У Судані знайшли сотні великих гробниць, що старші за піраміди

14.05.2026, 14:09 24tv.ua

Археологічна наука отримала нові дані завдяки проєкту Atbai Survey Project, який застосував методи дистанційного зондування Землі. Використовуючи супутникові знімки Google Earth та Bing, учені змогли ідентифікувати 260 раніше невідомих монументальних об'єктів у пустелі Атбай, що розташована на території сучасного Судану та Східного Єгипту. Загальна кількість задокументованих структур тепер становить 280, з яких раніше були відомі лише 20. Їх відкрили завдяки наземним експедиціям, пише Arkeonews.

Дивіться також Будівельники викопали середньовічний корабель, похований просто під вулицею

Ці пам'ятки отримали назву "Огороджені поховання Атбай". Вони являють собою великі кам'яні стіни круглої або овальної форми, всередині яких розташовані могили. Розміри споруд вражають: від невеликих об'єктів діаметром у кілька метрів до гігантських комплексів, що досягають понад 82 метри, зазначає колектив авторів на чолі з Жульєном Купером, чия стаття з'явилась у журналі African Archaeological Review.

Ці особливості є унікальним проявом місцевої культури скотарів, яку ми в цілому датуємо четвертим і третім тисячоліттями до нашої ери,– прокоментував керівник дослідження Жульєн Купер з Університету Маккуорі.

Таким чином, найбільш ранні фази цієї традиції є старішими за перші єгипетські піраміди.

Супутники виявили 260 раніше невідомих кам'яних поховальних пам'ятників у пустелі Атбай / Фото Жульєн Купер та інші автори дослідження

Виявлені пам'ятки належать до епохи завершення Африканського вологого періоду. Колись Сахара була набагато зеленішою та сприятливішою для життя, але з поступовим відступом мусонів на південь озера та річки почали висихати. У цей перехідний період, між 4500 та 2500 роками до нашої ери, у регіоні панували мобільні громади скотарів. Основним ресурсом та символом багатства для них була велика рогата худоба. У наукових колах це явище називають "поведінкою, зосередженою на худобі".

Під час розкопок на таких об'єктах, як Ваді-Хашаб та Ваді-ель-Ку, археологи знайшли рештки людей поруч із кістками корів, овець та кіз. Часто в центрі споруди знаходиться головне людське поховання, навколо якого розміщені тварини.

Гробниці [в пустелі] Атбай демонструють, що мобільні пустельні товариства також могли створювати довговічні монументи та складні ритуальні ландшафти, – йдеться у висновках проєкту Atbai Survey Project.

Це спростовує уявлення про те, що складні соціальні структури в давнину могли виникати лише в річкових долинах чи містах.

Місце розташування Бір-Аселе з нанесеними зеленим стежками / Зображення Джеймс Харрелл/Марі Буржуа

Дослідники виділяють кілька типів конструкцій. Найбільш поширеними є кола без видимих входів, проте існують і споруди з проходами, орієнтованими переважно на схід або південний схід. Зведення таких монументів потребувало значних зусиль.

За розрахунками вчених, будівництво стіни середнього розміру займало приблизно 161 робочий день для однієї людини або трохи більше 3 днів для групи з 50 осіб. Це свідчить про те, що будівництво було актом зміцнення соціальних зв'язків усередині громади.

Гробниці в Атбаї / Фото Пьотр Осипінський/Музей Кастільоні

Більшість гробниць розташована поблизу русел висохлих річок (ваді), біля підніжжя гірських масивів та плато. У середньому відстань до найближчого джерела води або пасовища в минулому становила близько 196 метрів. Це підтверджує, що пам'ятки зводили поруч із місцями проживання кочівників.

Цікаво, що через тисячі років інші культури, зокрема стародавні блеммії в першому тисячолітті нашої ери, продовжували використовувати ці ж локації для своїх поховань, що вказує на особливе сакральне значення цих місць у пустельному ландшафті.

Місця розташування гробниць / Зображення QGIS/MapTiler Planet/OpenStreetMap/Google Earth

Сьогодні ця унікальна спадщина перебуває під серйозною загрозою. Основною небезпекою є нерегульований видобуток золота в Судані. Важка техніка та мародерство руйнують археологічні ландшафти, які залишалися недоторканими тисячоліттями.

Крім того, на стан пам'яток впливають кліматичні чинники: хоча дощі в регіоні рідкісні, раптові повені іноді розмивають кам'яні конструкції.

Дивіться також Археологи знайшли сліди найдавнішого алкоголю в Польщі: що пили люди тисячі років тому

До появи перших фараонів і формування єдиної держави Стародавнього Єгипту долина Нілу та прилеглі райони сучасних Єгипту і Судану були заселені багатьма неолітичними та додинастичними культурами, пише 24 Канал. Вони заклали основу для майбутньої єгипетської цивілізації: розвивали землеробство, скотарство, ремесла, релігійні культи й навіть ранні форми соціальної організації.

Однією з найдавніших відомих культур у регіоні була культура Набта-Плая, що існувала на півдні сучасного Єгипту приблизно з VII до V тисячоліття до нашої ери. Її поселення розташовувалися в тодішній савані Сахари, яка в той час була значно вологішою та придатною для життя.

Люди Набта-Плая займалися скотарством, полюванням і збиранням рослин. Археологи знайшли там добре організовані поселення з криницями, кам'яними спорудами та навіть мегалітами, які деякі дослідники вважають ранніми астрономічними обсерваторіями. У цій культурі вже простежуються релігійні культи, пов'язані з великою рогатою худобою, що згодом стало важливою частиною єгипетської символіки.

У Верхньому Єгипті приблизно у V тисячолітті до нашої ери виникла Бадарійська культура. Вона відома як одна з перших культур регіону, де з'явилися розвинене землеробство та постійні поселення. Бадарійці вирощували зернові, утримували худобу, ловили рибу в Нілі та виробляли високоякісну кераміку з характерним чорним верхом.

Їхні поховання свідчать про віру в потойбічне життя – у могили клали їжу, прикраси, інструменти. Це вже була не просто спільнота мисливців-збирачів, а суспільство з ремісниками та певною соціальною структурою, зазначає Encyclopedia Britannica.

Після Бадарійської культури у Верхньому Єгипті сформувалася культура Нагада, або Накада, яка існувала приблизно між 4000 – 3000 роками до нашої ери. Саме вона вважається безпосереднім попередником фараонського Єгипту.

Культура Нагада пройшла кілька етапів розвитку – від невеликих аграрних поселень до великих центрів влади з елітами, ремісниками та активною торгівлею. Люди Накади торгували з Нубією, Левантом і, ймовірно, Месопотамією.

Вони вже використовували мідь, будували великі поховання для знаті та створювали складне мистецтво з релігійною символікою. Саме в цей період почали виникати протодержави, які згодом об'єдналися під владою перших фараонів.

На території сучасного Судану та Нубії також існували розвинені культури, які не були периферією Єгипту, а розвивалися паралельно. Однією з найважливіших стала культура Керма, що сформувалася у III тисячолітті до нашої ери в районі середнього Нілу. Вона вважається однією з перших великих цивілізацій Африки на південь від Єгипту.

Керма мала міста, укріплення, монументальні споруди та розвинену металургію. Її мешканці контролювали торгові шляхи між Центральною Африкою та Єгиптом. У певний період Керма навіть стала суперником Єгипту, пише Discover Sudan.

Значну роль у формуванні цих культур відіграв так званий Африканський вологий період, або "Зелена Сахара". Це був кліматичний етап приблизно між 14 500 – 5000 роками до нашої ери, коли нинішня пустеля Сахара виглядала зовсім інакше.

Через зміщення мусонів і значно більшу кількість опадів величезні території Північної Африки були вкриті саванами, луками, озерами та річками. Там жили слони, жирафи, бегемоти, крокодили, антилопи та велика кількість інших тварин.

У багатьох місцях сучасної Сахари археологи знаходять наскельні малюнки із зображеннями стад худоби, полювання та човнів, що сьогодні здається майже неможливим для пустелі, пише ScienceDirect.

Під час цього вологого періоду люди активно заселяли Сахару. Вони створювали сезонні або постійні поселення біля озер і річок, займалися рибальством, полюванням і поступово переходили до скотарства.

Деякі регіони сучасного Судану та Єгипту тоді були навіть сприятливішими для життя, ніж долина Нілу. Однак приблизно після 6000 – 5000 років до нашої ери клімат почав швидко ставати сухішим. Озера висихали, савани перетворювалися на пустелю, а населення поступово концентрувалося вздовж Нілу.

Саме цей процес вважається одним із ключових чинників формування ранньої єгипетської цивілізації. Люди, витіснені з деградуючої Сахари, переселялися до долини Нілу, де зосереджувалися ресурси, землеробство й влада.

Читайте також: які схожі відкриття раніше робили у пустелях Африки

Читати повністю…