Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Шуляк пояснила долю хрущовок: які будинки зноситимуть, а які відновлятимуть

24tv.ua

Шуляк пояснила долю хрущовок: які будинки зноситимуть, а які відновлятимуть

Питання знесення застарілого житла залишається складним і чутливим, пояснює Олена Шуляк в ефірі День.LIVE.

Дивіться також "Безкоштовні квартири" в СРСР: правда чи міф, у який вірили мільйони

Для демонтажу потрібна згода значної частини мешканців, і саме це найчастіше блокує процес. Навіть якщо більшість підтримує ідею, кілька незгодних можуть зупинити рішення.

Знесення не розглядають як універсальний сценарій. Його застосовують переважно тоді, коли будівлю визнають аварійною або непридатною для проживання. В інших випадках частіше обирають оновлення, адже нове будівництво потребує значно більше ресурсів.

Війна також вплинула на рішення. Через обмежене фінансування міста змушені спрямовувати кошти на першочергові потреби, тому масштабні програми знесення відкладають.

У нас у великих містах є тисячі хрущовок… ми буквально перед війною підійшли до того, щоб врегулювати це на рівні законодавства, – наголосила Шуляк.

Перед повномасштабним вторгненням в Україні налічувалося близько 10 тисяч таких об'єктів, зазначається на сайті "Слуга народу".

Оновлення житлового фонду передбачає комплексний підхід з урахуванням технічного стану будинків, рівня енергоефективності та економічної доцільності.

Реконструкція охоплює не лише ремонт самих будівель, а й модернізацію інженерних мереж і прилеглої інфраструктури. Водночас такі роботи часто вимагають тимчасового відселення мешканців, що ускладнює реалізацію проєктів.

Попри це, саме реновацію вважають більш реалістичним шляхом. Вона дозволяє продовжити термін експлуатації будинків без повного демонтажу, що особливо важливо в умовах обмежених ресурсів.

До слова, частина хрущовок уже вичерпала свій ресурс. У багатьох містах таким будинкам 60 – 70 років, що підвищує ризики для мешканців і підсилює потребу в системному оновленні.

Підготовка до реновації триває, але повноцінний запуск залежить від низки умов. Законодавчу базу ще не завершили: відповідний законопроєкт ухвалили лише в першому читанні, і його потрібно доопрацювати.

Міста мають заздалегідь формувати програми оновлення, щоб бути готовими до реалізації, коли з'явиться фінансування. Такий підхід дає змогу швидше перейти до практичних кроків після стабілізації ситуації.

Попри технічні проблеми старого житла, попит на нього зберігається. Покупці часто обирають квартири у сформованих районах із розвиненою інфраструктурою, навіть попри зношеність будинків.

Однією з головних підстав є визнання будинку аварійним. Таке рішення ухвалюють після технічного обстеження, якщо стан конструкцій становить небезпеку для життя мешканців.

Ще один випадок пов'язаний із комплексною реконструкцією застарілого житлового фонду. Якщо щонайменше 75% мешканців будинку підтримують реновацію, рішення стає обов'язковим для всіх.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
21 квітня 2026

Новини на тему

Більше новин