Загадкова мумія інків: вчені показали реальне обличчя «Крижаної діви»

22.10.2026, 10:29 vesti-ua.net

Завдяки вічному холоду у високогір’ї Анд на кістках мумії збереглися навіть м’які тканини.

Ученим вдалося відтворити зовнішність дівчини, мумія якої була знайдена в Андах у 1995 році. Знахідка, що отримала ім’я Хуаніта або Крижана діва інків, пролежала у холоді на висоті понад 6000 метрів. Завдяки такому середовищу рештки дівчини напрочуд добре збереглися. Їй було не більше 15 років, і вона була принесена в жертву у ході жорстокого релігійного ритуалу.

Про те, як вдалося реконструювати зовнішність Крижаної діви, розповіло видання phys.org.

Міжнародна група вчених відтворила ймовірну зовнішність Хуаніти — дівчини-підлітка з цивілізації інків, чиї останки збереглися в льодах перуанських Анд. Мумію, яку також називають Крижаною дівою, знайшли у 1995 році поблизу вершини вулкана Ампато на висоті понад 6000 метрів над рівнем моря.

Результат багаторічних досліджень презентували в жовтні 2023 року в Музеї андських святилищ Католицького університету Санта-Марія, розташованому в місті Арекіпа на півдні Перу. До роботи долучилися польські й перуанські науковці, а також шведський археолог і відомий спеціаліст із відтворення людських облич Оскар Нільссон.

Виготовлений із силікону бюст демонструє, який вигляд Хуаніта могла мати за життя. Реконструкція відтворює дівчину з темними очима, смаглявою шкірою та помітними вилицями. На створення реалістичної моделі обличчя Нільссон витратив приблизно 400 годин кропіткої роботи.

Заморожені останки дівчини у вересні 1995 року виявили американський антрополог Йоган Рейнгард і перуанський альпініст Мігель Сарате. Надзвичайно низькі температури на вулкані Ампато сприяли природній консервації тіла. Завдяки цьому дослідники отримали можливість вивчати не тільки кістки, а й м’які тканини та інші біологічні зразки.

Антропологічний аналіз показав, що на момент смерті Хуаніті було орієнтовно 13–15 років. Її зріст становив близько 140 сантиметрів, а маса тіла — приблизно 35 кілограмів. За оцінками фахівців, дівчина не страждала від вираженого недоїдання та мала достатньо добрий фізичний стан.

Науковці вважають, що Хуаніта загинула під час релігійного обряду інків, відомого як капакоча. Його проводили з метою вшанування богів і виконання важливих ритуальних зобов’язань. Дослідники відносять смерть дівчини приблизно до 1440–1450 років, тобто до середини XV століття.

Однією з головних версій причини смерті є сильний удар у праву потиличну частину голови. Характер виявленого ушкодження дає підстави припускати, що травма могла бути смертельною. Водночас обставини жорстокого ритуалу і точна послідовність подій, які призвели до загибелі дівчини, залишаються предметом наукового вивчення.

Робота над реконструкцією почалася з цифрового відтворення черепа. Дослідники використали результати комп’ютерної томографії, щоб побудувати його детальну тривимірну модель. Це дало змогу точно визначити анатомічні особливості кісткової структури, необхідні для подальшого відновлення обличчя.

Під час наступного етапу фахівці врахували низку додаткових даних: вік Хуаніти, пропорції її тіла, результати генетичних досліджень і відомості про характерні риси зовнішності корінного населення Анд. Також використовували антропологічні та етнологічні матеріали, які допомогли сформувати науково обґрунтоване уявлення про її можливу зовнішність.

Спираючись на ці відомості, Оскар Нільссон послідовно відтворив м’язовий каркас і м’які тканини обличчя. Після завершення анатомічного моделювання створили силіконовий бюст, який дозволяє побачити ймовірні риси дівчини, що жила в імперії інків майже шість століть тому.

Водночас така реконструкція не є фотографічно точним відображенням минулого. Вона ґрунтується на наукових вимірюваннях і доступних біологічних даних, але окремі деталі зовнішності, зокрема точний відтінок очей і шкіри, неможливо встановити з абсолютною достовірністю.

Історія Хуаніти не є унікальною для археології Анд. За часів імперії інків обряд капакоча передбачав принесення в жертву дітей і підлітків, яких могли ховати у високогірних святилищах. Вибір віддалених гірських вершин мав важливе релігійне значення для цієї цивілізації.

Йоган Рейнгард, який брав участь у відкритті Хуаніти, досліджував і багато інших подібних поховань. Загалом він долучався до виявлення понад 14 ритуальних жертв. Серед найвідоміших знахідок — останки трьох дітей, знайдені в крижаному похованні на аргентинському вулкані Льюльяйльяко.

Завдяки природному збереженню тіл такі знахідки дають змогу отримати цінні відомості про фізичний стан людей, їхнє харчування, побут і релігійні традиції давніх суспільств.

Відтворення обличчя Хуаніти стало важливим кроком у дослідженні історії інків. Поєднання археології, антропології, генетики та сучасних технологій моделювання допомагає науковцям наблизитися до розуміння того, ким була ця дівчина, як вона могла виглядати та за яких обставин загинула.

Читати повністю…