраждали», – каже Наталя.
Саме дрони на оптоволокні – одна з найбільших загроз. Адже їх неможливо виявити детектором, проти них не працює РЕБ. Російська армія збільшила оптоволоконні котушки до 50 кілометрів, тож такий дрон може залітати далеко за місто. Як протидіяти цим технологіям, рішень поки немає, каже Олександр Толоконніков.
«Вони зараз просто кошмарять населення. Залітають уже в житлові квартали, раніше можна було б сказати, що вони там шукають військові цілі, і вони це постійно комунікують. Але це смішно, тому що коли бабуся йде вулицею, вони атакують її дроном просто, щоб дрон хоча б у когось влучив, бо вже заряд закінчується. Це дійсно жахливо. І десь до 50% дронів на оптоволокні, які не можна ні придушити, ні детектором виявити, щоб хоча б зрозуміти, звідки, куди він летить, щоб його збити. Відповідно, від них захищають тільки сітки і випадкові вогневі групи, які можуть їх збити», – каже Олександр Толоконніков.
А от «Шахеди» та «Гербери» здебільшого оминають Херсон. Командирка батареї перехоплючів БпЛА 34-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ Дар’я Ніколенко каже, це невипадково. Лише за квітень вони збили понад пів сотні таких безпілотників:
«От скільки б не пройшло через нас, у 98% ми вражаємо все, що летить через наше місто. Тому на сьогоднішній день дуже образливо, що ми дивимося, що дуже велика кількість зараз пішла на західну Україну, на центральну Україну. І всі пішли, оминаючи Херсон так, щоб ми не дістали. Вони розуміють, що є в нас тут засоби, розуміють, що є у нас тут люди, які зустрічають їх».
По «Шахедах» і «Герберах» екіпажі працюють швидкісними дронами-перехоплювачами, які, на відміну від FPV, здатні розвинути швидкість до 170 кілометрів на годину і наздогнати безпілотник.
«Дрони типу FPV, вони вражають наші цілі, такі як «Молния», більш дешевші такі засоби. Антишахедні у нас перехоплювачі – це зенітні перехоплювачі. Вони у нас в основному на мобільних групах – це йдуть STINGи денні та нічні, далі Striker mini, також P1SUN, теж антишахедні. Там пів кіло вибухівки для того, щоб, відповідно до тої величини, яка летить, щоб можна було стовідсотково уразити», – пояснює Ніколенко.
Дар’я сама родом із Херсона. 24 лютого 2022 року вона вивезла з міста доньку та маму, а сама повернулась. Волонтерила, переховувала військових і передавала інформацію підрозділам ЗСУ. Каже, своїй мамі не сказала, що вона в окупованому Херсоні.
«Коли вже почали обшуки і шукати, я в списки попала до п..рів, ось тоді мені довелося вже виходити. Виходили через Білозерку із частиною ТРОшників, дуже тяжко виходили, це було, і по підвалах ховались, і по дахах, і тікали, і по-різному було, але все ж таки ми вийшли», – додає командирка.
Після виходу Дар’я приєдналась до лав ЗСУ. Спочатку служила в Миколаєві, а потім повернулась захищати рідне місто. Для протидії російським атакам морпіхи використовують комплекс різних заходів: мобільні вогневі групи, радіоелектронну боротьбу, дрони-перехоплювачі, виявляють і знищують екіпажі противника та їхні гармати.
Володимир на позивний «Монтана» від початку повномасштабного вторгнення боронить Херсонщину. Три роки він був у піхоті, брав участь у боях за звільнення Херсона
- Останні
- Популярні
-
- Липень, 20
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Новини по днях
21 липня 2026
