Експерт – про атаки на російські центри космічного зв’язку
Оперативне зведення від військового зв’язківця та експерта з радіотехнологій Сергія Флеша від 29 червня 2026 року розкриває нову стратегічну сторінку української програми далекобійних ударів Deep Strike. Черговими цілями для українських автономних ШІ-безпілотників стали не просто нафтобази чи заводи мікроелектроніки, а критичні нервові вузли управління космічним угрупованням російської федерації — Центри космічного зв’язку (ЦКС).
Російська федерація утримує на геостаціонарній та низьких еліптичних орбітах розгалужену мережу супутників військового та подвійного призначення, які забезпечують закритий армійський зв’язок, навігацію та оптико-електронну і радіолокаційну розвідку театру бойових дій. Проте, як наголошує Сергій Флеш, будь-який найсучасніший космічний апарат є абсолютно безпорадною «залізякою» без постійного двостороннього обміну даними із Землею. Супутникам потрібні два типи ліній: канали телеметрії та віддаленого управління (команди на корекцію орбіти, наведення камер) та високошвидкісні канали скидання інформації для кінцевих військових користувачів.
Для забезпечення цієї життєдіяльності на території РФ розгорнуто всього п’ять основних стратегічних Центрів космічного зв’язку. Ці об’єкти легко ідентифікуються за наявністю масивних комплексів параболічних супутникових антен. Конструктивно вони діляться на два класи:
Фіксовані антени: чітко спрямовані в одну точку небосхилу для безперервної роботи з важкими апаратами на геостаціонарній орбіті (висота близько 36 000 км).
Поворотні опорно-рухові системи: антени, оснащені потужними механічними приводами швидкого обертання. Вони призначені для автоматичного супроводження та «захоплення» низькоорбітальних шпигунських та розвідувальних супутників, що пролітають над зоною видимості центру на шаленій швидкості. Щойно такий супутник-шпигун фіксує українські позиції, він повинен миттєво «скинути» гігабайти фотоматеріалів або радіолокаційних знімків на Землю саме через ці поворотні комплекси.
Протягом поточного місяця українські далекобійні сили Deep Strike здійснили успішні нальоти на два з п’яти ключових космічних вузлів ворога:
ЦКС «Дубна» (Московська область): один із найбільших центрів космічного зв’язку в Європі, що забезпечує трансляцію та управління державними і військовими супутниковими системами.
ЦКС «Володимир» (м. Гусь-Хрустальний, Володимирська область): стратегічний об’єкт, критично важливий для обміну даними в інтересах Міністерства оборони РФ та координації дій угруповань військ.
Оцінка результативності цих високотехнологічних нальотів здійснюється українським командуванням за допомогою двокомпонентного моніторингу. По-перше, аналізуються дані супутникової розвідки та візуальні руйнування дзеркал параболічних антен та апаратних залів керування на землі. По-друге — і це найважливіше — засоби української радіотехнічної розвідки (РР) фіксують прямі аномалії та незворотні зміни в роботі самих космічних апаратів супротивника (втрата сигналів, відсутність пакетної передачі даних, хаотичні спроби переналаштувати резервні лінії). За висновком Сергія Флеша, червневі атаки вже частково досягли поставлених цілей, порушивши стабільність військового управління РФ.
Виведення з ладу навіть кількох антен на цих об’єктах створює ефект «вузького горла» для всієї військової розвідки Кремля.
Перенесення ударів на Центри космічного зв’язку — це вищий пілотаж асиметричної війни алгоритмів, яку координує Міністерство оборони під керівництвом Михайла Федорова. Росія може виробляти модернізовані супутники, але якщо на землі знищено унікальні поворотні опорні антени ЦКС «Дубна» чи «Володимир», цей супутник перетворюється на космічне сміття. Виготовлення та юстування гігантських дзеркал параболічних антен та їхніх приводів в умовах жорстких західних санкцій на прецизійну механіку — це завдання на роки. Це набагато сильніший удар по довгостроковому потенціалу рф, ніж тимчасове спалення резервуарів Московського НПЗ.
Операція доводить, що українські дрони Deep Strike типу «Лютий» чи FP-1 успішно подолали ешелоновану систему ППО Москви та Володимирської області завдяки новітньому програмному забезпеченню, розробленому резидентами Brave1. Оскільки території навколо ЦКС захищені найпотужнішими купольними системами РЕБ супутникового спуфінгу та придушення (аналогічними до сімферопольського комплексу «Волна Купол Гарант» за $1,5 млн), українські планери пройшли ці зони без GPS. Вони використовували автономні алгоритми навігації по рельєфу (VIO/BIO) та фінальне ШІ-доведення «останньої милі» за візуальними контурами об’єктів. Коли бортовий комп’ютер бачить гігантське «яйце» чи тарілку антени космічного зв’язку, нейромережа сама наводить дрон точно в центр приводу, сліплячи російську армію на цілі місяці.
Аналітичний відділ HiTech Expert
- Останні
- Популярні
- Липень, 01
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
- Червень, 30
-
-
Новини по днях
2 липня 2026
