Стародавні майя отруювали власні водойми: вчені знайшли сліди небезпечної речовини
Стародавні майя могли протягом століть отруювати водойми ртуттю через надмірне використання червоної фарби для храмів, пам’ятників і поховальних обрядів. Учені виявили на дні двох водойм на півострові Юкатан високі концентрації токсичного металу, які збіглися з періодами різкого скорочення кількості водних організмів.
Про це пише Live Science.
На мексиканському півострові Юкатан дослідники знайшли свідчення давнього забруднення водойм, яке могло бути спричинене культурними традиціями цивілізації майя. Джерелом небезпечної речовини, ймовірно, став кіновар — яскраво-червоний мінерал, що містить сульфід ртуті.
Для майя червоний колір символізував сонце, кров і життя. Його широко використовували для оздоблення скульптур, храмів, монументів, площ і кераміки, а також під час поховальних обрядів.
Червоний пігмент наносили навіть на тіла померлих. Для виготовлення фарби використовували як кіновар, так і червону охру, колір якої забезпечує нетоксичний мінерал гематит.
Однак кіновар містить ртуть, здатну потрапляти в навколишнє середовище. Дощова вода могла змивати частинки фарби з будівель та інших поверхонь у найближчі водойми.
Особливу небезпеку становлять процеси, які відбуваються в донних відкладах із низьким вмістом кисню. За таких умов бактерії можуть перетворювати сполуки ртуті на високотоксичну метилртуть.
Ця речовина здатна накопичуватися в організмах водних мешканців. Її концентрація може зростати на кожному наступному рівні харчового ланцюга.
Команда дослідників під керівництвом палеолімнолога Обернського університету Метью Вотерса дослідила донні відклади двох водойм поблизу стародавніх міст майя. Один із об’єктів був мілким озером, інший — затопленою карстовою западиною неподалік руїн у джунглях.
Шари мулу зберегли відомості про стан водойм протягом понад двох тисяч років. Аналіз показав кілька періодів значного забруднення ртуттю приблизно між 40 і 820 роками нашої ери.
За словами Вотерса, в окремі періоди забруднення тривало десятиліттями, а іноді навіть століттями. Науковці не очікували, що майя могли використовувати настільки великі обсяги кіновару.
Найбільше дослідників здивував стан давніх водних екосистем. У шарах із високою концентрацією ртуті майже не виявили залишків прісноводних ракоподібних.
Практично зникли й ознаки цвітіння водоростей. За нормальних умов такі процеси мали б регулярно відбуватися у водоймах, але під час сильного забруднення їхні сліди майже відсутні.
Метью Вотерс припускає, що токсичні речовини могли спричиняти загибель водних організмів. Це створювало додаткові проблеми для місцевих жителів, які залежали від вилову прісноводної риби та молюсків.
Дослідник не виключає, що майя помічали зміни кольору води та зменшення кількості риби. Однак прямих свідчень того, що вони розуміли причину забруднення, немає.
Відкриття також порушує питання про можливий вплив екологічних проблем на занепад міст майя у VIII–IX століттях. Однією з провідних гіпотез цього занепаду залишаються тривалі посухи, які порушували забезпечення населення продовольством.
Водночас Вотерс наголошує, що в багатьох місцях вплив ртутного забруднення почав слабшати за кілька століть до занепаду міст. Тому вчені розглядають його лише як можливий додатковий чинник, що ускладнював життя давніх громад.
Про широке використання червоної фарби свідчать і археологічні знахідки в інших частинах Мексики. Зокрема, майя прикрашали червоним кольором інтер’єри комплексу Чичанчоб у Чичен-Іці, який через це отримав назву «Червоний будинок».
У 2023 році археологи знайшли там кам’яний диск діаметром 32,5 сантиметра та вагою 40 кілограмів. На ньому зображені два учасники гри в м’яч і викарбувано ієрогліфічний напис із датою, що відповідає 894 року нашої ери.
Ще одну знахідку зробили в мексиканському штаті Кампече під час будівництва залізниці поблизу села Конхуас. Археологи виявили вапнякову статуетку заввишки 25 сантиметрів, яку датують 200–600 роками нашої ери та пов’язують із богом смерті Цизином, відомим також як Кісин.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
8 листопада 2026
