Останній бій УПА на Житомирщині відбувся у селі Сушки Коростенського району
У селі Сушки на Коростенщині є місце, де історія не виглядає далекою: звичайна сільська вулиця Рудня, хата на околиці й пам’ять про двох людей, які прийняли тут останній бій УПА на Житомирщині. У липні 1955 року тут загинули сотенний «Роман» — Володимир Кудря та його побратим «Лис» — Олександр Усач.
Про цю сторінку місцевої історії у великому матеріалі нагадав Петро Щербина, уродженець села Сушки Коростенського району. У джерелах щодо дати бою трапляється розбіжність: частина матеріалів називає 8 липня 1955 року, інші — 9 липня. На Житомирщині вшанування цієї події традиційно пов’язують саме з початком липня.
Останній бій пов’язують із садибою місцевої жительки Марії Яценко на західній околиці Сушок. За переказами та публікаціями про цю подію, саме там переховувалися двоє підпільників — Володимир Кудря, відомий під псевдом «Роман», та Олександр Усач, відомий як «Лис».
Уночі садибу оточили радянські силовики. Через гучномовці від повстанців вимагали здатися. У спогадах про цей бій збереглася відповідь, яка стала символічною для всієї історії:
«Вояки УПА не здаються!»
Бій тривав майже десять годин. Коли хату підпалили, «Роман» і «Лис» спробували вирватися з оточення, але село було заблоковане. Обоє загинули. Після ліквідації цієї боївки радянські органи змогли звітувати про припинення організованого підпілля ОУН на Житомирщині.
Володимир Кудря народився 1922 року на Волині. У підпіллі він був відомий під кількома псевдами — «Роман», «Бурлака», «Заграва», «Орест», «Старий». У роки Другої світової та після неї він діяв у структурах ОУН і УПА, брав участь у рейдах на Житомирщині та Київщині, а згодом очолював підпільну мережу на цих теренах.
За матеріалами дослідників, у 1949–1955 роках «Роман» був Житомирським окружним провідником ОУН. Його група тривалий час діяла в умовах суворої конспірації, спираючись на місцевість і приховану підтримку людей. Саме тому радянські силові структури роками не могли остаточно знищити цю боївку.
Ім’я другого повстанця — «Лиса» — довгий час залишалося невідомим. Пізніше дослідники встановили, що це був Олександр Усач. У цьому теж є окрема трагічна деталь: радянська система не лише переслідувала учасників визвольного руху, а й намагалася стерти їхні імена з людської пам’яті.
У Сушках на місці останнього бою встановили пам’ятний знак на честь загиблих повстанців. У 2017 році Житомирська обласна адміністрація повідомляла про вшанування вояків УПА в селі та відкриття пам’ятного знака Роману — Володимиру Кудрі та Лису — Олександру Усачу.
Для Сушок ця історія давно вийшла за межі локальної пам’ятки. Вона стала частиною ширшої розмови про те, як Житомирщина пам’ятає антирадянський спротив, як повертає з небуття імена тих, кого десятиліттями не дозволяли згадувати, і як маленькі села зберігають велику історію.
Щороку біля пам’ятного знака збираються люди, щоб ушанувати загиблих. У цій традиції важливе не лише минуле, а й теперішнє: Україна знову платить високу ціну за свободу, і тому історії про спротив радянській системі звучать уже не як архів, а як частина живої пам’яті.
За матеріалами Петра Щербини, уродженця села Сушки Коростенського району
8 липня 2026 року
Читайте також:
Україна створює Національний пантеон: що це буде і кого там вшановуватимуть
Важливі історії пам’яті та новини Житомирщини — поруч із вами.Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
Додайте наш сайт до обраних джерел Google, щоб частіше бачити наші новини у пошуку.
© Використання матеріалів з інтернет-видання Субота Онлайн дозволяється лише за умови посилання на сайт subota.onlineДля інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
12 липня 2026
